Справа № 1003/14187/12 Головуючий у І інстанції Рябченко Л.А.
Провадження № 22-ц/780/1934/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
Категорія 26 24.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
24 липня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Приходька К.П.,
суддів: Малорода О.І., Таргоній Д.О.,
при секретарі: Бевзюк М.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановила:
у серпні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що 24.07.2007 було укладено кредитний договір №КІСWАК00320125, згідно якого позивач зобов»язався надати кредит відповідачу ОСОБА_2 в розмірі 53 332грн., строком до 25.07.2012 року, а відповідач зобов»язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку встановлених кредитним договором. Зобов»язання за вказаним договором забезпечено порукою, тобто укладено договір поруки з ОСОБА_3
Позивач вказував, що відповідачі умови договору не виконують, в зв»язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором.
Тому просив стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 97 704,28 грн. та судові витрати.
Пізніше позивач позовні вимоги збільшив, просив стягнути станом на 24.12.2012 року заборгованість в розмірі 106 745,18грн., а саме: заборгованість за кредитом - 27481,25грн., заборгованість за відсотками - 41 915,88грн., заборгованість з комісії - 2047,14грн., заборгованість пені - 35 300,91грн.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 89 094грн. 72коп., а саме: 274 81,25грн. - заборгованості за кредитом; 41 915,88 грн. - заборгованості по сплаті відсотків; 2 047,14грн. - заборгованості з комісії; 17 650,46 грн. - пені за прострочення сплати кредиту. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 890 грн. 95коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив змінити рішення суду в частині зменшення пені з 35 300,91 грн. до 17650,46 грн., стягнувши пеню в сумі 35 300,91 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Також не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 24 липня 2007 року було укладено кредитний договір №КІСWАК00320125 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, відповідно до якого остання отримала кошти на придбання автомобіля в розмірі 53 332 грн. строком до 25.07.2012. Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки.
Відповідачами надана суду копія вимоги Банку від 26.04.2010 року про погашення заборгованості по кредитному договору в повному обсязі (а.с.118).
Встановлено, що 15.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено нотаріальний напис про звернення стягнення на автомобіль ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску легковий седан - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2
Зазначений автомобіль на підставі договору застави рухомого майна посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори 24.07.2007 за реєстром №1-3970, переданий у заставу ЗАТ КБ «ПриватБанк», на той час виникла кредитна заборгованість з серпня 2007 року по 09.06.2010 року в розмірі 42741,54грн.
03 листопада 2010 року державним виконавцем ДВС БЦ МРУЮ був вилучений заставлений автомобіль в присутності ОСОБА_3, про що свідчить акт державного виконавця (а.с.117).
Згідно листа МЮ України ГУЮ у Київській області МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ від 15.02.2011 року, відповідача ОСОБА_2 було повідомлено про проведення незалежної експертної оцінки та визначення початкової вартості заставленого автомобіля в розмірі 9 829 грн.
Відповідно до протоколу №1-073/11БЦМ з проведення аукціону від 19.05.2011 року було реалізовано зазначений автомобіль за 10 000 грн., ВДВС Білоцерківського МРУЮ перераховано 8 550 грн. від вартості проданого автомобіля, з вирахування суми винагороди ПП «СП Юстиція».
Згідно постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 24.01.2012, зазначено що автомобіль ВАЗ 21099-4 д.н.з. НОМЕР_1 реалізовано, а 8050грн., перераховано стягувачеві згідно платіжного доручення №787 від 23.06.2011 року, залишок боргу становить 35 441, 54 грн.
На клопотання відповідачів позивачем проведено та надано перерахунок заборгованості з врахуванням отриманої суми за продаж предмета застави, яка помилково не була включена у попередній розрахунок в звязку з надходженням коштів не на належний рахунок.
Згідно наданого розрахунку станом на 24.12.2012р. заборгованість становить 106745,18грн., а саме: заборгованість за кредитом - 27 481,25грн., заборгованість за відсотками - 41 915,88грн., заборгованість з комісії - 20 47,14грн., заборгованість пені - 35 300,91грн.
На підтвердження розрахунку подані копії прибутковий та меморіальних ордерів за період з 24.09.2007 по 17.11.2010.
Із зазначеним розрахунком відповідачі не погоджувались, як заявила ОСОБА_2 в судовому засіданні 04.01.2013 в звязку з тим, що банк умисно збільшив розмір відсотків з 01.02.2009р.
Згідно договору кредиту, процентна ставка була 16,08% на рік, тобто 1,34% на місяць, а виросла до 27,48% на рік, тобто 2,29% на місяць, а також передчасно нараховував зазначені відсотки щомісяця.
Проте зазначені підстави не визнання позову та всі докази, про які має бути заявлено сторонами, відповідно до вимог ч.2 ст.27 ЦПК України, для підтвердження своїх вимог або заперечень не були подані та не було про них заявлено ні до початку розгляду справи по суті, ні під час вирішення клопотань сторін під час з»ясування обставин справи.
Провадження по справі було відкрите 09.10.2012, розгляд справи неодноразово відкладався та оголошували перерви в звязку з клопотаннями відповідачів про надання та витребування додаткових доказів, але про вищезазначені підстави невизнання позову останні заявили лише 04.01.2013р., та подали на розгляд відповідну заяву до регіонального відділення Банку 04.01.2013р.
Тому суд першої інстанції не мав можливості дослідити та оцінити докази що підтверджують ці заперечення відповідачів та взяти їх до уваги при постановленні рішення.
На підтвердження скрутного матеріального становища відповідач ОСОБА_2 подала копії лікарняних листів про перебування на лікуванні з 05.12.2011 по 16.12.2011 та з 16.12.2012 по 4.01.2012, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльності 03.04.2012, довідка АБ «Банк регіонального розвитку», що підтверджує наявність кредиторської вимоги до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на суму 6 396,17грн., звірка взаємних розрахунків з контрагентом ОСОБА_2 з 01.01.2012. по 22.08.2012, неоплачені видаткові накладні на товар від 15.11.2011 та 24.11.2011.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов»язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання. забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення прийшов до правильного висновку, що нарахована пеня значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, заставлений автомобіль, на придбання якого був отриманий кредит, був реалізований на вимогу Банку, відповідачі перебувають в скрутному матеріальному становищі, тому зменшив розмір нарахованої пені вдвічі, тобто стягнув її в розмірі 17 650,46 грн., а позовні вимоги позивача задовольнив частково в розмірі 89 094грн. 72 коп.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційні скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді