Справа № 104/1170/13-к
Провадження № 1-кп/104/53/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2013 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубновій Н.В.
з участю прокурора Хижняк Н.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську матеріали кримінального провадження за № 12013130260000473 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого: 19.10.2009 року Центральним районним судом міста Сімферополя АР Крим за ст.186 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробувальним строком на два роки; 26.07.2011 року постановою Білогірського районного суду АР Крим направленого для відбуття покарання в місця позбавлення волі, звільненого 23 листопада 2012 року за відбуттям строку покарання; зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 186 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
22.03.2013 року приблизно о 15 годині, ОСОБА_1 знаходився на АДРЕСА_2, побачив на прилеглій території домоволодіння НОМЕР_1 металеві листи, які були вкопані кілками у землю. В цей момент у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння даними металевими листами. У зв'язку з цим, він підійшов до листів і почав висмикувати їх із землі. В цей момент до нього підійшла ОСОБА_2 і повідомила, що листи належать їй та щоб він їх не забирав, але ОСОБА_1 не реагував на прохання ОСОБА_2, вирвав листи із землі і відкрито повторно заволодів даними металевими листами. Після чого, з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення втік та розпорядився викраденим на свій розсуд.
Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду у сумі 200 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винність по пред'явленому обвинуваченню визнав повністю, суду дав свідчення, аналогічні описовій частині вироку, просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями. Свідчення ОСОБА_1, дані ним в судовому засіданні, суд вважає достовірними і правдивими, були дані ОСОБА_1 добровільно. У вчиненому щиро кається.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 22.03.2013 року вона знаходилась у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2, почула, що гавкає її собака, вона вийшла і побачила ОСОБА_1, який висмикував із землі з огорожі території її домоволодіння металеві листи. Вона вийшла зі свого домоволодіння, підійшла до нього і повідомила, що ці металеві листи належать їй та щоб він повернув їх на місце. ОСОБА_1 на це відповів у грубій формі, взяв два листа і втік від неї. Через деякий час робітники міліції повернули їй ці два металеві листи. Претензій до ОСОБА_1 у неї немає, вважає, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у відповідності з вимогами діючого законодавства.
У відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд прийняв ухвалу про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які він не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз'яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які не оспорювалися, в апеляційному порядку.
Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 винен у вчиненні кримінального правопорушення і його дії слід кваліфікувати: за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
При визначенні міри покарання ОСОБА_1, суд враховує, в порядку ст.65 КК України, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_1: раніш був засуджений за ст.186 ч.1 КК України (т.2, а.с.34-41), за місцем проживання характеризується задовільно (т.2, а.с. 32), згідно лікарських довідок, ОСОБА_1 у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває (т.2, а.с. 29-30), не працює, потерпіла ОСОБА_2 претензій до нього не має, спричинена шкода відшкодована.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи також дані про особу ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе з відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 слід залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_1 слід відраховувати з дня його затримання з 02.07.2013 року (т.1, а.с.13-14).
Речові докази: два металеві листа слід вважати переданими потерпілій ОСОБА_2 (т.2, а.с.23).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 374, 395 КПК України, суд
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання - чотири роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 - залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_1 відраховувати з дня його затримання - з 02.07.2013 року.
Речові докази: два металеві листа вважати переданими потерпілій ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення; для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється в той же строк з моменту вручення їй копії вироку через Білогірський районний суд АР Крим.
Головуючий