Справа № 1/0911/171/2011
Провадження № 11/779/185/13
Категорія ст. 289 ч. 2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Мужик І.І.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
суддів Гриновецького Б.М.,
Дячука В.М., Томенчука Б.М.,
з участю секретарів Бартків В.М., Перегінця О.Л.,
прокурора Рибки Л.Я.,
засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши кримінальну справу відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за апеляціями засуджених, захисника ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь в розгляді справи, на вирок Надвірнянського районного суду від 31.01.2013 року,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого:
1) 31.08.2000 року Івано-Франківським міським судом за ст.ст. 206 ч. 2,
188-1, 189-1, 42 КК України до 2 років позбавлення волі;
2) 24.06.2003 року Бучацьким районним судом Тернопільської області за ст. 355 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі
засуджено: - за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
- за ст. 342 ч. 2 КК України до обмеження волі на 2 роки;
- за ст. 296 ч. 1 КК України до 6 місяців арешту.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено позбавлення волі на 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,
засуджено за ст. 289 ч. 2 КК України до позбавлення волі на 5 років із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишено - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з засуджених на користь потерпілої ОСОБА_8 23400 грн. матеріального і 1500 грн. морального відшкодування.
За вироком суду підсудних визнано винними в тому, що:
- вони за попередньою змовою вночі 1.06.2007 року в м. Івано-Франківську заволоділи автомобілем "Ауді-80" вартістю 40 000 грн., який належав ОСОБА_9;
- вночі 24.07.2007 року вони за попередньою змовою в м. Івано-Франківську заволоділи автомобілем "Ауді-80" вартістю 23 400 грн., який належав ОСОБА_10;
- вночі 3.08.2007 року вони за попередньою змовою в с. Лисець Тисменицького району заволоділи автомобілем "Мерседес-Бенц" вартістю 36 000 грн., який належав ОСОБА_11;
- вночі 31.08.2008 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Опель-Кадет" в с. Клубівці Тисменицького району вчинив опір законним вимогам працівника міліції під час виконання ним службових обов'язків;
- 20.07.2009 року біля 11 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Шкода-Фаворит" в с. Шепарівці Коломийського району вчинив опір законним вимогам працівника міліції під час виконання ним службових обов'язків;
- 25.02.2012 року о 6 год. 30 хв. ОСОБА_4 біля залізничного вокзалу ст. Івано-Франківськ вчинив хуліганство щодо ОСОБА_12 і спричинив йому умисні легкі тілесні ушкодження.
В апеляціях:
- прокурор вважає вирок незаконним в зв'язку з неправильного застосування кримінального закону та м'якості покарання. Суд безпідставно виключив з обвинувачення підсудних кваліфікуючу ознаку "заподіяння значної матеріальної шкоди" щодо ОСОБА_10, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок з більш суворим покаранням;
- засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7, змінивши апеляційні мотиви, оспорюють суворість покарання. Просять його пом'якшити із застосуванням ст.69 КК України до обмеження волі і 75 КК України;
- засуджений ОСОБА_5 оспорює законність й обгрунтованість вироку через недоведеність вини, просить його скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.
Провівши судове слідство, заслухавши думку прокурора про підтримання їхньої апеляції, пояснення засуджених та їх захисників, які підтримали подані ними апеляції та окремі зміни до них, зокрема прохання ОСОБА_4 про звільнення його від покарання на підставі ст. 75 КК України, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягають , змінена апеляція засудженого ОСОБА_4 та його захисника - частковому задоволенню.
Вина ОСОБА_4 за ст. ст. 289 ч. 2, 342 ч. 2, 296 ч. 1 КК України в апеляціях не оспорюється, тому вирок в цій частині не перевіряється.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 за ст. 289 ч.2 КК України ґрунтується на належно досліджених і правильно оцінених доказах.
З показань підсудного ОСОБА_4 на досудовому слідстві, із його явок з повинною, які суд обґрунтовано визнав достовірними, слідує, що він спільно з ОСОБА_5 вчиняли угони вказаних у вироку автомобілів потерпілих.
Факти незаконних заволодінь їх автомобілями підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9
Вказані показання потерпілих про угони їх автомобілів узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та даними протоколів слідчих дій.
Сукупність наведених доказів дає підстави для висновку про те, що всі твердження засудженого ОСОБА_5 про недоведеність його вини, є способом захисту.
З доводами прокурора про необґрунтоване виключення судом з обвинувачення підсудних кваліфікуючої ознаки "заподіяння значної матеріальної шкоди" по епізоду щодо ОСОБА_10 слід погодитись.
Як слідує із встановлених судом обставин справи автомобіль ОСОБА_10 не був повернутий власнику, що підтверджує в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по вказаному епізоду кваліфікуючу ознаку заподіяння реальної значної матеріальної шкоди.
За таких обставин суд неогрунтовано виключив її з обвинувачення підсудних.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку і винесення нового вироку із-за вказаної ознаки, оскільки вона не змінює кваліфікації дій підсудних за ст. 289 ч.2 КК України та істотно не впливає на призначення їм покарання. Крім того, цивільний позов у цій частині судом вирішено на користь потерпілого.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання. Взявши до уваги дані про особу ОСОБА_5 та вказані у вироку пом'якшуючі його покарання обставини, суд, призначивши позбавлення волі на 5 років, обґрунтовано звільнив його від його відбування з іспитовим строком випробування на підставі ст. 75 КК України. Колегія суддів не вбачає підстав вважати дане покарання м'яким.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд обґрунтовано послався на ст. 69 КК України, однак при цьому зовсім не врахував незадовільний стан його здоров'я, позитивну характеристику за місцем проживання, його зайняття підприємницькою діяльністю і не в повній мірі врахував всі пом'якшуючі його покарання обставини та дані про його особу, зокрема те, що він активно сприяв досудовому й судовому слідству, розкаявся у вчиненому, більшість збитків потерпілим відшкодовано, на його утриманні є 4 малолітніх дітей і дружина. Вказані обставини істотно пом'якшують покарання ОСОБА_4, що на переконання колегії суддів є підставою для пом'якшення йому покарання до 3 років позбавлення волі, чого буде достатньо для його виправлення.
За наведених мотивів щодо покарання підсудних доводи прокурора про м'якість їх покарання є необґрунтованими і тому не підлягають до задоволення.
Підстав для інших змін вироку не встановлено.
К е р у ю ч и с ь : ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розд. 11 Перехідних Положень КПК України , колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора та засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, змінену апеляцію засудженого ОСОБА_4 та його захисника - задовольнити частково.
Вирок Надвірнянського районного суду від 31.01.2013 року відносно ОСОБА_4 змінити:
- пом'якшити йому за ст. 289 ч.2 КК України покарання і визначити :
- за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 342 ч. 2 КК України обмеження волі на 2 роки;
- за ст. 296 ч. 1 КК України 6 місяців арешту.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
Початком покарання ОСОБА_4 вважати 29.06.2013 року з зарахуванням у відбуте покарання його перебування під вартою з 4 по 7 вересня 2007 року.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: Б.М. Гриновецький
В.М. Дячук
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Гриновецький