АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 606/774/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Бойко І.І.
Провадження № 22-ц/789/918/13 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія - 45
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Бахметової В. Х., Ткач О. І.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю - позивача ОСОБА_1, представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 26 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Теребовлянського районного суду від 26 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.
"Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0252 га /152, 20 кв.м./, яка знаходиться у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 шляхом демонтажу /знесення/ кам'яного підмурівка, металевої сітки та стовпчиків, які знаходяться на вказаній частині земельної ділянки, згідно із додатками №№ 4,5 до висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної Тернопільським відділенням Київського НДІСЕ, № 144 від 30.04.2009 року та доповненнями до вказаного висновку від 16.05.2009 року з подальшим вивезенням цих матеріалів за межі вказаної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0031 га /30,80 кв.м./, яка знаходиться у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 шляхом демонтажу /знесення/ кам'яного підмурівка, металевої сітки та стовпчиків, які знаходяться на вказаній частині земельної ділянки, згідно із додатками №№ 4,5 до висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної Тернопільським відділенням Київського НДІСЕ, № 144 від 30.04.2009 року та доповненнями до вказаного висновку від 16.05.2009 року з подальшим вивезенням цих матеріалів за межі вказаної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1.
Судові витрати, які становлять 114 /сто чотирнадцять/ грн. 70 коп. стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 солідарно".
Ухвалою цього ж суду від 27 травня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи; на порушення норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.
З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно площами 0,0252 га (152,20 кв.м.) та 0,0031 га (30,80 кв.м), шляхом демонтажу (знесення) стовпчиків, металевої сітки та кам'яного підмурівка.
Позивач посилався на те, що під час примусового виконання рішення Теребовлянського районного суду від 11.11.2009 року, яке набрало чинності і яким зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути йому самовільно зайняті ними площі у вищезазначених розмірах належної йому земельної ділянки, останні відмовились добровільно демонтувати розміщені на цих частинах ділянки стовпчики, металеву сітку та кам'яний підмурівок.
Відповідно до змісту ст. 152, ч. 1 ст. 212 ЗК України, держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі і шляхом визнання прав та звільнення земельної ділянки особою, що займає її без належних на те підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності судового рішення, яке набрало чинності і яким встановлено порушення відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прав позивача, як власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 та з того, що після примусового повернення ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,0031 га і 0,0252 га, залишилися не демонтованими встановлені на них: кам'яний підмурівок, стовпчики та металева сітка.
З даним висновком погоджується суд апеляційної інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2009 року, яке набрало законної сили, зобов'язано ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розміщена в АДРЕСА_1, шляхом повернення йому самовільно зайнятих частин цієї ділянки площею відповідно 0,0252 га(252,20 кв.м) та 0,0031 га (30.80 кв.м.) (а.с 5-9).
В результаті примусового виконання даного судового рішення ОСОБА_1 повернуто земельні ділянки площею 0,0031 га та 0,0252 га зі встановленням межових знаків та огорожі, однак залишилися не демонтованими розміщені на них: кам'яний підмурівок, металева сітка та стовпчики.
За вказаних обставин, судом першої інстанції дана вірна правова оцінка представленим сторонами доказам та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.О. Гірський