Справа № 121/4019/13-к
1-кп/121/190/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Ганича М.Ф.,
при секретарі - Гавриковій Ж.І.,
за участю прокурора - Семенчука Д.О.,
потерпілого - ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013130800000630 від 02.04.2013 р., відносно вчинення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алупка, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 30.01.1998 р. Алупкінським відділом ЯМУ ГУ МВС України в Криму),
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_3 01 квітня 2013 року приблизно о 17:35 годині на прибудинковій території сумісного користування за адресою: АДРЕСА_1, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, віддав своєї собаці відповідну команду, після чого собака двічі укусила останнього, в результаті чого потерпілому були причинені легкі тілесні ушкодження, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що його собака ніколи нікого не кусала, ніяких команд, направлених на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, він собаці не давав. Також пояснив, що між ними з потерпілим існують неприязні відносини. 01 квітня 2013 року він вигулював собаку без намордника, оскільки вона не представляє ніякої погрози, бачив потерпілого, але команди, направленої на укус ОСОБА_1, він не давав.
Цивільний позов потерпілого також не визнає, так як ніяких протиправних дій щодо ОСОБА_1 він не вчиняв.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому, його винність в інкримінованому діянні повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 01 квітня 2013 року приблизно о 17:35 годині він прийшов з селищної ради, куди його викликали за скаргою ОСОБА_3 з приводу незаконного будівництва, на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1. Також там знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який виконував будівельні роботи. У цей час ОСОБА_3 вийшов вигуляти свою собаку. ОСОБА_4 відпилів частину арматури та вона покотилася по доріжці. Він вийшов на дорогу, щоб підняти арматуру, і в цей момент ОСОБА_3, що знаходився від нього на відставні приблизно 3-4 метра, казав йому: «Я тебе попереджав», після чого дав собаці команду «Мухтар, взяти його» і підштовхнув собаку до нього. Після команди собака кинулася на нього, укусила за праву ногу та убігла до своєї будки. Обвинувачений пройшов міми нього, сказавши при цьому: «Я тебе попереджав».
З приводу спричинення йому тілесних ушкоджень того ж дня він звернувся із заявою до Алупкінського відділу міліції, де просив прийняти заходи до ОСОБА_3, який натравив на нього свою собаку та собака укусила його за праву ногу, причинив йому тим самим тілесні пошкодження (а.п. 51).
Даний факт 02 квітня 2013 року був внесений до ЄРДР (а.п. 50).
В період з 02 квітня по 06 квітня 2013 року потерпілий перебував на амбулаторному лікуванні у КУ «Гаспринська амбулаторія» з діагнозом: «укушена рана правового стегна», що підтверджується копією листка непрацездатності (а.п. 33).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 01 квітня 2013 року приблизно о 17:00-18:00 годині він виконував будівельні роботи на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1. Коли він пиляв арматуру, кусок її впав на доріжку та покотився. В цей час він побачив, як ОСОБА_3 дав своєї собаці, що гуляла без повідка і намордника, команду: «Взяти його», після чого собака укусила ОСОБА_1 за ногу та відійшла, а ОСОБА_3, проходячи міми потерпілого, казав: «Я тебе попереджав». Після укусу потерпілий знаходився у шоковому стані, з ноги у нього текла кров, на брюках його залишилися дві дірки. Йому також відомо, що між потерпілим та обвинуваченим існували неприязні відносини.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_5
ОСОБА_6, дружина потерпілого, будучі допитаною в суді в якості свідка, пояснила, що між її чоловіком та ОСОБА_3 існують неприязні відносини. 01 квітня 2013 року, коли ОСОБА_1 повернувся додому, брюки у нього були в крові, при цьому він розповів, що ОСОБА_3 натравив на нього собаку, коли він займався будівельними роботами в смт. Кореїз, та собака укусила його. Шрами від укусів не загоїлися, чоловік її з тих пір відчуває страх перед собаками. Їх 6-річний син тепер також боїться собак.
В судовому засіданні були оглянуті брюки потерпілого, в які він був одягнутий 01 квітня 2013 року. При цьому на брюках мались сліди крові та дві дірки.
В судовому засіданні був також допитаний у якості свідка інструктор-кінолог ОСОБА_7, який показав, що собака могла кинутися на укусити людину лише за командою господаря. Безпричинно вона не могла напасти. Стосовно даного випадку він також вважає, що собака обвинуваченого породи «бультер'єр» укусила потерпілого лише за відповідною командою господаря.
Показання потерпілого та зазначених вище свідків про обставини вчиненого злочину, а саме про характер і механізм заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, повністю узгоджуються з висновком судово-медичного експерта ОСОБА_8 № 188 від 02-22 квітня 2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 мались пошкодження у виді двох укушених ран на правому стегні. Пошкодження виникли від дії зубів тварини (собаки), що підтверджується розмірами та формою даних ран. Пошкодження могли бути отримані 01 квітня 2013 року, про що свідчить кровотеча з ран в момент первинного звертання за медичною допомогою. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносять до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. (а.п. 53).
Сукупність зазначених вище доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_3 у умисному заподіянні потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та спростовують доводи обвинуваченого про його непричетність до злочину.
Доводи обвинуваченого про те, що ніякої команди, направленої на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, собаці він не давав, судом перевірені і до уваги не приймаються, оскільки повністю спростовуються послідовними і докладними показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також висновком експерта, які у своєї сукупності повністю підтверджують винність обвинуваченого у вчиненні злочину.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин і даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді громадських робіт, як міру відповідальності за вчинений ним злочин.
Потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов, в якому просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в сумі 10000 гривень, яка виразилася в душевних хвилюваннях, які він відчуває при виді собак. Вони з сім'єю після того, що трапилось, не можуть приїжджати на відпочинок до смт. Кореїз, де знаходиться будинок його матері, оскільки собака ОСОБА_3 представляє для них небезпеку. Крім того, після укусу він проходив амбулаторне лікування, довго відчував фізичну біль, не міг нормально ходити, так як ступати на укушену ногу було дуже важко. Протягом десяти днів він був вимушений спостерігати за собакою, щоб вдосконалитися, що вона не є хворою. Протягом усього часу він був переляканий, відчував сильне душевне хвилювання. Таким чином, був порушений звичний ритм його життя.
Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд виходить з такого.
На підставі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
Судом встановлено, що в результаті умисних злочинних дій обвинуваченого, потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження, з приводу яких він проходив амбулаторне лікування і які заподіяли шкоду його здоров'ю, у зв'язку з чим він відчуває, в тому числі, моральні страждання.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд, відповідно до ст. 23 ЦК України, враховує характер дій обвинуваченого, який вчинив у відношенні потерпілого умисний злочин, в результаті якого заподіяна шкоду його здоров'ю, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого. Таким чином, ОСОБА_1 були заподіяні не лише фізичні, але й моральні страждання.
З урахуванням вимог розумності і справедливості, суму моральних страждань потерпілого суд визначає в розмірі 5000 гривень.
Речових доказів та процесуальних витрат у провадженні не мається.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя: