Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2044/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Сосновська Л.І.

Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Голованя А.М.

Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Неоальянс» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2010 року і

в с т а н о в и л а :

В липні 2009 року товариство з додатковою відповідальністю «Неоальянс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначало, що 07 березня 2009 року на перехресті вулиць імені Кірова і Дзержинського у смт. Новгородка Кіровоградської області з вини відповідачки, яка керувала автомобілем «KIA CEED», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачеві автомобіль «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, отримав технічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту цього автомобіля складає 13132,94 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь матеріальні збитки в розмірі 13132,94 грн., та судові витрати.

Заочним рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2010 року позов задоволено. Суд стягнув з відповідачки на користь позивача завдані матеріальні збитки в розмірі 13132,94 грн.; 381,00 грн. судового збору; витрати за проведення оцінки автотранспортного засобу в розмірі 500,00 грн. і 1200,00 грн. витрат на правову допомогу.

У апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_4 повідомлена у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй поштового відправлення із судовою повісткою, в судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності третьої особи.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідачки та її представника за довіреністю, ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника позивача, адвоката ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 березня 2009 року на перехресті вулиць імені Кірова і Дзержинського у смт. Новгородка Кіровоградської області з вини ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «KIA CEED», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний ТДВ «Неоальянс» автомобіль «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, отримав технічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту автомобіля, належного позивачеві, згідно з оцінкою автотранспортного засобу, проведеного суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7, складає 13132,94 грн. (а.с.21).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.4 постанови № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Даний спір виник щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, тому при вирішенні справи суду слід було керуватися положеннями п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, згідно якою шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідачки. При цьому, пославшись на положення Правил дорожнього руху України, суд не зазначив у рішенні якими доказами підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються висновки суду щодо доведеності вини відповідачки у їх порушенні.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення відносно відповідачки за ст.124 КпАП України не складався, судом така справа не розглядалася (а.с.66). Інших доказів вини відповідачки у порушенні правил ДТП, що призвело до пошкодження належного позивачеві автомобіля, не надано.

За таких обставин висновок суду щодо вини відповідачки у завданні шкоди позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є безпідставним, оскільки він не ґрунтується на доказах.

Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення відповідачка додала ксерокопію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що діяв з 28.02.2009 року по 27.02 2010 року (а.с.108), яким застрахована її цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану за участю належного їй автомобіля «KIA CEED», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Також цей автомобіль було застраховано в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів на той же строк.

11.03.2009 року відповідачкою було подано письмове повідомлення у страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду, на підставі якого їй було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7218,00 грн. (а.с.142). Інших заяв щодо виплати страхового відшкодування до страхової компанії не надходило, що підтверджується листом ПрАТ СК «ПЗУ Україна» № 10 від 09.04.2013 року (а.с.113).

Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.16 зазначеної постанови питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України № 1961-ІУ обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. Відповідачка не згодна на відшкодування шкоди, заяву про дорожньо-транспортну пригоду у страхову компанію подавала, тому на неї не може бути покладено обов'язок про відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності навіть за умови доведеності її вини.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, що передбачають порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, висновок суду щодо вини відповідачки у завданні позивачеві шкоди не ґрунтується на доказах, тому рішення підлягає скасуванню згідно з п.2 і п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 229,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Неоальянс» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Неоальянс» на користь ОСОБА_3 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді