Справа № 375/499/13-ц Головуючий у І інстанції Литвин О.В.
Провадження № 22-ц/780/3814/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.
Категорія 44 22.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
18 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,
при секретарі : Шаповаловій А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИЛА:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що вона є власником житлового будинку, що в АДРЕСА_1. Даний будинок розміщений на земельній ділянці розміром 0,42 га, наданій їй у користування з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. У січні 2013 року вона дізналася, що рішенням Синявської сільської ради 218 ( XVII сесія V скликання ) дана земельна ділянка передана у власність відповідачу у справі - ОСОБА_3 і на підставі цього рішення на його ім'я було виготовлено два ОСОБА_4 акти на право власності на земельну ділянку і таким чином порушено її право землекористувача.
Вважавє, що суд має визнати недійсними та скасувати зазначене рішення Синявської сільської ради та визнати недійсними видані на ім»я відповідача ОСОБА_4 акти на право власності на земельну ділянку. Просив визнати: частково недійсним рішення 18-ої сесії V скликання Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області №218 від 27.02.2008 року в частині передачі у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,125 га та для ведення особистого селянського господарства розміром 0,15 га в АДРЕСА_1 ОСОБА_3; частково недійсним рішення 38-ої сесії V скликання Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області №978 від 02.09.2010 року в частині затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,125 га, та для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1472 га, гр.ОСОБА_3 в АДРЕСА_1; недійсним ОСОБА_4 акт серії ЯК № 369099 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0.1250 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану в АДРЕСА_1, зареєстрованого 08 вересня 2010 року за № 011095301068; недійсним ОСОБА_4 акт серії ЯК № 369100 на право власності ОСОБА_3 ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0.2953 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, зареєстрований 08 вересня 2010 року за № 011095301067.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2013 року визнано недійсним рішення 17-ї сесії V скликання Синяської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 218 від 27.02.2008 року в частини передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки розміром 0.125 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки розміром 0.15 га для ведення особистого селянського господарства, що по АДРЕСА_1.
Визнано недійсним рішення 38-ї сесії V скликання Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 978 від 02.09.2010 року в частині затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.125 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0.1472 га на імя ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК 369099 на імя ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 0.1250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що по АДРЕСА_1, зареєстрованого 08.09.2010 року за № 011095301068 та скасувати його державну реєстрацію.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволені її позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позов повністю.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має на праві власності житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, та у свій час був збудований нею спільно зі своїм покійним чоловіком ОСОБА_6 на земельній ділянці розміром 0,30 га, яка власне і перебувала у користуванні позивача до виникнення спірних правовідносин. 27.02.2008 року відповідач ОСОБА_3 подав до Синявської сільської ради Рокитнянського району заяву про передачу йому у власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства без зазначення адреси розміщення останніх та розмірів їх і які він бажав приватизувати, не будучи їх користувачем на час звернення із такою заявою. Вказана заява була задоволена рішенням 17-ї сесії V скликання Синяської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 218 від 27.02.2008 року, яким було передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку розміром 0,125 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку розміром 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться по АДРЕСА_1, тобто, по місцю знаходження житлового будинку позивача. Остаточний розмір вказаних земельних ділянок був визначений рішеннями вказаної ради №№ 978, 979 від 02.09.2010 року ( для обслуговування житлового будинку - 0.1250 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,1472 га, а всього таким чином 0, 272 га). Відповідач не має на праві власності житлового будинку за зазначеною адресою і не є забудовником такого. Своєї згоди на вилучення зі свого користування земельної ділянки та передачу її у власність іншій особі позивач не давала і жодної заяви з цього приводу особисто до Синявської сільської ради особисто не писала, що підтвердила у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 Земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, позивач користується особисто, доглядаючи останню та використовує спільно із відповідачем ОСОБА_3 протягом останніх двох років для вирощування сільськогосподарської продукції іншу частину земельної ділянки, яке перебуває за межами будинку і яка перебувала у її законному користуванні до виникнення спірних правовідносин.
Викладене підтверджується сукупністю отриманих та досліджених у судовому засіданні доказів, якими є показання у судовому засіданні представників сторін спору та письмові матеріали справи: витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, за яким ОСОБА_2 являється
власником житлового будинку в АДРЕСА_1; технічний паспорт на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 на імя ОСОБА_2; довідка Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 18-02-25 від 28.01.2013 року за змістом якої земельна ділянка по АДРЕСА_1 з 1988 року по 08.02.2001 року рахувалася за померлим ОСОБА_6, а після перейшла до ОСОБА_2. З 27.02.2008 року земельна ділянка рахується за ОСОБА_3 на підставі рішення № 218 17 сесії 5 скликання.
Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 ( рішення 17 сесії 5скликання № 218 від 27.02.2008 року, рішення 17 сесії 5 скликання Синявської сільської ради № 978 від 02.09.2010 року «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1», державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 389099 на імя ОСОБА_3).
Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 (рішення 17 сесії 5 скликання №218 від 27.02.2008 року, рішення 17 сесії 5 скликання Синявської сільської ради № 979 від 02.09.2010 року «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського
господарства гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1», державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 388100 на ім»я ОСОБА_3.
Рішення виконавчого комітету Рокитнянської районної ради народних депутатів Київської області № 171 від 19.07.1988 року «Про надання дозволу на будівництво житлових будинків в населених пунктах району та оформлення права власності на житлові будинки громадян сіл Житні Гори та Синява», яким було надано дозвіл ОСОБА_6 (покійному чоловікові позивача) на будівництво житлового будинку на земельній ділянці розміром 0.30 га в АДРЕСА_1.
Рішення 17 сесії 5 скликання Синявської сільської ради Рокитнянського району від 27.02.2008 року № 218 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» за яким передано у приватну власність ОСОБА_3 0, 10 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0, 15 га для ведення особистого селянського господарства.
За вимогами ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів порушеного права зазначеною нормою законодавець визначив визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Норма спеціального права, а саме ст.152 Земельного Кодексу України, яким регулюються земельні відносини, містить аналогічні положення, відповідно до яких держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється також шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач-апелянт мала у фактичному користуванні земельну ділянку розміром 0,1250 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і таке право перейшло до неї з 08.02.2001 року разом з переходом права власності на житловий будинок після смерті чоловіка - ОСОБА_6 і що узгоджується з положеннями статті 30 діючого на той час Земельного Кодексу України в тім, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, яке посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу і що має місце у даній справі відповідно до довідки Синявської сільської ради від 28.01.2013 року № 18-02-25. Узгоджується така позиція суду і з положеннями п.18 Постанови Пленуму ВС України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
Відповідно до положень ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону і таке набуття здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому законодавець визначив, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, а щодо земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
За вимогами ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Жодна з названих підстав виникненню спірних правовідносин не передувала, а тому відсутні підстави вважати законною обставину припинення права користування позивачем земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами та ведення особистого селянського господарства загальним розміром 0,30 га.
Судом першої інстанції було враховано, що відбулось порушення відповідачем в особі Синявської сільської ради вимог ч.6 ст. 118 ЗК України, відповідно до яких громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Як вбачається із отриманих у справі доказів ОСОБА_3 розмір земельних ділянок, які він бажав отримати у власність, у своїй заяві на імя ради не зазначав, викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали до такої заяви ним не додавалися, як і не надавалося погодження позивача, у користуванні якої перебувала спірна земельна ділянка розміром 0, 30 га.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі правовідносинам відповідно до положень ст.116 Земельного Кодексу України, слід констатувати, що з огляду на встановлену у судовому засіданні обставину користування позивачем спірними земельними ділянками на час їх безоплатної передачі у приватну власність, відсутність обставини попереднього припинення права користування позивача останніми, відсутність обставини користування ними відповідачем у справі перед передачею їх йому у власність, відсутність у ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, 1, житлового будинку на праві власності, Синявська сільська рада не мала законних підстав для такої їх передачі відповідачу у власність. За викладеного, оспорюване рішення 17 сесії 5 скликання Синявської сільської ради Рокитнянського району від 27.02.2008 року № 218 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 0,10 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,15 га для ведення особистого селянського господарства не може вважатися законним, а тому має бути визнане частково недійсним і що узгоджується з положеннями ст.155 Земельного Кодексу України в тім, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
З названих підстав, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що має бути визнано недійсним і рішення 8-ї сесії 5 скликання вказаної ради № 978 від 02.09.2010 року в частині затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,125 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1472 га на ім»я ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.
Відповідно до положень ст.126 Земельного Кодексу України в редакції, що була чинною на час видачі позивачу оспорюваних державних актів на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Наслідком визнання судом недійсним рішення органу місцевого самоврядування має бути визнання недійсними виданого на його підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. За викладеного суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_3 серії ЯК № 369099 щодо земельної ділянки площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що по АДРЕСА_1, зареєстрованого 08.09.2010 року за № 011095301068 та скасування його державної реєстрації.
Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність в частині позовних вимог позивача, а саме для визнання недійсним іншого оспорюваного державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім»я відповідача, а саме серії ЯК № 388100 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2953 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, зареєстрований 08 вересня 2010 року за № 011095301067, оскільки відсутні належні та достатні докази вважати, що остання передана у власність відповідача за рахунок земельної ділянки, яка перебувала у користуванні позивача та була безпідставно у неї вилучена. Так, відповідно до оспорюваного рішення 17-ї сесії 5 скликання Синяської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 218 від 27.02.2008 року вбачається, що відповідачу було передано радою у власність лише 0,15 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тоді як згідно даних оспорюваного державного акту, фактично передано у власність 0,2953 га. За рахунок яких земель було передано відповідачу у власність саме таку площу земельної ділянки із наданих суду сторонами доказів встановити суду не представляється можливим. Більше того, як вбачається із архівної довідки від 22.01.2013 року № 2, у користуванні позивача на час виникнення спірних правовідносин могло перебувати всього лише 0,30 га земельної ділянки для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства. Такий висновок суду згоджується і з аналізом даних рішення ради № 218 від 27.02.2008 року (0,15 га + 0,125 га = 0,275 га).
Не має жодних доказів того, що таке збільшення земельної ділянки відбулося за рахунок земель ради, але суд не може вирішувати спір на припущеннях і на разі наявності такої обставини можливо стверджувати про
порушення прав ради, а не позивача. На неможливість суду зробити однозначні висновки з приводу розміру перебування у користуванні позивача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та її розташування вказує також розбіжність у наданих позивачем копій рішення 17-ї сесії 5 скликання Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 218 від 27.02.2008 року. Так, з копії останнього, яка міститься у матеріалах технічної документації, вбачається обставина передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки розміром 0,125 для обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами та розміром 0,15 га для ведення особистого селянського сільського господарства, тоді як в іншій наявній у справі копії такого рішення ці розміри визначені відповідно як 0,10 га та 0.20 га.
Також, судом надана належна правова оцінка визнання позову відповідачем в особі Синявської сільської ради, оскільки визнання позову в частині визнання недійсним Державного акту серії ЯК № 369100 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,2953 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, зареєстрований 08 вересня 2010 року за № 011095301067, оскільки таке визнання може порушити охоронювані законом права та інтереси інших осіб щодо спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,2953 га по АДРЕСА_1 і в тому числі самої названої ради, що є неприпустимим.
Доводи апелянта про те, що її будинок розміщений на наданій їй у користування земельній ділянці розміром 0,42 га свого підтвердження з отриманих у справі доказів не знайшли.
Апелянт не змогла спростувати висновків суду першої інстанції та надати нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення в частині відмови у задоволені частини її позовних вимог та задоволення позову повністю.
Апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Так, згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді