Справа № 359/162/13-ц Головуючий у І інстанції Левченко А.В.

Провадження № 22-ц/780/3640/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.

Категорія 36 22.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі : Шаповаловій А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Бориспільська міська державна нотаріальна контора Київської області про усунення від права на спадщину,-

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіт не складала, а тому спадкування відбулось за законом. Спадкоємцями ОСОБА_4 є позивач та відповідач, яка на даний час є громадянкою Росії і протягом майже 30 років проживає в м.Санкт-Петербург (Російська Федерація). Позивач у встановлений законом строк спадщину прийняв, подавши до нотаріуса відповідну заяву. Відповідач по справі також подала до нотаріуса заяву про прийняття нею спадщини. Позивач вважає, що його сестра має бути усунена від права на спадкування, оскільки вона за життя ОСОБА_4 повністю самоусунулась та фактично ухилилась від надання будь-якої допомоги непрацездатній та важко хворій матері. Крім того, всі витрати пов'язані із лікуванням та доглядом за матір'ю були понесені за її життя виключно позивачем, як і витрати на її поховання. В будинку ОСОБА_4 04.03.2006 року сталась пожежа внаслідок короткого замикання електромережі будівлі і її будинок зазнав значних пошкоджень (стіни і покрівля), то відновлення пошкодженого майна (спадкового будинку) відбувалось виключно за власні кошти позивача, який не лише відновив даний будинок, а навіть поліпшив його, збудувавши деякі прибудови та побудувавши господарську будівлю. З огляду на це, позивач вважає, що відповідач має бути усунена від права на спадкування після смерті їхньої матері, оскільки вона не надавала ніякої допомоги важко хворій і безпорадній ОСОБА_4, останні 20 років взагалі не приїздила до неї, мотивуючи це відсутністю такої можливості, та фактично повністю самоусунулась від вирішення будь-яких проблем, які виникали у спадкодавиці в повсякденному житті.

Рішенням Бориспільського міськраойнного суду Київської області від 13 травня 2013 року було задоволено позов позивача.

Усунено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від права на спадкування спадщини, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4, яка на час відкриття спадщини проживала в АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 107 грн. 30 коп. судових витрат.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обгрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції на підставі наданих до суду доказів було встановлено наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданим відділом РАЦС Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області 30.09.2011 року НОМЕР_1 (а.с.5).

Родинні відносини позивача з ОСОБА_4 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача (а.с.6).

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.11.2011 року, після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справу № 51978975 (а.с.7).

ОСОБА_4 являлася спадкоємицею ОСОБА_6, про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8), відповідно до якого спадкове майно, на яке видано дане свідоцтво складається з житлового будинку № 25 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Факт пожежі в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується копією акту про пожежу від 04.03.2006 року (а.с.40).

Рішеннями Бориспільської міської ради Київської області від 01.08.2006 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на оформлення самочинно побудованого сараю розміром 5,30 х 2,80 м, збільшений в розмірах гараж 6,0 х 4,0 м, фактично побудований гараж розміром 13,50 х 5,95 м, а також на внутрішнє переобладнання житлового будинку, перебудову веранди з розмірів 4,23 х 1,42 м до 11,10 х 3,20 м, ( а.с.41-43).

Позивачем доведено та підтверджено документальними доказами, зокрема медичною документацією, яка міститься в медичній картці Бориспільської ЦРЛ, ОСОБА_4 страждала на ряд тяжких хронічних захворювань: цукровий діабет 2 типу з тяжким перебігом, кардіосклероз, атеросклероз аорти та вінцевих судин, гіпертонічна хвороба II ступеню, діабетична нефропатія (хронічна ниркова недостатність) III ступеню (а.с.50-64). Крім того мала хворобу зору, перенесла ряд операцій.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч.5 ст.1224 ЦК України).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування... Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вимога позивача про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 в зв'язку з ухиленням її від надання допомоги спадкодавцеві підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 перед своєю смертю тяжко хворіла, потребувала допомоги та підтримки, яку отримувала лише від позивача, який доглядав її та підтримував в належному стані належне померлій домогосподарство, а відповідач не відвідувала свою матір, не надавала необхідної матеріальної допомоги, підтримки та не приймала участі в її похованні.

Суд першої інстанції також врахував, що відповідач з 1983 року виїхала в Ленінград, де живе окремою сім'єю.

По справі не встановлено жодних даних про надання нею допомоги померлій матері при житті, яка такої допомоги потребувала, оскільки мала низку тяжких хвороб, похилий вік.

Крім цього зазначені обставини ґрунтуються також на показах свідків, які були допитані у судовому засіданні.

Намагаючись спростувати висновки суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що вона передавала кошти на утримання матері, а тому вважає, що таким чином підтримувала матір та забезпечувала їй належний догляд.

Натомість, колегія суддів відноситься до зазначених пояснень критично бо вони жодним чином не підтверджені належними доказами, що є порушенням, з боку апелянта вимог ст. 58 ЦПК України.

Також апелянт посилається на те, що вона не повинна доказувати позов так як не є позивачем, та обов»язок доведення позову полягає на позивачі.

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянт не навела жодних доказів того, що вона піклувалась про спадкодавця, купувала ліки, піклувалась про неї, натомість не заперечує, що на протязі 30-ти років проживала та проживає постійно на території іншої держави, в місті Санкт - Петербург, має власну сім»ю, не змогла назвати скільки разів вона приїжджала до матері, та коли бачила її в останнє.

Таким чином, колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга не обґрунтована та не доведена, бо апелянт не надала жодних доказів того, що вона доглядала спадкодавця або допомагала у її догляді.

Рішення місцевого суду постановлено на підставі зібраних по справі доказах, згідно з вимогами діючого законодавства, підстав для його скасування, передбачених статтею 309 ЦПК України не встановлено.

Так згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді