Постанову винесено під головуванням: РИМАРА Є.П.

Доповідач: НОВОВ С.О.

№ 10-14-2007

УХВАЛА Іменем        України

12 листопада 2007 року                                                                                        м. Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону в складі: головуючого генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С.,  суддів полковника юстиції НОВОВА С.О. і підполковника юстиції ЛАШЕВИЧА В.М.,  при секретарі ЛОПУШНЯК І.П,  за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції МИКОЛАИЧУКА А.Б. та захисника-адвоката ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 08 листопада 2007 року про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,

встановив:

08 листопада 2007 року військовий місцевий суд Київського гарнізону,  розглянувши подання помічника військового прокурора Сумського гарнізону старшого лейтенанта юстиції СЬОМИЧА А.А.,  погоджене військовим прокурором цього ж гарнізону,  про обрання підозрюваному у вчиненні злочинів,  передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 365 КК України ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  виніс постанову,  якою задовольнив вказане подання і обрав відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту,  з утриманням останнього в Сумському слідчому ізоляторі.

Не погоджуючись з постановою суду від 08.11.2007 року,  захисник підозрювагого - адвокат ОСОБА_1 подала на неї апеляцію,  в якій просить скасувати зазначену постанову.

В обґрунтування поданої апеляції ОСОБА_1 посилається на те,  що при розгляді судом подання про обрання запобіжного заходу захисник не був завчасно повідомлений про час і місце його розгляду,  що

позбавило захист можливості належним чином надати докази в обгрунтування своєї позиції,  а саме: дані,  що характеризують особу підозрюваного,  докази того,  що підозрюваний не ухилявся від органів слідства,  а дійсно отримав травму і знаходився на лікуванні.

Тим самим,  як зазначається в апеляції,  порушено принципи змагальності та диспозитивності,  закріплені в ст. 16-1 КПК України.

Крім того,  в апеляції відмічається,  що посилання в поданні на те,  що ОСОБА_2 може ухилятися від слідства та суду,  а також вчиняти тиск на потерпілих є безпідставними,  оскільки останній має постійне місце проживання та служби,  а потерпілі,  в свою чергу,  мешканці іншої області,  що фактично робить неможливим тиск на них.

Заслухавши доповідача,  виступ захисника підозрюваного на підтримку апеляції та прокурора,  який вважав необхідним оскаржувану постанову суду залишити без змін,  а апеляцію захисника підозрюваного - без задоволення,  а також перевіривши надані до суду матеріали та обговоривши доводи апеляції,  військовий апеляційний суд дійшов висновку,  що достатніх підстав для її задоволення не має.

При цьому військовий апеляційний суд регіону виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 155 КПК України,  взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини,  за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з представлених до суду матеріалів,  7 листопада 2007 року відносно військовослужбовця Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів,  передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 365 КК України. Один з цих злочинів,  а саме передбачений ч. 2 ст. 365 КК України відноситься до категорії тяжких,  оскільки санкція цієї частини передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми

РОКІВ;

Крім того,  відповідно до вимог,  передбачених ст. 148 ЦПК України,  запобіжні заходи,  в тому числі взяття під варту,  можуть застосовуватись не лише за наявності достатніх підстав,  що підозрюваний буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень,  перешкодити встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність,  а й з метою запобігти вказаним спробам.

Саме з урахуванням вказаних вище вимог процесуального закону,  а також обставин даної конкретної кримінальної справи,  зокрема даних про те,  що ОСОБА_2 неодноразово без поважних причин не з'являвля за викликами органу досудового слідства,  суддя,  який розглядав подання про обрання запобіжного заходу,  дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_2 такого запобіжного заходу,  як взяття під варту.

Доводи апеляції про те,  що захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_1 не була завчасно повідомлена про час та місце розгляду подання,  а тому була позбавлена можливості надати докази в обґрунтування своєї позиції,  не можуть служити підставою для скасування постанови суду,  оскільки захисник не тільки приймала участь в судовому засіданні,  а й мала можливість,  користуючись своїми процесуальними правами,  заявити перед суддею клопотання про відкладення розгляду подання до надання необхідних доказів,  які,  на думку захисту,  мали суттєве значення для його вирішення,  однак цього зроблено не було.

Що ж стосується посилань в апеляції на те,  що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та служби,  а також,  що він фактично позбавлений можливості чинити тиск на потерпілих,  оскільки останні є мешканцями іншої області,  то вказані обставини не тільки не можуть бути визнані достатніми підставами для зміни відносно підозрюваного запобіжного заходу на більш м'який,  а й взагалі гарантувати його належну поведінку під час досудового слідства та виконання ним процесуальних рішень по справі.

За таких обставин,  доводи апеляції не можуть бути визнані обгрунтованими,  оскільки суддя виніс постанову у відповідності до вимог закону на підставі тих даних,  які містились в матеріалах кримінальної справи.

Таким чином,  враховуючи наведене,  військовий апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови суду від 08.11.2007 року про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  а тому вважає необхідним залишити апеляцію адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362,  366,  377 і 382 КПК України,  військовий апеляційний суд Центрального регіону

ухвалив:

Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 08 листопада 2007 року про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без змін,  а апеляцію захисника останнього - без задоволення.