УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/900/13Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"17" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

16 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 10 листопада 2006 року сторонами укладено кредитний договір № DNH4KP97220091, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4136,60 грн., зі сплатою відсотків за користування грошима у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобов'язання з повернення кредиту не виконала, тому станом на 25 березня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 46347,70 грн.,

Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 24 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

Апелянт вважає, що суд помилково застосував позовну давність, оскільки кредитні правовідносини сторін тривають до повного погашення позичальником кредитних зобов'язань.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем кредитних зобов'язань, але відмовив у позові у зв'язку з порушенням позивачем позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №DNH4KP97220091 від 10 листопада 2006 року, який укладено сторонами шляхом подання позичальником заяви та підписання умов надання споживчого кредиту, відповідач отримала споживчий кредит у сумі 4136,60 грн., зі сплатою відсотків за користування грошима у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, на строк 30 місяців, а саме до 11 травня 2009 року.

Відповідач договірні зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 25 березня 2013 року утворилася заборгованість в розмірі 46347,70 грн., яка складається з суми кредиту (тіло) - 4067,02 грн., відсотків за користування кредитом - 15856,44 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 23741,02 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., процентної складової - 2183,22 грн.

Відповідно до положень статтей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Саме на правильність застосування цієї правової норми звертається увага у пункті 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Враховуючи, що строк виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором №DNH4KP97220091 від 10 листопада 2006 року минув 11 травня 2009 року, а позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 16 квітня 2013 року, тобто з порушенням трирічного строку давності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав пропуску ПАТ КБ «ПриватБанк» позовної давності.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Посилання апелянта на існування між сторонами кредитних відносин до повного виконання позичальником узятих на себе зобов'язань на увагу не заслуговує, оскільки законодавцем встановлено спеціальний порядок захисту прав позичальника у спорах щодо споживчого кредитування.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 травня 2013 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 травня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко