Справа 2-22/2008р.

 

 

                                                              

                                                                УКРАЇНА

 

 

      Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

 

06 березня 2008 року                  Садгірський районний суд м. Чернівці

                         в складі:  головуючого судді           Плавана В.О.

                               при секретарі                   Ковтюк Л.В.

                               адвоката                               ОСОБА_1

                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовною заявою  ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Будинкового комітету № 2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,  ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_56 та ОСОБА_57 про захист цивільного права ,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Будинкового комітету № 2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,  ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_56, ОСОБА_57 про захист цивільного права. В процесі розгляду справи позивачі подали уточнену позовну заяву.

В позові посилаються на те, що їм на праві приватної спільної часткової власності належить НОМЕР_1 частин нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.  В порушення вимог ст.41 Конституції України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні ”, на підставі рішення Садгірської районної ради м. Чернівці №НОМЕР_2 від 29.07.2004 року „Про надання дозволу на створення  органів самоорганізації в Садгірському районі” в будинку АДРЕСА_1, що належить їм на праві приватної власності, було створено  Будинковий комітет №2, який відповідно до п.п.2.2.1. Положення про будинковий комітет, веде облік громадян які мешкають у вказаному будинку.

Вказують в позові на те, що 05.04.2005 року та 29.05.2007 року вони зверталися до Будинкового комітету №2 з листом про надання їм списку громадян, які мешкають в даному будинку, включивши  відомості, а саме: прізвище, ім'я та по-батькові, рік народження, паспортні дані, місце роботи, дату реєстрації за адресою: АДРЕСА_1  та надати їм копії договору найму, укладеного між попередніми власниками та кожним мешканцем.  На їхнє звернення  Будинковий комітет №2 будинку АДРЕСА_1 відповіді та копії договорів найму їм не надіслав.

В позові посилаються на те, що факт проживання відповідачів по даній справі в належному позивачам приміщенні, підтверджуються рішеннями Садгірського районного суду м. Чернівці по справам №2-492/2006; №2-4НОМЕР_2/2006; №2-19/2006; №2-27/2006; №2-471/2006, а також „Списком учасників зборів жителів”. Вказують на те, що в даних рішеннях, зокрема в рішенні по справі       №2-471/2006 Садгірський районний суд м. Чернівці порушуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, в мотивувальній рішення визначив належне позивачам приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, як гуртожиток. Крім того в мотивувальній частині зазначеного рішення  суду визначено, що між Чернівецьким цукровим заводом та відповідачами мали місце договори найму житла, аналогічні висновки судом були зроблені  по справам №2-492/2006; №2-4НОМЕР_2/2006; №2-19/2006; №2-27/2006.

Посилаються в позові на те, що відповідно до ст.61ч.3 ЦПК України зазначені обставини, а саме наявність договору найму та визнання права власності позивачів не доказуються при розгляді даного позову. Про те, що належна позивачам частина приміщення здана у найом, їм стало відомо з вищевказаних рішень Садгірського районного суду м. Чернівці, але в зазначених рішеннях відсутні посилання на копії договорів найму, укладених  відповідачами з попередніми власниками. Вказують в позові на те, що починаючи з 21.01.2005 року по теперішній час відповідачі використовують належне позивачам приміщення для проживання в ньому.

В позові посилаються на те, що їм невідомі умови договору найму відповідно до яких Садгірський районний суд м. Чернівці та Апеляційний суд Чернівецької області визначили у мешканців спірної будівлі, яка розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виникло право користування належним позивачам приміщенням, яке використовується як житло відповідачами. Відповідно до ч.1 ст.820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Відповідачі не оплачують плату за користування власністю позивачів, не надають позивачам договори найму до позивачів перейшли права та обов'язки наймодавця.

Посилаються в позові на те, що право позивачів, передбачене ст.815,919,820 ЦК України, порушується відмовою відповідачів надати список осіб, які користуються власністю позивачів та договори найму, умови яких є обов'язковими для позивачів.

Просять зобов'язати Будинковий комітет №2 будинку АДРЕСА_1 надати позивачам список громадян, що мешкали та були зареєстровані в приміщенні за адресою:  АДРЕСА_1 станом на 21.01.2005 року та станом на момент розгляду справи з зазначенням6 прізвища та ім'я по-батькові, року народження, паспортних даних, місця роботи, дати реєстрації за вказаною адресою, номер кімнати.

Просять зобов'язати відповідачів надати позивачам копію договору найму належного позивачам приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між відповідачами та попередніми власниками ВАТ Чернівецький цукровий завод, ТОВ „Мірт”, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60 для визначення обсягу прав та обов'язків наймодавців - позивачів по справі відповідно з відповідачів.

Просять кожного з відповідачів перерахувати на р/р НОМЕР_3 ОКПО НОМЕР_4 МФО НОМЕР_5 в ЗОД  „Райффайзен Банк „Аваль” плату за користування приміщення, одержувач: ТОВ „Юридична фірма „Алла” за період з 21.01.2005 року по момент ухвалення рішення суду, відповідно до умов договору найму та в розмірі, передбаченому договором найму.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подали до суду лист та телеграму, в якій просить розглянути справу в їх відсутності, свої позовні вимоги підтримують в повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_4 як представник будинкового комітету та в своїх інтересах в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що згідно рішення від 29.07.2004 року № НОМЕР_2 Садгірської  районної ради м. Чернівці XV сесії  XXІV скликання було надано мешканцям гуртожитку дозвіл на створення Будинкового комітету №2 по АДРЕСА_1. Даний будинковий комітет було включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та видано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, це підтверджується довідкою № НОМЕР_6 головного управління статистики у Чернівецькій області від 11.10.2004 року  та  свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 29.07.2004 року.

Посилається в показах на те, що будинковий  комітет  №2  не  порушує  права  власності позивачів  на спірне приміщення по  АДРЕСА_1, оскільки будинковий  комітет  створено з  метою  виконання  рішень Чернівецької  міської  Ради, Садгірської  районної  ради  та їх виконавчих  органів, а також для представлення інтересів мешканців гуртожитку в підприємствах  та  установах  незалежно  від форм  власності. Будинковий комітет підтримує спірний будинок в належному технічному стані та піклується про збереження власності, яка належить позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не перешкоджає позивачам розпоряджатися та користуватися їх власністю, виконує покладені на нього  повноваження рішенням загальних  зборів  мешканців  гуртожитку  та підстав  для дострокового припинення  його  повноважень  немає.

В показах вказує на те, що на підставі спільного засідання правління адміністрації заводу та профкому заводу їй було видано ордер на право зайняття кімнати у гуртожитку по АДРЕСА_1, куди вона заселився разом із сім'єю, у вказаному гуртожитку проживає по сьогоднішній день. Перешкоджань у користуванні власністю позивачу не чинить. Єдиним місцем проживання у них є спірний гуртожиток. Вказує на те, що вони підтримують будинок в належному стані та сплачують комунальні послуги згідно договорів укладених будинковим комітетом.

Вказує в поясненнях на те, що позивачам достовірно відомо її місце проживання, також позивачам відомо про ордери, на підставі яких вона разом із сім'єю проживає у спірному гуртожитку,  що підтверджується відповідними рішеннями Садгірського районного суду м. Чернівці, які позивачами приєднані до матеріалів справи. Вказані рішення суду вступили в законну силу, а тому зазначені обставини не повинні доказуватися при розгляді даної справи. У позивачів є всі її паспортні дані, а також список мешканців гуртожитку з вказаними паспортними даними, повною домашньою адресою та роком народження. Стосовно перерахунку грошей за користуванням приміщенням гуртожитку, то позивачами не надані розрахунки відповідно до яких потрібно сплачувати кошти. Вважає, що позов необґрунтований, просить відмовити в позові за безпідставністю.

Відповідачі та їхні представники ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_41, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_44, ОСОБА_28, ОСОБА_39

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_23, ОСОБА_28, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_35, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_24, ОСОБА_37, ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_35, ОСОБА_31, ОСОБА_43, ОСОБА_20, ОСОБА_42 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви, в яких просять розглянути справу в їх відсутності.  Вважають що позов необґрунтований, просить відмовити в позові за безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_17, ОСОБА_36, ОСОБА_39, ОСОБА_51 в судове засідання не з'явилися, повторно, хоча своєчасно були повідомлені про час та місце розгляду, не повідомили суд про причину їх неявки, не подли до суду заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Третя особа - ОСОБА_56 в судове засідання не з'явилася повторно, хоча своєчасно був повідомлений про час та місце розгляду, не повідомив суд про причину її неявки, не подав до суду заяви про розгляд справи в його відсутність.

Третя особа - ОСОБА_57 в судове засідання не з'явилася повторно, хоча своєчасно була повідомлена про час та місце розгляду, не повідомила суд про причину її неявки, не подала до суду заяви про розгляд справи в її відсутність.

Суд заслухавши пояснення відповідачів, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю.

Судом встановлені обставини і відповідно до них правовідносини,  згідно рішень оглянутих в судовому засіданні та приєднаних до справи, а саме:  рішень Садгірського районного суду м. Чернівці від 11.10.2006 року по справах          №2-492/2006; №2-4НОМЕР_2/2006; №2-19/2006; №2-27/2006 за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до мешканців спірного гуртожитку про усунення перешкод у здісненні правомочностей користування і розпорядження власністю та виселення, які набрало законної сили.

Ухвалами Апеляційного суду Чернівецької області від 14.03.2007р., 08.08.2007р. апеляційні скарги позивачів було відхилено, а рішення Садгірського районного суду м. Чернівці були залишені без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.02.2008 року касаційну скаргу було ОСОБА_2  відхилено, вищевказане рішення суду першої інстанції від 26.03.2007р. та ухвалу апеляційного суду  від 08.08.2007 року було залишено без змін.

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини викладені в даних рішеннях не потребують доказування.

Вказаними рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці, ухвалами Апеляційного суду Чернівецької області, ухвалою Верховного Суду України  було встановлено,  що згідно рішення виконкому Чернівецької міської ради державному підприємству „Чернівецький цукровий завод” було дозволено будівництво гуртожитку для робітників та інженерно-технічних працівників по вул. Хотинській м. Чернівці, відповідно з генпланом земельної ділянки. Після завершення будівництва, згідно акту державної комісії, рішенням виконкому Чернівецької міської ради вказану будівлю було прийнято в експлуатацію та надано їй статус гуртожитку, для робітників та інженерно-технічних працівників. Після чого рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 21.06.1988 року, було змінено статус гуртожитку на другому, третьому, четвертому поверхах, з  гуртожитку для одиноких на гуртожиток для проживання малих сімей.

Про те, що нерухоме майно, яке придбане позивачем є жилим будинком і має статус гуртожитку підтверджується наступними доказами, а саме: договорами купівлі-продажу частин спірної будівлі ОСОБА_56, ОСОБА_57, довідкою ВАТ„Чернівецький цукровий завод” № 623 від 08.06.2004 року, договорами купівлі-продажу НОМЕР_1 частин спірної будівлі від 11.06.2004 року, укладеного між ВАТ „Чернівецький цукровий завод” та ТОВ „Мірт” та договором купівлі-продажу  від 18.06.2004 року між ТОВ „Мірт” та ОСОБА_58, де в пункті 1  вказаних договорів зазначено, що під літ. А значиться гуртожиток площею 3034,40 кв. м., також зазначено в договорах, що відчужується частина будівлі гуртожитку Літ. А, яка згідно виконаними розрахунками складають НОМЕР_1 ідеальних часток.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що на підставі рішень Чернівецької міської ради №603/29 від 10.12.1НОМЕР_24 року, №586/19 від 29.09.1НОМЕР_28 року, № 164/6 від 21.06.88 року, витягів реєстрів прав власності Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації за №№ НОМЕР_7 від 10.06.2004 року, НОМЕР_8 від 18.06.2004 року та інших встановлених в судовому засіданні доказів, суд  приходить до висновку, що спірна будівля по АДРЕСА_1 є жилим будинком і має статус гуртожитку.  Статус житлового будинку - гуртожитку по АДРЕСА_1 ніким не змінювався, рішень виконавчих комітетів відповідних Ради про зміну статусу спірної будівлі не приймалося.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що до продажу та на момент продажу спірної будівлі підприємству ТОВ „Мірт” по АДРЕСА_1, з наступними відчуженнями даної будівлі, вона не змінювала свого статусу,  залишається жилим будинком зі статусом гуртожитку.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що лист-відповідь №1670 від 30.08.2004 року та лист-відповідь № 18-20 від 05.05.2005 року начальника Чернівецького КОБТІ про те, що в їхньому архіві відсутнє рішення міськвиконкому про реєстрацію спірного приміщення розташованого по АДРЕСА_1 як гуртожиток, суперечить наведеним вище доказам, оскільки в примітках на зворотних сторонах реєстрів Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації за №№ НОМЕР_7 від 10.06.2004 року та №НОМЕР_8 від 18.06.2004 року вказується, що згідно заяви власників відчужується частина будівлі гуртожиток Літ. А по АДРЕСА_1, а в послідуючих витягах реєстрів, на які посилаються позивачі дана інформація не вказується. Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надали до суду докази, про зміну статусу будівлі, з житлової на нежитлову.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що позивачі ОСОБА_3 ОСОБА_2  є власниками об'єкту нерухомості: житлової будівлі, яка має статус гуртожитку розташованої по АДРЕСА_1, оскільки на момент придбання позивачами спірного будинку, він проектувався, здавався в експлуатацію, використовується як житлова будівля і має статус гуртожитку. Вказана будівля відповідає будівельно-технічним та санітарним нормам, в якій можливе проживання людей, дана будівля ніколи не використовувалась як нежиле приміщення.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що відповідно до ст.ст.316,328 ЦК України власниками житлової будівлі-гуртожитку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 є чотири особи, які володіють наступними ідеальними частками: ОСОБА_56 - 5/100 частин, ОСОБА_57 - 2/100 частин, ОСОБА_3- 46/100 частин, ОСОБА_2 - 47/100 частин. Спірний будинок між власниками не розділений в натурі, не визначено та не виділено частки кожного із власників.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що згідно угод укладених з ВАТ „Чернівецьким цукровим заводом” до нових власників ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_3 та  ОСОБА_2 перейшли  права та обов'язки  наймодавця  житлової будівлі-гуртожитку, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Власники будівлі, в тому числі і позивачі, є правонаступниками прав та обов'язків Чернівецького цукрового заводу стосовно утримання, використання даної будівлі, а також укладання відповідних угод згідно норм ЦК України та ЖК України з мешканцями спірної будівлі, яка має статус гуртожитку.  Права власників спірної будівлі, в тому числі позивачів, щодо володіння, користування та розпорядження майном мешканцями гуртожитку не порушуються.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що при видачі ордерів, на підставі яких відбулося заселення в гуртожиток, не були порушені вимоги ст.ст.128,129 ЖК України та Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Радою Міністрів Української РСР №208 від 03.06.1986 року.

При реєстрації мешканців гуртожитку за місцем їх постійного проживання  по АДРЕСА_1, також  не були порушені  вимоги ст. 29 ЦК України, ст.6 Закону України „ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання ”, Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого наказом МВС України №96, від 03.02.2005 року.  Не виявлено порушень вимог ст.130 ЖК України, щодо порядку користування мешканцями гуртожитку житловою площею в гуртожитку, згідно укладених договорів будинковим комітетом мешканці гуртожитку здійснюють оплату комунальних послуг, підтримують спірну будівлю в належному технічному та санітарному стані, піклується про збереження власності, яка належить позивачам.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що спірну житлову будівлю - гуртожиток по АДРЕСА_1, після завершення його будівництва та прийняття в експлуатацію в 1НОМЕР_28 році, після чого в приміщення згідно ордерів  було заселено працівників ВАТ Чернівецького цукрового заводу, які з моменту заселення  і по день розгляду справи постійно проживають в даному гуртожитку.

Вищевказаними рішеннями суду було встановлено, що мешканці гуртожитку законно та правомірно набули право на житло в гуртожитку, оскільки їх заселення, реєстрація та постійне проживання в гуртожитку здійснювалися в рамках закону.

Судом встановлено, що із ксерокопії списку учасників зборів жителів спірного гуртожитку, вбачається, що позивачів є всі її паспортні дані, а також список мешканців гуртожитку з вказаними паспортними даними, повною домашньою адресою та роком народження.

Судом встановлено, що стосовно перерахунку грошей за користуванням приміщенням гуртожитку, то позивачами не надані розрахунки відповідно до яких потрібно сплачувати кошти та стягувати з відповідачів.

Судом встановлено, що виконавчими комітетами Чернівецької міської ради та Садгірської районної ради м. Чернівці не приймалися рішення про зміну статусу спірній будівлі - гуртожитку по вул. Хотинській, буд. № 4 „Д”                  м. Чернівці.

Ці обставини підтверджені дослідженими доказами.

Відповідно до ст.47 Конституції України, ст.ст. 6,7,8  ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку, як службових приміщень і приміщень гуртожитків. Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих  приміщень  в нежилі, або для використання в інших цілях, проводиться за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради.

Відповідно до ст.127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян в період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки, під які надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчих комітетах відповідної Ради.

Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Чернівецької міської ради державному підприємству „Чернівецький цукровий завод” було дозволено будівництво гуртожитку для робітників та інженерно-технічних працівників по вул. Хотинській м. Чернівці, відповідно з генпланом земельної ділянки. Після завершення будівництва, згідно акту державної комісії, рішенням виконкому Чернівецької міської ради вказану будівлю було прийнято в експлуатацію та надано їй статус гуртожитку, для робітників та інженерно-технічних працівників. Після чого рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 21.06.1988 року, було змінено статус гуртожитку на другому, третьому, четвертому поверхах, з  гуртожитку для одиноких на гуртожиток для проживання малих сімей.

Про те, що нерухоме майно, яке придбане позивачами є жилим будинком і має статус гуртожитку підтверджується наступними доказами, а саме: договорами купівлі-продажу частин спірної будівлі ОСОБА_56, ОСОБА_57, довідкою ВАТ„Чернівецький цукровий завод” № 623 від 08.06.2004 року, договорами купівлі-продажу НОМЕР_1 частин спірної будівлі від 11.06.2004 року, укладеного між ВАТ „Чернівецький цукровий завод” та ТОВ „Мірт” та договором купівлі-продажу  від 18.06.2004 року між ТОВ „Мірт” та ОСОБА_58, де в пункті 1  вказаних договорів зазначено, що під літ. А значиться гуртожиток площею 3034,40 кв. м., також зазначено в договорах, що відчужується частина будівлі гуртожитку Літ. А, яка згідно виконаними розрахунками складають НОМЕР_1 ідеальних часток.

Враховуючи наведене та на підставі рішень Чернівецької міської ради №603/29 від 10.12.1НОМЕР_24 року, №586/19 від 29.09.1НОМЕР_28 року, № 164/6 від 21.06.88 року, витягів реєстрів прав власності Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації за №№ НОМЕР_7 від 10.06.2004 року, НОМЕР_8 від 18.06.2004 року та інших встановлених в судовому засіданні доказів, суд  приходить до висновку, що спірна будівля по вул. Хотинській, буд. № 4 „ Д ”           м. Чернівці є жилим будинком і має статус гуртожитку.

На день розгляду справи статус житлового будинку - гуртожитку по АДРЕСА_1 ніким не змінювався, рішень виконавчих комітетів відповідних Ради про зміну статусу спірної будівлі не приймалося,  позивачі не надали до суду відповідне рішення про зміну статусу будівлі, з житлової на нежитлову. 

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що до продажу та на момент продажу спірної будівлі підприємству ТОВ „Мірт” по АДРЕСА_1, з наступними відчуженнями даної будівлі, вона не змінювала свого статусу,  залишається жилим будинком зі статусом гуртожитку.

Дане твердження суду базується на вказаних вище доказах, які встановлені в судовому засіданні, що спірна будівля будувалася відповідно до титульного списку будівництва та проекту як приміщення гуртожитку, була здана в експлуатацію та експлуатується по сьогоднішній день як гуртожиток, про це свідчить розміщення кімнат в будівлі, підведені до неї комунікації, а саме: електропостачання, водопостачання та водовідвід, газопостачання, тепло забезпечення та інші зручності, які дають можливість  постійного проживання в даній будівлі людям.

Також в судовому засіданні встановлено, що даний гуртожиток обслуговувався відповідним персоналом, який був зарахований до штатного розкладу працівників допоміжних цехів та дільниць ВАТ „Чернівецький цукровий завод ”, які працювали на умовах трудового договору, ордери на зайняття жилої площі в гуртожитку видавалися на підставі спільного рішення адміністрації заводу та профкому працівникам заводу у зв'язку з їх роботою на заводі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_3 достовірно було відомо, що ТОВ „Мірт” придбало об'єкт нерухомості: житлову будівлю, яка має статус гуртожитку по АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 17.06.2004 року та заявами від 17.06.2004 року та 18.06.2004 року написаних позивачем на ім'я  начальника ЧКОБТІ ОСОБА_61

Суд вважає, що лист-відповідь №1670 від 30.08.2004 року та лист-відповідь № 18-20 від 05.05.2005 року начальника Чернівецького КОБТІ про те, що в їхньому архіві відсутнє рішення міськвиконкому про реєстрацію спірного приміщення розташованого по АДРЕСА_1 як гуртожиток, суперечить наведеним вище доказам, оскільки в примітках на зворотних сторонах реєстрів Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації за №№ НОМЕР_7 від 10.06.2004 року та №НОМЕР_8 від 18.06.2004 року вказується, що згідно заяви власників відчужується частина будівлі гуртожиток Літ. А по АДРЕСА_1, а в послідуючих витягах реєстрів, на які посилаються позивачі дана інформація не вказується.

Також суд вважає, що лист прокуратури м. Чернівці від 22.08.2004 року є окремою думкою посадової особи, і не може бути джерелом доказування, крім того в листі відсутні посилання на документи, які підтверджують нежитловий статус спірної будівлі.

Позивачами не було наведено достовірних доказів про те, що спірна будівля яка розташована по АДРЕСА_1 є нежитловим приміщення.

Враховуючи наведені докази суд приходить до висновку, що при набутті права власності спірного нерухомого об'єкту позивачам достовірно було відомо, що дана будівля має статус житлової, а також про можливі в майбутньому наслідки та претензії третіх осіб. Дане твердження суду базується на встановлених в судовому засіданні доказах, з яких вбачається, що позивач ОСОБА_3 перебуваючи директором ТОВ „Мірт” укладав угоду з ВАТ „Чернівецький цукровий завод” на придбання спірного об'єкту нерухомості та угоду на відчуження вказаного об'єкту  гр-ну ОСОБА_58, де в самих угодах та витягах з реєстрів прав власності Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації і інших документах підписаних позивачем, йшлося про  відчуження спірної будівлі під літ. А, де значиться гуртожиток площею 3034,40 кв. м., також зазначено в договорах, що відчужується частина будівлі гуртожитку Літ. А, яка згідно з виконаними розрахунками складає НОМЕР_1 ідеальних часток по АДРЕСА_1.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачі  є власниками об'єкту нерухомості: житлової будівлі, яка має статус гуртожитку розташованої по АДРЕСА_1, оскільки на момент придбання позивачами спірного будинку, він проектувався, здавався в експлуатацію, використовується як житлова будівля і має статус гуртожитку. Вказана будівля відповідає будівельно-технічним та санітарним нормам, в якій можливе проживання людей, дана будівля ніколи не використовувалась як нежиле приміщення.

Відповідно до ст.47 Конституції України та ст.ст.1,9 ЖК України, якими передбачено, що кожен громадянин має право на житло та на одержання в безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлових - будівельних кооперативів та гуртожитках. Ніхто не може бути виселений або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом та за рішенням суду.

Відповідно до ст.48 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст.ст.127-132 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Радою Міністрів Української РСР №208 від 03.06.1986 року встановлено порядок надання житлової площі, користування житловою площею в гуртожитках, а  також виселення з гуртожитків.

Відповідно до ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи-людини, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В судовому засіданні встановлено, що спірну житлову будівлю - гуртожиток по АДРЕСА_1, після завершення його будівництва та прийняття в експлуатацію в 1НОМЕР_28 році, після чого в  приміщення згідно ордерів  було заселено працівників ВАТ Чернівецького цукрового заводу, які з моменту заселення і по день розгляду справи постійно проживають в даному гуртожитку.

Судом встановлено, що відповідачі вселилися та проживають в гуртожитку по АДРЕСА_1 на підставі ордерів виданих адміністрацією  ВАТ Чернівецького цукрового заводу, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ТОВ „Мірт”, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60 участі у видачі відповідачам ордерів та вселення їх у спірний гуртожиток не приймали, крім того не укладали з відповідачами ніяких договорів найму та інші угоди стосовно користування відповідачами гуртожитку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги, щодо зобов'язанні відповідачів у видачі позивачам копій договору найму, належного позивачам приміщення - гуртожитку по АДРЕСА_1, є безпідставними.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2  достовірно відомо місце проживання відповідачів, також позивачам відомо про ордери, на підставі яких відповідачі разом із сім'ями проживають у спірному гуртожитку, що підтверджується відповідними рішеннями Садгірського районного суду м. Чернівці, які позивачами приєднані до матеріалів справи. Вказані рішення суду вступили в законну силу, а тому зазначені обставини не повинні доказуватися при розгляді даної справи. У позивачів є всі її паспортні дані, а також список мешканців гуртожитку з вказаними паспортними даними, повною домашньою адресою та роком народження, що підтверджується списком учасників зборів жителів спірного гуртожитку, приєднаних позивачами до матеріалів справи. Крім того позивачами не надано до суду докази, стосовно їх звернення до Будинковим комітетом №2, щодо зобов'язання надання Будинковим комітетом №2  позивачам списку громадян, що мешкають в приміщенні - гуртожитку по АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги, щодо зобов'язання надання Будинковим комітетом №2 позивачам списку громадян, що мешкають в приміщенні - гуртожитку по АДРЕСА_1, є безпідставними.

Судом встановлено, що створення  та  реєстрація  будинкового  комітету  №2  не  порушує  права  власності позивачів  на спірне приміщення по  АДРЕСА_1, оскільки будинковий  комітет  створено з  метою  виконання  рішень Чернівецької  міської  Ради, Садгірської  районної  ради  та їх виконавчих  органів, а також для представлення інтересів мешканців гуртожитку в підприємствах  та  установах  незалежно  від форм  власності.

Судом встановлено, що Будинковий  комітет №2 в  своїй діяльності  керується  положенням  про будинковий  комітет,  яке  затверджено загальними  зборами  мешканців гуртожитку  та  здійснює  свою  діяльність відповідно  до  Конституції України, Законів України „Про місцеве самоврядування”, „Про органи  самоорганізації населення”. Будинковим комітетом №2 для забезпечення життєдіяльності мешканців  гуртожитку АДРЕСА_1 були укладені договори на постачання комунальних послуг, а саме на забезпечення гуртожитку  електроенергією, газом, централізоване постачання питної води та водовідведення, надання послуг  по  тепло забезпеченню. Будинковий комітет підтримує спірний будинок в належному технічному стані, не перешкоджає позивачам розпоряджатися та користуватися їх власністю,  виконує покладені на нього  повноваження рішенням загальних  зборів  мешканців  гуртожитку.

Судом встановлено, що відповідачі відповідно до укладених Будинковий  комітет №2 сплачують комунальні послуги за використання електроенергії, газу, централізованого постачання питної води та водовідведення, надання послуг  по  тепло забезпеченню.

Судом встановлено, що позивачами не були укладені відповідні угоди з відповідачами стосовно користування та проживання відповідачів в гуртожитку, не надані розрахунки плати, відповідно до яких потрібно стягувати з відповідачів гроші за користуванням приміщенням гуртожитку, не надано докази, які саме кімнати та відповідна частина власності належать кожному з позивачів та третіх осіб: ОСОБА_56 та ОСОБА_57 

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги, щодо зобов'язання кожного з відповідачів перерахувати позивачам плату за користування приміщенням, що мешкають в приміщенні - гуртожитку по АДРЕСА_1, є безпідставними.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги Вартанова  А.Л. та ОСОБА_2 є необґрунтованими, а тому в позові їм слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст.41,47,48 Конституції України, ст.ст. 5,29,316,319,321, 328,770, 386 ч.3, 810 ч.3, 814, 825 ЦК України, ст.ст. 41,47,48 ЖК України,  Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Радою Міністрів Української РСР №208 від 03.06.1986 року., ст.6 Закону України „ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання ”, Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого наказом МВС України №96, від 03.02.2005 року, п.„г” ч.2 ст.7  Закону  України  „Про  органи  самоорганізації  населення”, ст.38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

 

В  И  Р  І  Ш  И  В :

 

В позові  ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Будинкового комітету № 2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,  ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_56 та ОСОБА_57 про захист цивільного права,  відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може  бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду  Чернівецької області, через  Садгірський районний суд  м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення  заяви про апеляційне  оскарження  і подання після цього протягом  20-ти  днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до  апеляційної інстанції  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

Головуючий-суддя                                                 Плаван В.О.