Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2013 року справа №805/5914/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Білак С.В., Карпушової О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 805/5914/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, третя особа - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (далі УПФУ в Київському районі м. Донецька), третя особа - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області), в якому просила: визнати протиправними дії УПФУ в Київському районі м. Донецька щодо припинення з листопада 2011 року виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року у справі № 2а-30333/08, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року у справі № 2а-30333/08/0570 та виконавчого листа від 17.06.2009 року у адміністративній справі Донецького окружного адміністративного суду № 2а-30333/08 та такими, що не відповідають ч.5 ст.124 Конституції України відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України та п.9 ч.3 ст.129 Конституції України відповідно до якого з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду;
зобов'язати УПФУ в Київському районі м. Донецька відновити та продовжити з листопада 2011 року виконання у повному обсязі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року у справі № 2а-30333/08, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року у справі №2а-30333/08/0570 та виконавчого листа від 17.06.2009 року у адміністративній справі Донецького окружного адміністративного суду № 2а-30333/08;
зобов'язати УПФУ в Київському районі м. Донецька надати позивачу вичерпну письмову помісячну інформацію про нараховану ОСОБА_2 з листопада 2011 року відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року у справі № 2а-30333/08/0570 та виконавчого листа від 17.06.2009 року у адміністративній справі Донецького окружного адміністративного суду № 2а-30333/08 пенсії, фактично виплаченої пенсії та заборгованості з виплати пенсії, а також про підстави відповідних нарахувань ( а. с. 3 - 8).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у задоволенні вищезазначених позовних вимог ОСОБА_2 до УПФУ в Київському районі м. Донецька, третя особа - Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі (а. с. 77-81).
Позивач не погодився з такою постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а. с. 83- 88).
Сторони не прибули в судове засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України здійснений в письмовому провадженні за наявними матеріалами у справі.
Колегія суддів, заслухала суддю-доповідача, вивчила матеріали справи за доводами апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії, є інвалідом 3-ї групи, як особа, яка потерпіла в наслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданого Донецькою обласною державною адміністрацією 16.05.2007 року (а. с. 59).
ОСОБА_2 з 13.01.2006 року перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м.Донецька як отримувач пенсії, що підтверджується довідкою УПФУ в Київському районі м. Донецька № 2505/03-56 від 28.12.2010 року (а. с. 58).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року, яка набрала законної сили 17.04.2009 року, у адміністративній справі № 2а-30333/08 за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, зокрема, зобов'язано УПФУ в Київському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії по інвалідності (державної та додаткової пенсій) з 01.09.2008 року згідно ст.ст. 50, 54, 67 п.3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
На виконання вказаного судового рішення виплата пенсії ОСОБА_2 проводилась у розмірі 5 096 грн. щомісяця, а з 01.11.2011 року виплачується у значно меншому розмірі.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не є спірними.
Спірним питанням у справі є правомірність дій пенсійного органу - відповідача у справі щодо припинення з листопада 2011 року виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року у справі № 2а-30333/08. Всі інші позовні вимоги є похідними і залежать від вирішення зазначеного питання.
В Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за № 796-XII закріплені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 6 липня 2011 року, яка набула чинності з дня опублікування - 23 липня 2011 року (газета Урядовий кур'єр, 2011, 07, 23.07.2011 № 133) визначені розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:
інвалідів I групи - 1200 гривень; інвалідів II групи - 1090 гривень; інвалідів III групи - 980 гривень;
2) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:
інвалідів I групи - 870 гривень; інвалідів II групи - 820 гривень; інвалідів III групи - 760 гривень.
Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров'ю, згідно з вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: - тим, що належать до категорії 1 інвалідам 3 групи, - 15 відсотків.
Конституційний Суд України у рішенні № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року дійшов висновку, що пункт 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VI (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 7-8, ст. 52) встановлює механізм реалізації положень законів України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", „Про соціальний захист дітей війни", „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому не суперечить статті 75, пункту 3 частини першої статті 85, статті 95 Конституції України. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Колегія суддів зазначає, що пенсійний орган, як суб'єкт владних повноважень, повинен діяти на підставі закону та у спосіб, визначений законом, відповідно до пенсійного законодавства наділений повноваженнями самостійно визначитися щодо порядку та розміру виплати пенсій згідно норм пенсійного законодавства та нормативно-правових актів, якими врегульовані порядок та виплати пенсій, соціальних допомог тощо, в зв'язку з чим приймає відповідні розпорядження щодо перерахунку та встановленню розміру пенсій, які доводить до відома пенсіонера, який в свою чергу, при незгоді має право на оскарження такого рішення як до вищестоящого органу так і до суду.
На підставі аналізу встановлених обставин справи та наведених норм законів, нормативно-правових актів колегія суддів вирішила, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивача та припинив її виплату у розмірах, які були визначені судовим рішенням, оскільки змінилося пенсійне законодавство, а рішення суду відповідно до норм КАС України відновлює тільки порушене право на дату винесення судового рішення, а не те, яке може бути порушене в майбутньому.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України встановлено, що положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв'язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. Зазначеним Рішенням також встановлено, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Конституційний Суд України своїм Рішенням від 25.01.2012 року у справі № 1-11/2012 також роз'яснив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються виключно при наявності відповідного призначення. Бюджетне призначення, джерелом фінансування якого є державний бюджет, визначається Законом України «Про державний бюджет України».
Законами України « Про державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що для здійснення виплат в розмірах, встановлених рішенням суду, коштів у державному бюджеті не передбачено. Зазначені норми законів неконституційними визнані не були.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, наведені норми законів підтверджують правильність висновку суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
З рішенням суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати вичерпну письмову інформацію стосовно нарахованої з листопада 2011 року пенсії, фактично виплаченої пенсії та заборгованості з виплати пенсії, а також про підстави відповідних нарахувань колегія суддів погоджується, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 тричі зверталася до УПФУ в Київському районі м. Донецька Донецької області з питання перерахунку пенсії, та листами вих. №2779/С-10-01-03 від 05.12.2011 року, вих. № 203/С-10-01-03 від 20.04.2012 року та вих. 42/С-10-01-03 від 01.03.2013 року, на які їй надані відповіді (а. с. 20,21; 24,25; 28,29). Щодо зобов'язання відповідача надати розрахунок фактично виплаченої пенсії з листопада 2011 року та заборгованості по пенсії, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість, оскільки суд при вирішенні спірних правовідносин надав правову оцінку діям відповідача щодо перерахунку пенсії і визначив, що підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та внаслідок перерахунку визначити заборгованість з виплати пенсії відсутні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції повно встановив та всебічно дослідив обставини справи і вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 805/5914/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, третя особа - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді С.В. Білак
О.В. Карпушова