ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2013 р. (11:57) Справа №2а-554/11/5/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,
за участю представників:
позивача - Бєкірова Е.С., довіреність № 178/10/10-24 від 15.01.2013 року,
відповідача - ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги №б/н від 11.02.2011 року, свідоцтво № 1241 від 29.10.2010 року,
третьої особи - Алекторської Х.Ю., довіреність №05-07/3601 від 11.06.2013 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,
третя особа - Кримська митниця,
про стягнення заборгованості в сумі 114062,80 грн.,
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Євпаторії АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості в сумі 112953,39 грн., у тому числі 21827,21 грн. податкового боргу з мита на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, та 91126,18 грн. податкового боргу з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.
Заявою від 31.10.2011 року за вих.№1525/10/10-0 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 114062,80 грн., у тому числі 22041,60 грн. з мита на товари, які ввозяться на територію України (за основним платежем 14382,90 грн., за штрафними санкціями - 7191,45 грн., пеня - 467,25 грн.), а також 92021,20 грн. з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України (за основним платежем - 60047,00 грн., за штрафними санкціями - 30023,50 грн., пеня - 1950,70 грн.).
Присутній у судовому засіданні 18.07.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову. Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної перевірки відповідача було виявлено порушення ним вимог законодавства, що виявилось у невірному декларуванні імпортованих товарів. За результатами перевірки було визначено суму мита на товари та податку на додану вартість, які мають бути сплачені відповідачем до бюджету. На адресу відповідача були направленні податкові повідомлення-рішення з визначеною суму податкових зобов'язань. Крім того, на адресу відповідача були направлені податкові вимоги про сплату боргу. Проте, станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена у добровільному порядку. У зв'язку з цим, представник позивача просив стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 114062,80 грн. в судовому порядку.
Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача заснована на тому, що в акті позапланової документальної перевірки Кримською митницею донараховано мито та податок на додану вартість на товари, що не були внесені до митної декларації, отримувачем яких є ОСОБА_4 Тобто останній не є суб'єктом сплати податків за цими товарами. Декларування вантажу, складання, підпис та подання до Кримської митниці документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення вантажу здійснювалось не ФОП ОСОБА_4, а декларантом ПП «Лекс Гранд» ОСОБА_5, що діяв на підставі договору доручення. Таким чином, відповідальність за недостовірність даних, наведених у документах, що були подані до Кримської митниці для митного контролю та оформлення вантажу, повинен нести декларант ПП «Лекс Гранд» ОСОБА_5
Представник третьої особи Кримської митниці наполягав на задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
На час виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та процедуру оскарження дій органів стягнення було визначено положеннями Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон № 2181).
У статті 2 Закону № 2181 був наведений перелік контролюючих органів, якими є, зокрема:
митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;
податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.
Підпунктом 2.2.1 п.2.1 ст. Закону № 2181 було передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
При цьому, пунктом 2.3 ст. 2 Закону № 2181 було встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Аналогічні положення визначені пунктом 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, що діє на час розгляду справи.
Отже, враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» було передбачено, що до загальнодержавних належать такі, зокрема податки і збори (обов'язкові платежі) як податок на додану вартість та мито.
З метою обкладення митом при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів Законом України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 року №2097-ХІІ (далі - Закон №2097) був визначений порядок формування та застосування Єдиного митного тарифу України.
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України (ст. 6 Закону №2097).
Згідно із ст. 7 Закону № 2097 в Україні застосовуються різні види мита, зокрема адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.
Порядок визначення та перерахування мита був визначений статтею 17 Закону № 2097 та передбачав, що мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Мито вноситься до державного бюджету України.
Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України.
Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України суб'єкт господарювання повинен сплатити суму мита, що нараховується митним органом.
Крім того, суб'єкт господарювання повинен сплатити суму податку на додану вартість з товарів, які ввозяться на митну територію України.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період до 01.01.2011 року було визначено нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).
Підпунктом 3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону № 168 було передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).
Пунктом 4.3 ст. 4 Закону № 168 було встановлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.
Статтею 6 Закону № 168 було передбачено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість».
Підпунктом «б» п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 було передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
У відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181).
Пунктом 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 було встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Контролюючий орган, який надіслав відповідному податковому органу подання, визначене у підпункті 6.2.1 пункту 6.2 цієї статті, зобов'язаний надати інформацію такому податковому органу про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду. Зазначена інформація надається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.6.7 Закону № 2181).
Механізм надсилання контролюючим органом, який не є органом державної податкової служби (далі - контролюючий орган), подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків (далі - подання) та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на податковому обліку (далі - податковий орган) було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1387 від 24.10.2001 року (далі по тексту - Постанова №1387).
Пунктами 2-5 Постанови № 1387 було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує в установлені терміни узгоджену суму податкового зобов'язання, контролюючий орган складає подання.
Подання повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатися щодо одного платника податків або декількох платників податків за умови їх обліку в одному податковому органі.
Подання для виставлення першої податкової вимоги надсилається податковому органу не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення встановленого законом граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Подання для виставлення другої податкової вимоги надсилається податковому органу на 40 календарний день з дати надіслання подання, зазначеного у пункті 3 цього Порядку.
Для здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів та (або) продажу інших активів платника податків подання надсилається податковому органу на 40 календарний день з дати надіслання подання, зазначеного у пункті 4 цього Порядку.
Згідно з п.7 Постанови № 1387 податковий орган на підставі подання, одержаного від контролюючого органу, здійснює передбачені законодавством заходи з погашення податкового боргу платника податків.
Як свідчать матеріали справи, Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 17.03.2008 року було проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_4, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 24.11.2010 року (а.с.5-6).
Відповідач згідно з довідкою № 364/29-00 від 19.03.2008 року (а.с.7) перебуває на податковому обліку за №9860.
Посадовими особами Кримської митниці 13.08.2010 року було проведено позапланову документальну перевірку митного оформлення товарів, ввезених за коносаментом від 30.01.2010 року № 7 на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Перевіркою встановлено, що 01.02.2010 року за коносаментом №7 від 30.01.2010 року на т/х «Судак» на адресу ФОП ОСОБА_4 в морський торговий порт «Євпаторія» прибув вантаж, зазначений як «Труба фітинги стройматериалы» у кількості 187 місць загальною вагою 34170 кг.
До Кримської митниці 02.02.2010 року була подана ВМД№600020001/2010/000102, згідно якої товар було оформлено у вільний обіг.
В ході перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань, які належать до компетенції митних органів, було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 не задекларував відповідним чином 32670 кг труб для громадського водопостачання код товару УКТЗЕД НОМЕР_1 загальною митною вартістю 488700,43 грн. та 49,95 кг ущільнювачем до них товару за УКТЗЕД НОМЕР_2 загальною митною вартістю 1805,75 грн. (рішення про визначення митної вартості товарів від 12.08.2010 року №60000006/2010/000473/3).
Таким чином, під час митного оформлення товарів були порушені вимоги статей 81,86, 88, 262, 264 Митного кодексу України, у результаті перевірки митного оформлення товарів, ввезених за коносаментом від 30.01.2010 року № 7 на адресу підприємця, встановлена не сплата підприємцем обов'язкових митних платежів внаслідок невірного декларування імпортованих товарів.
Враховуючи зазначене, на підставі даних акту перевірки підлягають нарахуванню мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - 13571,39 грн., податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 60047,00 грн., разом 73619,39 грн.
Висновки акту перевірки були оформлені актом №0030/10/600000000/НОМЕР_3 від 13.08.2010 року (а.с.8-12).
На підставі акту перевірки Кримською митницею були прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с.17-18):
№38 від 07.09.2010 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 21574,35 грн., у тому числі 14382,90 грн. за основним платежем та 7195,45 грн. за штрафними санкціями,
№39 від 07.09.2010 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 90070,50 грн., у тому числі 60047,00 грн. за основним платежем та 30023, 50 грн. за штрафними санкціями.
У податкових повідомленнях-рішеннях зазначено про те, що визначені у них суми згідно з положеннями п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягають сплаті у десятиденний строк з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення №9740700204223 (а.с.9) податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 20.09.2010 року.
Проте, у визначені законом строки позивачем не було проведено оплату податкових зобов'язань, визначених у названих вище податкових повідомленнях-рішеннях.
Внаслідок цього, за кожний день прострочення виконання узгодженого зобов'язання відповідачу була нарахована пеня.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 року № 1387 «Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду від інших контролюючих органів», Протоколу від 15.09.2005 року № 10 про погодження реквізитів та способу обміну інформацією між Держмитслужбою України та ДПА України Кримською митницею на адресу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим було направлено подання для виставлення першої податкової вимоги ФОП ОСОБА_4 (а.с.20).
У поданні від 07.10.2010 року № 72 (а.с.21) було зазначено загальну суму податкового боргу відповідача з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 21612,83 грн., з них: 14382,90 грн. - основний платіж, 7191,45 грн. - штрафні санкції, 38,48 грн. - пеня.
Також, 07.10.2010 року на адресу податкового органу Кримською митницею було направлено подання за № 73 (а.с.22), в якому визначено суму податкового боргу ФОП ОСОБА_4 з податку на додану вартість у загальній сумі 90231,15 грн., з них: 60047,00 грн. за основним платежем, 30023,50 грн. - штрафні санкції, 160,65 грн. - пеня.
За поданням Кримської митниці податковим органом 13.10.2010 року на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/666 (а.с.26), яка отримана останнім 26.10.2010 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9741600347767.
Крім того, 15.11.2010 року Кримською митницею на адресу податкового органу були спрямовані подання для виставлення другої податкової вимоги щодо погашення податкового боргу ФОП ОСОБА_4 (а.с.23):
у поданні № 84 від 15.11.2010 року (а.с.24) було визначено загальну суму податкового боргу відповідача з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 21827,21 грн., з них: 14382,90 грн. - основний платіж, 7191,45 грн. - штрафні санкції, 252,86 грн. - пеня.
у поданні № 85 від 15.11.2010 року (а.с.25) було визначено загальну суму податкового боргу ФОП ОСОБА_4 з податку на додану вартість у загальній сумі 91126,18 грн., з них: 60047,00 грн. за основним платежем, 30023,50 грн. - штрафні санкції, 1055,68 грн. - пеня.
Друга податкова вимога №2/808 від 17.11.2010 року (а.с.27) була направлена на адресу відповідача та отримана ним 09.12.2010 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9741600398205.
У зв'язку з несплатою відповідачем у визначені строки суми податкового боргу, 24.12.2010 року Кримською митницею на адресу податкового органу були спрямовані подання для здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу ФОП ОСОБА_4:
№93 від 24.12.2010 року, в якому визначено загальну суму податкового боргу ФОП ОСОБА_4 з податку на додану вартість у загальній сумі 92021,20 грн., з них: 60047,00 грн. за основним платежем, 30023,50 грн. - штрафні санкції, 1950,70 грн. - пеня (а.с.62).
№92 від 24.12.2010 року, в якому визначено загальну суму податкового боргу відповідача з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 22041,60 грн., з них: 14382,90 грн. - основний платіж, 7191,45 грн. - штрафні санкції, 467,25 грн. - пеня.
Таким чином за відповідачем утворилась сума податкового боргу у розмірі 114062,80 грн., у тому числі 22041,60 грн. з мита на товари та 92021,20 грн. з податку на додану вартість.
Під час розгляду справи судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №38 від 07.09.2010 року та №39 від 07.09.2010 року не скасовані ні в судовому, ні в адміністративному порядку. Визначена у податкових повідомленнях-рішеннях сума податкового боргу є узгодженою, а отже, має бути сплачена відповідачем.
Відносно суми пені, яка була донарахована позивачу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було передбачено, що пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону було встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 16.1 статті 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. А відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
На підставі зазначеного вище, враховуючи порушення, виявлені під час перевірки відповідача, суд вважає правомірним нарахування йому пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Всупереч цьому, відповідачем суду не надано доказів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у повному обсязі.
Підсумовуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 114062,80 грн., у тому числі 22041,60 грн. з мита на товари, які ввозяться на територію України (за основним платежем 14382,90 грн., за штрафними санкціями - 7191,45 грн., пеня - 467,25 грн.), а також 92021,20 грн. з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України (за основним платежем - 60047,00 грн., за штрафними санкціями - 30023,50 грн., пеня - 1950,70 грн.).
Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні, яке відбулось 18.07.2013 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 18.07.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) заборгованість перед бюджетом у розмірі 114062,80 грн., в тому числі 22041,60 грн. з мита на товари, які ввозяться на територію України (за основним платежем 14382,90 грн., за штрафними санкціями - 7191,45 грн., пеня - 467,25 грн.), а також 92021,20 грн. з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України (за основним платежем - 60047,00 грн., за штрафними санкціями - 30023,50 грн., пеня - 1950,70 грн.).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.