ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 910/1583/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М.,

за участю представників: позивача - Поліщука Я.П.

відповідача - Лебедєва Ю.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про стягнення 472291,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу №14/2110/11 від 30 вересня 2011 року суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції в розмірі 118723,04 грн., 3% річних в сумі 72327,08 грн., 281241,10 грн. пені за неналежне виконання відповідачем умов цього договору.

Рішенням господарського суду м.Києва від 19 лютого 2013 року (суддя Паламар П.І.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 118723,04 грн. збитків від інфляції, 208807,57 грн. пені, 3% річних в сумі 72327,08 грн., судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2013 року рішення суду скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 118723,04 грн. збитків від інфляції за час прострочення, 72327,08 грн. 3% річних, 230365,63 грн. пені, судовий збір. В іншій частині позову відмовити".

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, скаржник просить її скасувати в частині стягнення суми пені в розмірі 230365,63 грн., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні вимоги про стягнення цієї суми пені.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягаю залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2011 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2110/11 з додатковими угодами до нього від 30.09.2011 року та від 30.12.2011 року.

Згідно умов укладеного договору постачальник (позивач) зобов'язався передати покупцю (відповідачу) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року природний газ в обсязі до 44070 тис. куб. м, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в порядку та на умовах даного договору.

На виконання умов укладеного договору позивач протягом періоду з жовтня 2011 року по лютий 2012 року передав покупцю (відповідачу) природного газу на загальну суму 71655858,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними актами прийому-передачі природного газу (а.с.13-17).

Дослідивши належним чином всі наявні в матеріалах справи документи, господарський суд правильно встановив той факт, що відповідачем було допущено прострочення термінів оплати, передбачених умовами укладеного договору, за поставлений природний газ, у зв'язку з чим позивачем було нараховано відповідачеві 281241,10 грн. пені за прострочення оплати природного газу, переданого відповідачу в грудні 2011 року - лютому 2012 року, 3% річних в розмірі 72327,08 грн. та 118723,04 грн. інфляційних втрат, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 72327,08 грн. та 118723,04 грн. суми нарахованих інфляційних втрат.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.2 укладеного договору купівлі-продажу природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.п.6.1, 6.2 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

При прийнятті рішення в даній справі місцевий господарський суд задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 208 807,57 грн. пені за прострочення оплати вартості газу, поставленого у січні-лютому 2012 року. При цьому, в частині стягнення 72 433,53 грн. пені за газ, поставлений у грудні 2011 року, місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач звернувся з позовом до суду 28.01.2013 року, тобто з пропуском встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно ч.ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до вимог ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з відбитку календарного штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла позовна заява (т.1, а.с.39), позивач звернувся з даним позовом до суду 23.01.2013 року.

Тому, суд вважає, при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції був зроблений правомірний висновок про те, що нарахування суми пені позивачем було здійснено поза межами річного строку позовної давності. Проте, при розрахунку суми пені, яка підлягає до стягнення, було допущено помилку.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає обгрунтованим висновок господарського суду апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 230365,63 грн. пені.

За таких обставин, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек