ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.06 Справа № 7/463.
Суддя Т. Л.Калашник, розглянувши матеріали справи за позовом
Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода”, м. Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області
про стягнення 27459 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - Шевченко О.В., довіреність № 178 від 10.10.06;
від відповідача –Ямбогло О.А., довіреність № 02/7744 від 29.12.05.
Суть спору: про стягнення 27459 грн. 00 коп. заборгованості за технічне водопостачання.
Заявою № 20/01 від 03.11.06 позивач в порядку ст. 22 ГПК України змінив предмет позову та просить стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України у розмірі 27459 грн. 00 коп.
Відповідач у відзиві на заяву про зміну предмету позову № 02/7420 від 13.11.06 проти позову заперечує, посилаючись зокрема на наявність у спірний період між сторонами договірних відносин.
На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду оголошено перерву з 06.11.06 до 20.11.06, 10-30.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Між Обласним комунальним підприємством “Компанія “Луганськвода” /позивачем/ та Відкритим акціонерним товариством "Стахановський завод феросплавів" /відповідачем/ було укладено договір № 16 від 04.01.04 (далі – Договір) з додатковою угодою №1. За умовами договору позивач прийняв на себе зобов’язання надавати послуги водопостачання, а відповідач –вносити авансові платежі та остаточний розрахунок проводити до 10 числа наступного місяця за розрахунковим на підставі показів розрахункових засобів обліку, рахунку та інших платіжних документів (п.6.2. Договору у редакції додаткової угоди).
З 01.02.04 відповідно до п. 6.5. Договору у редакції додаткової угоди встановлені наступні тарифи: водопостачання питне –2,625 грн./м3 без ПДВ та 3,15 з ПДВ; водопостачання технічне –0,413 без ПДВ та 0,4956 з ПДВ. Зміна тарифів погоджується з "Споживачем" та оформлюється додатковою угодою до основного договору (п. 6.4. Договору у редакції додаткової угоди). Всі зміни тарифів на водопостачання узгоджуються в додатковій угоді, яка є невід’ємною частиною даного договору (п. 6.5. Договору у редакції додаткової угоди).
Надання позивачем відповідачеві послуг водопостачання у період з жовтня по грудень 2005 року підтверджено матеріалами справи, у тому числі відповідними Актами про подану питну та технічну воду № 10 від 25.10.05, № 11 від 25.11.05 та № 12 від 26.12.05.
З 01.10.05 відповідно до наказу № 354 від 25.08.05 ОКП "Компанія "Луганськвода" було встановлено новий тариф на технічне водопостачання у розмірі 0,759 грн. (з ПДВ).
Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості послуг в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем були виконані, але за старими тарифами, а саме 0,4956 грн. (з ПДВ), тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 27459 грн. 00 коп..
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається зокрема на те, що на виконання умов договору ним було направлено на адресу відповідача додаткову угоду про зміну ціни на технічну воду. Відповідач відповідно до рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 65 від 28.12.04 є об’єктом який неможливо відключати від водопостачання та електроенергії. Таким чином, відповідач зловживаючи своїм положенням, додаткову угоду не підписав і проводив розрахунки за старими цінами, чим спричинив майнову шкоду, яка полягає у тому, що позивач не тільки не отримав прибуток від своєї діяльності, але й був позбавлений можливості з відшкодування понесених витрат.
Відповідачем позов оспорено з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та відзиві на заяву про зміну предмету позову.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних зобов’язань. Для застосування цієї статті між боржником (завдавачем) шкоди та кредитором (потерпілим) не може бути ніяких договірних відносин. Разом з тим деліктне зобов’язання може виникнути і між особами, що перебувають у договірних відносинах, однак завдана при цьому шкода не повинна бути пов’язана з порушенням договірного зобов’язання.
Між сторонами у справі було укладено договір № 16 від 04.01.04 з додатковою угодою №1. Відносини між сторонами з водопостачання та оплати зазначених послуг виникали на підставі укладеного Договору у редакції додаткової угоди. Тому норми ст. 1166 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватися при розгляді спору, який виник із договірних правовідносин.
За вказаних обставин у задоволені позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 1166 ЦК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення –22.11.06.
Суддя Т. Л. Калашник