ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 914/1044/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

За участю представників:

від відповідача - Панас Ю.А. - представник;

від відповідача та третьої особи - не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу №14/2-1188 від 01.06.13 Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",м. Київ

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.13

у справі № 914/1044/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз",м.Львів

про стягнення 6 234 087, 39 грн.

Відповідно до протоколу від 18.06.13 розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», справу № 914/1044/13-г розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.13 у склад колегії для розгляду справи № 914/1044/13-г Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.13 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 16.07.13.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.13 у справі № 914/1044/13-г (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено частково, стягнути з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 275 967,55 грн. основного боргу, 68 907,35 грн. пені, 228 799,45 грн. три проценти річних, 40 246,90 грн. інфляційних нарахувань та 68 820,00 грн. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.13 у справі № 914/1044/13-г в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 620 166,14 грн.

При цьому скаржник зазначає про те, що вищевказане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального прав, зокрема ст.ст.526,549-551,599 ЦК України, ст..233 ГК України та ст..ст.43,83 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи.

16 липня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення місцевого господарського суду у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав його правомірності та законності.

15 липня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

У судовому засіданні представник відповідача навів свої доводи та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України в судовому засіданні 16.07.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.13 у справі № 914/1044/13-г - відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Публічним акціонерним товариством "Львівгаз" (постачальник) та Комунальним підприємством "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №ТЕ 10Б від 30.09.11 (а.с.17-21), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.2. цього договору.

Відповідно до п.4.1 Договору перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

1 листопада 2011 року між Постачальником (ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз") та Споживачем (КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР) укладено Додаткову угоду №9 до Договору купівлі-продажу, відповідно до якої сторони виклали п.4.1 Договору купівлі-продажу у наступній редакції: "перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу" (а.с.27).

Згідно п.7.2.1. договору купівлі - продажу (з врахуванням додаткової угоди № 9 від 01.11.11 до договору купівлі - продажу) у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Додатковою угодою №4 від 17.01.12 до договору купівлі-продажу назву договору змінено на "Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом" (надалі Договір постачання) та викладено в новій редакції умови цього Договору (а.с.28-35).

Зокрема, відповідно до п.4.6 Договору постачання оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу потягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.6.2.2 Договору постачання у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з додатковою угодою №5 від 10.08.12 до договору постачання сторони погодились припинити дію договору постачання в частині постачання природного газу з 01.09.12 (а.с.39).

Протягом листопада 2011 року - квітня 2012 року ПАТ по газифікації та газопостачанню "Львівгаз" виконано взяті на себе зобов'язання щодо поставки КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР природного газу, що стверджується наявними у справі Актами приймання-передачі природного газу:№ 1 від 30.11.11 (2026003 куб.м), № 2 від 31.12.11 (2110140 куб.м), №1 від 31.01.12 (2731286 куб.м), №2 від 29.02.12 (3296790 куб.м), № 3 від 31.03.12 (1742021 куб.м), №4 від 30.04.12 (689653 куб.м) (а.с.40 - 42,44,46,48).

Відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав не своєчасно, що не заперечується сторонами по справі, доказів на підтвердження протилежного в матеріалах справи не міститься.

14 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (первісний кредитор) та ПАТ НАК "Нафтогаз України" (новий кредитор) укладено договір №14/7017/12 про відступлення права вимоги (а.с.12-13), відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП "Дрогобичтеплоенерго" за договором на постачання природного газу №ТЕ10Б від 30.09.11 у сумі 6 034 335,36 (шість мільйонів тридцять чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 36 коп.

На виконання п.2.2 Договору про відступлення права вимоги 14.11.12 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" передало, а ПАТ НАК "Нафтогаз України" прийняло наступні документи: договір поставки природного газу №ТЕ10Б від 30.09.11; Акти приймання-передачі газу: №1 від 30.11.11, №2 від 31.12.11, №1 від 31.01.12, №2 від 29.02.12, №3 від 31.03.12, №4 від 30.04.12; документи, що підтверджують боржником проведення розрахунків: оборотна сальдова відомість по Договору №ТЕ10Н, банківські виписки до договору №ТЕ10Н, реєстри погашення заборгованості по пільгах та субсидіях; акт звіряння розрахунків до договору №ТЕ10Н станом на 29.10.12; витяг про місцезнаходження Первісного кредитора; витяг про місцезнаходження боржника; копія довіреності Начальника філії, що стверджується Актом приймання-передачі документів від 16.11.12 (а.с.14-15).

Згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 16.11.12 №06-11339/1-9, яке надіслане ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та отримане КП "Дрогобичтеплоенерго" 16.11.12, ДМР первісний кредитор повідомив боржника про відступлення ПАТ НАК "Нафтогаз України" (новому кредитору) права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням по договору на постачання природного газу від 30.09.11 №ТЕ10Б на суму 6 034 335,36 грн. (а.с.16).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача 5 275 967 грн. 55 коп. - основного боргу, 40 246 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 689 073 грн. 49 коп. - пені та 228 799 грн. 45 коп. 3% річних, що відповідає умовам договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, зазначена вище норма передає право суду зменшити розмір неустойки за виняткових обставин.

Статтями 233 ГК України та 551 ЦК України передбачено, що не лише майнові інтереси сторін є визначальними критеріями для зменшення розміру неустойки.

Враховуючи, що в даному випадку склалися обставини, за яких у позивача зачіпаються тільки майнові інтереси (виходячи з тексту апеляційної скарги), а у відповідача майнові та інші інтереси (можливість постачання теплової енергії установам та організаціям) , судом першої інстанції зроблено правильний висновок про винятковість вказаних обставин та про зменшення розміру пені до 10%, до 68 907,35 грн., на основі доданих відповідачем місцевому господарському суду доказів в підтвердження об'єктивності причин несвоєчасного виконання договірних зобов'язань з оплати за газ, а саме: п.1.1 Договору купівлі-продажу природного газу №ТЕ10Б від 30.09.11 використання відповідачем природного газу здійснюється виключно для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами; довідкою від 27.03.13 №504 ; довідкою про стан претензійно-позовної роботи станом на 01.03.13 від 27.03.12 №01/505; розшифровкою дебіторської заборгованості по КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР станом на 01.03.13; договором про розстрочення (відстрочення) грошових вимог зобов'язань (податкового боргу) від 28.04.12, укладеного між Дрогобицькою ОДПІ та КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР про розстрочення сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 769959,09 грн. строком з 28.04.12 по 10.12.12 (а.с.111-118); заявою відповідача про визнання позовних вимог у повному обсязі від 27.05.13 (а.с.155).

Разом з цим, позивач, як новий кредитор не навів жодних доказів завдання йому чи первісному кредитору боржником збитків внаслідок невиконання зобов'язань перед первісним кредитором. А тому пред'явлена до стягнення сума пені є надмірною по відношенню до наслідків несвоєчасного виконання зобов'язання боржником.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду від 29.05.13 року у цій справі є законним та обґрунтованим, відповідає останній практиці Вищого господарського суду України, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.13 у справі № 914/1044/13-г залишити без змін.

3. Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.07.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.