Суддя першої інстанції - Могильницький М.С.

                                                                                                                                                  Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2008 року                                                                                          справа № 22-а-8821/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                    Білак С.В.

ВСТАНОВИЛА:

           Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року по справі № 2-а-7443/08  задоволено позов Донецького державного Палацу молоді «Юність» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, в наслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від 0000342340/0 від 01.02.08р.,                № 000342340/1 від 11.03.08р.

          В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

          Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

            Представник третьої особи  у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.    

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

             Відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань  правильності обчислення, повноти та своєчасності перерахування в бюджет плати за землю за період з 01.01.06р. по 31.12.07р., за результатами якої складений акт від 23.01.08р. № 212/23-2 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.08р.                    № 0000342340/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку  в розмірі 12828,18 грн., у тому числі основний платіж 8552,12 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4276,06 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                    Підставою для донарахування наведеної суми податкового зобов'язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення ст.206 Земельного кодексу, ст.2,12,15 Закону України «Про плату за землю» не сплачено податок за землю в розмірі 8552,12 грн., у тому числі за 2006 рік - 4276,06 грн., за 2007 рік 4276,06 грн.

         Відповідно до ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі є платним. Землекористувачі сплачують плату за землю у  вигляді  земельного  податку, що визначається залежно від грошової оцінки земель.  За земельні  ділянки,  надані в оренду,  справляється орендна плата.

                    Статтею 5 цього Закону визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у  тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

          За приписами ст. 15 наведеного Закону власники землі та землекористувачі  сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності  або  права  користування  земельною ділянкою.

          Статтями 125, 126 Земельного Кодексу України зазначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 058839 від 03.08.06р. та на підставі рішення виконкому Донецької міської Ради від 21.04.06р. № 209, Донецький державний палац молоді «Юність» є постійним користувачем земельної ділянки площею 2,5102гектарів, яка розміщена за адресою:                    м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189. Функціональне призначення земельної ділянки - землі громадського призначення (палац). Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 030614600007.

Відповідно до довідки № Ю-1108/2005 від 10.06.05р. про грошову оцінку земельної ділянки, яка надана Донецькому державному палацу молоді «Юність» Донецьким міським управлінням земельних ресурсів, загальна площа земельної ділянки 25102кв.м., грошова оцінка - 7898636,18грн., проіндексована - 8175088,45грн.

За приписами п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються: вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

            Згідно до Статуту, затвердженого наказом Головного Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 17.02.03р. № 63, засновником позивача є держава в особі Міністерства освіти і науки України, позивач є державною неприбутковою бюджетною організацією.

                    Відповідно до п.п.3.1., 3.2 Статуту основною метою та предметом діяльності підприємства є реалізація державної політики в галузі позашкільної освіти, створення умов для гармонійного розвитку особистості; задоволення потреб дітей, учнівської та студентської молоді у додатковій освіті, організація їхнього дозвілля; формування національної свідомості, активної громадської позиції; організація дозвілля молоді, трудящих міста та області; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей, учнівської та студентської молоді; здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи. Згідно до п.6.4 Статуту фінансово-господарська діяльність палацу молоді здійснюється на основі власного кошторису. Джерелами формування кошторису є державне фінансування.

                   З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач  згідно до вимог п.4 ст.12 Закону України “Про плату за землю”  звільнений від сплати земельного податку.

         У частині 5 ст.12  Закону України “Про плату за землю”, на яку посилається відповідач, встановлено, що якщо підприємства,  установи та організації,  що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за   земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

         Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності  відповідачем здавання позивачем  у тимчасове користування (оренду) земельної ділянки, окремої будівлі або її частини. Договір оренди № 1723 від 24.03.05р., на який посилається скаржник, був укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та суб'єктом підприємницької діяльності Андрійко Валентиною Юріївною, тобто, позивач не є орендодавцем за цим договором та не отримує ніякого прибутку від цього договору.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

         Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі                         м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року по справі № 2-а-7443/08 залишити без задоволення.

           Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року по справі № 2-а-7443/08 залишити без змін.

                    Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 серпня 2008 року. Ухвала  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 вересня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

         Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                     Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                 Сухарьок М.Г.

                                                                                                                             Білак С.В.