Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року Справа № 811/1462/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кравчук О.В.,

при секретарі судового засідання - Негоді Н.С.,

за участю:

представника позивача - Смельняка О.М.,

представника відповідача 1 - Балакіної Т.А.,

представника відповідача 2 - Прохоренко Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом"

до відповідачів - Кіровоградської митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України у Кіровоградській області,

про зобов'язання вчинити дії.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (далі - позивач) з адміністративним позовом (в подальшому уточненому), в якому просить зобов'язати Кіровоградську митницю (далі - відповідач 1, Кіровоградська митниця) скласти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2 071 619,66 грн. та зобов'язати Державну казначейську службу України в Кіровоградській області (далі - відповідач 2, Казначейство) повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 2 071 619,66 грн. шляхом стягнення.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ТОВ "УкрАгроКом" під час митного декларування двох партій племінних чистопородних тварин - чистопородних нетелів Прим-Голштинської породи, придбаних у компанії FENVIA (Франція) надміру перерахувало Кіровоградській митниці податок на додану вартість на загальну суму 2071619, 66 грн. Так, після закінчення митного оформлення вказаного товару позивач виявив можливість застосування преференції по сплаті ПДВ відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезені на митну територію України. Відтак, з наміром повернути надмірну сплачену суму ПДВ, Товариство зверталось до Кіровоградської митниці із відповідною заявою, однак йому було відмовлено у поверненні коштів. За таких умов позивач звернувся до суду з вимогами зобов'язати відповідача 1 скласти висновок про повернення 2071619,66 грн. ПДВ та зобов'язати відповідача 2 повернути вказану суму з Державного бюджету України шляхом стягнення.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представником відповідача 1 до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позивачем при митному оформленні товару не надавалися документи, які свідчили б про наявність у нього податкової пільги. Посилаючись на положення пункту 30.4 статті 30 Податкового кодексу України, відповідач 1 стверджує, що податкові пільги не були використані позивачем при оформленні митних декларацій та сплаті податку на додану вартість, а отже - не можуть бути перенесені на інші податкові періоди та відшкодовані з Державного бюджету України (а.с.90-92).

Відповідач 2 також подав письмові заперечення проти позову, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України у Кіровоградській області. Така позиція мотивована, зокрема, тим, що між Казначейством та платником податків відсутні будь-які правовідносини, а жодних висновків органів стягнення, погоджених з відповідними фінансовими органами щодо повернення позивачеві коштів з Державного бюджету, до органів Державної казначейської служби не надходило (а.с. 134-135).

В судовому засіданні представник відповідача 1 та представник відповідача 2 просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, аналогічних тим, що викладені у письмових запереченнях.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, складення постанови у повному обсязі було відкладено до 19 червня 2013 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" зареєстроване як юридична особа Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 21 квітня 1991 року (а.с.58).

10 серпня 2012 року ТОВ "УкрАгроКом" (покупець) уклало контракт з компанією FENVIA (Франція) (постачальник) про придбання племінних чистопородних тварин- нетелів Прим-Голштинської породи (а.с.8-21).

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "УкрАгроКом" на митну територію України було ввезено дві партії нетелів: 20 листопада 2012 року - партію нетелів №1 загальною кількістю 224 голови та 26 грудня 2012 року - партію нетелів №2 загальною кількістю 224 голови (а.с.46-51).

Факт декларування партії нетелів №1 підтверджується митними деклараціями: № 901030000/2012/001358, №901030000/2012/001354, №901030000/2012/001345, №901030000/2012/001364, №901030000/2012/001363, №901030000/2012/001356, №901030000/2012/0361; партії нетелів №2 - декларацією № 901030000/2012/002122 (а.с.22-45).

Відповідно, ТОВ "УкрАгроКом" було перераховано Кіровоградській митниці попередню оплату за митне оформлення товару.

Так, 19 листопада 2012 року позивачем було сплачено 1 042 000,00 грн., з них 6933,03 грн. - 5 % ввізного мита при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 29 118,74 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 1 006 695,10 грн. - 20 % ПДВ при декларування імпорту племінних нетелів. А саме :

- згідно декларації № 901030000/2012/001358 - 147 542,45 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів (а.с.22-23);

- згідно декларації № 901030000/2012/001354 - 147 542,45 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів (а.с.24-25);

- згідно декларації № 901030000/2012/001345 - 147 542,45 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів (а.с.26-27);

- згідно декларації № 901030000/2012/001364 - 138 830,45 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів, 2 313,84 грн. - 5 % ввізного мита при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 9718,13 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів (а.с.28-30);

- згідно декларації № 901030000/2012/001363 - 143 458,13 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів, 1 156,92 грн. - 5 % ввізного мита при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 4 859,07 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів (а.с.31-33);

- згідно декларації № 901030000/2012/001356 - 138 321,04 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів, 2 305,35 грн. - 5 % ввізного мита при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 9 682,47 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів (а.с.34-36);

- згідно декларації № 901030000/2012/001361 - 143 458,13 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів, 1 156,92 грн. - 5 % ввізного мита при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 4 859,07 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів (а.с.37-39).

26 грудня 2012 року позивачем було перераховано Кіровоградській митниці 1071200,00 грн. попередньої оплати за митне оформлення вказаного товару. З них : 5014,22 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 1 064 924,56 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів. А саме, згідно митної декларації № 901030000/2012/002122 перераховано 1 064 924,56 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів, 1 193,86 грн. - 5 % ввізного мита при декларуванні імпорту неплемінних нетелів, 5 014,22 грн. - 20 % ПДВ при декларуванні імпорту неплемінних нетелів (а.с. 40-45).

Факт перерахування коштів на рахунок Кіровоградської митниці підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 19 листопада 2012 року та 26 грудня 2012 року (а.с.52-53).

Таким чином, під час імпорту партій №1, №2 племінних чистопородних нетелів ТОВ "УкрАгроКом" сплатило ПДВ на загальну суму 2 071 619,66 грн.

Однак, після закінчення митного оформлення імпорту вказаного вище товару, а саме під час декларування 15 березня 2013 року Партії №3 племінних чистопородних нетелів, позивачеві стало відомо про можливість застосування преференції по сплаті ПДВ (код 149 відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20/09/2012 року «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій») під час випуску у вільний обіг племінних чистопородних тварин, а саме - нетелів Прим-Голштинської породи, чистопородність яких встановлена відповідно чинного законодавства України.

Позивач звернувся до Кіровоградської митниці із заявами від 14 березня та 22 березня 2013 року про повернення надмірно сплачених митних платежів (ПДВ) при декларуванні імпорту племінних нетелів Партій № 1 та № 2 на загальну суму 2 071 619,66 грн (а.с.76-82).

Натомість, листами від 27 березня 2013 року № 01-2/09/1451 та від 15 квітня 2013 року №01-2/09/1801 Кіровоградською митницею було відмовлено в поверненні надмірно сплачених митних платежів, в тому числі на підставі статті 30 Податкового кодексу України (а.с.83-84).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Згідно пункту 197.18 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 цього Кодексу. Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів оподатковуються у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

ТОВ "УкрАгроКом" є суб'єктом спеціального режиму оподаткування в розумінні статті 209 Податкового кодексу України, що підтверджується матеріалами справи.

Так, з 13 травня 1999 року позивач перебуває на обліку в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції як платник фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.54-55), також є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.57-58).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ "УкрАгроКом" за КВЕД є, зокрема, розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41)( а.с.58).

Для здійснення господарської діяльності позивачем орендовано земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах та поза межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території с. Головківка, що підтверджується довідками Держземагенства в Олександрійському районі (а.с.59-72).

Відтак, матеріалам справи доведено та не спростовувалося у судовому засіданні представниками відповідача 1 та відповідача 2 право позивача на податкову пільгу, а саме - звільнення від оподаткування операції з ввезення на митну територію України вищезазначених племінних чистопородних тварин.

Разом з тим представник відповідача 1 у судовому засіданні вказала, що на момент митного оформлення товару позивач не надавав документи, які б підтверджували право платника податків на застосування податкової пільги, визначеної пунктом 197.18 статті 197 Податкового кодексу України та не використав належну йому податкову пільгу. У свою чергу, відповідно до положення пункту 30.4 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга, не використана платником податків, не може бути перенесена на інші податкові періоди, зарахована в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодована з бюджету.

Суд вважає таку позицію відповідача 1 помилковою з огляду на те, що вищезазначене положення пункту 30.4 статті 30 Податкового кодексу України підлягає застосуванню у сув'язі з першим реченням вказаної норми, за змістом якого платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, пункт 30.4 статті 30 Податкового Кодексу України презюмує відмову платника податків від використання податкової пільги шляхом здійснення певних активних дій. Однак, відповідачами не надано доказів, які свідчили б про вчинення позивачем дій, спрямованих на відмову від податкової пільги або на зупинення її використання.

Натомість суд вважає, що неподання позивачем усіх необхідних документів, які свідчили б про наявність у ТОВ „УкрАгроКом" податкової пільги вказує на те, що ПДВ при декларуванні імпорту племінних нетелів Партій № 1 та № 2 на загальну суму 2 071 619,66 грн було сплачено позивачем надмірно, внаслідок необізнаності про можливість застосування відповідних преференцій.

За таких умов до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 43 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктами 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Нормою пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено порядок подачі заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

На виконання вказаних приписів Податкового кодексу України наказом Державної митної служби України №618 від 20 липня 2007 року (в редакції від 24 грудня 2010 року) затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно Розділу ІІІ вказаного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Системний аналіз наведених законодавчих положень вказує на те, що платник податків вправі повернути надмірно (помилково) сплачені митні платежі за наявності трьох умов: самого факту надмірно (помилково) сплачених коштів, відсутності у нього податкового боргу та звернення до митного органу із відповідною заявою про повернення таких платежів.

Судом встановлено, що позивач із дотриманням вищезазначених законодавчих вимог звернувся до Кіровоградської митниці із заявами про повернення надмірно сплачених при декларуванні імпорту племінних нетелів Партій № 1 та № 2 митних платежів, а саме ПДВ, на загальну суму 2 071 619,66 грн. При цьому відповідачами не надано доказів наявності у ТОВ „УкрАгроКом" податкового боргу.

За таких умов, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Однак, відповідачем 1 висновок підготовлено не було, внаслідок чого не відбулося повернення позивачеві надмірно сплачених коштів.

Разом з тим, відповідно до пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють, серед іншого, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Виходячи з викладеного, вважаючи відмову Кіровоградської митниці Міндоходів у поверненні позивачеві надміру сплачених коштів протиправною, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2 071 619,66 грн такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача скласти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2 071 619,66 грн. суд вважає за необхідне вказати таке.

Завданнями адміністративного судочинства України є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому суд наголошує, що судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні вбачається, що позивач вважає порушеним своє право на повернення надміру сплачених коштів (митних платежів).

Оскільки позовні вимоги ТОВ „УкрАгроКом" щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2 071 619,66 грн. шляхом стягнення підлягають задоволенню, то зобов'язання Кіровоградської митниці Міндоходів скласти висновок про повернення надміру сплачених коштів не поновлюватиме жодних прав позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню у цій частині не підлягає, оскільки зазначений у позові спосіб захисту порушеного права позивачем обрано невірно.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 2294,00 грн (а.с.2) за позовну вимогу майнового характеру, а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 2 071 619,66 грн. (два мільйони сімдесят одна тисяча шістсот дев'ятнадцять гривень, шістдесят шість копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" судовий збір у розмірі 2294,00 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області стягнути 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні, нуль копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Кіровоградської митниці Міндоходів.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук