Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року Справа № 811/1555/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Протеїн-Продакшн"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Протеїн-Продакшн" (далі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001670224, №0001680224 від 12 грудня 2012 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" податковим органом протиправно, без наявності достатніх на те підстав зроблено висновок про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України щодо формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за взаємовідносинами з ТОВ "Сільгосп-Центр". Відтак, безпідставно, на думку позивача, винесено і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що відповідачем була проведена позапланова перевірка ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Сільгосп-Центр" за липень 2012 року. Так, відділом податкового контролю Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області було отримано акт перевірки від 31 жовтня 2012 року №42/22-7/37502704 по ТОВ "Сільгосп-Центр", за висновками якого не підтверджено об'єкти оподаткування з ПДВ та податку на прибуток підприємств при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 по 31 липня 2012 року. Як наслідок, не підтверджено податковий кредит з ПДВ і у ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн". Відтак, на думку податкового органу, ТОВ "Сільгосп-Центр" здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн". За таких умов відповідач вважає, що ним законно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.46-48).

За клопотаннями представників сторін подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.154-155).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Протеїн-Продакшн" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 12 лютого 2009 року (а.с.32) та з 01 квітня 2009 року перебуває на обліку у податковому органі як платник податку на додану вартість (а.с.34).

Так, у період з 26 по 30 листопада 2012 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Протеїн-Продакшн" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Сільгосп-Центр" за липень 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30 листопада 2012 року № 185/22-4/36390340, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 100 749,00 грн. та пунктів 138.2,138.4,138.8 статті 138, пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2012 року в сумі 105 786,00 грн. (а.с.9-27)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року:

- № 0001670224, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151 124,00 грн. (із них за основним платежем - 100 749, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 375,00 грн.);

- №0001680224, за яким ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 158 679,00 грн. (із них за основним платежем - 105 786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52 893,00 грн.) (а.с. 28,30).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного формування таких витрат та кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Сільгосп-Центр", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Водночас, відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту та валових витрат є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Сільгосп-Центр" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" за КВЕД є, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів (10.41), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.33), діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (46.11)( а.с. 33).

04 січня 2012 року між ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Сільгосп-Центр" (продавець) укладено договір поставки №01-01АВ предметом якого є постачання продавцем сої, відповідної якості, вологості та інших родових характеристик, визначених в специфікаціях до договору; а покупець, в свою чергу, зобов'язується їх оплатити (а.с.112-116).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Сільгосп-Центр" у період протягом липня 2012 року виконало постачання сої позивачеві згідно специфікацій (а.с.117-118).

Факт надання послуг та постачання товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 03 липня 2012 року №1(а.с.120,), від 04 липня 2012 року № 2 (а.с.123), від 04 липня 2012 року № 3 (а.с.122), від 16 липня 2012 року № 13 (а.с.121), від 17 липня 2012 року № 14 (а.с.124), від 20 липня 2012 року №17 (а.с. 126), від 25 липня 2012 року №20 (а.с.125), та видатковими накладними (а.с.127,129,131,133,135,137,139), а також відповідними актом здачі-прийняття готової продукції (а.с.141) на загальну суму 132 398,5 грн. (із них ПДВ - 26 479,7)

Суд зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, позивач надав до суду товарно-транспортні накладні, за змістом яких ТОВ"Сільгосп-Центр" виконує перевезення сої на замовлення ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" (а.с. 128,130,132,134,136,138,140-141).

Судом встановлено також, що розрахунок ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" за поставлений товар, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні платіжні доручення (а.с. 144-149).

На підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ "Сільгосп-Центр" товару позивачем надано до суду договори поставки товару (а.с.85-111), та реєстр видаткових та податкових накладних (а.с.68-84).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, акту здачі-прийняття готової продукції свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором поставки.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" та ТОВ "Сільгосп-Центр", а відтак - і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 50375,00 на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0001670224 та у сумі 52 893,00 грн. застосованих податковим повідомленням-рішенням №0001680224.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 2294,00 грн (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0001680224 від 12 грудня 2012 року, яким ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 158 679,00 грн. (із них за основним платежем - 105 786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52 893,00 грн.);

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0001670224 від 12 грудня 2012 року, яким ТОВ „Торговий дім Протеїн-Продакшн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151 124,00 грн (із них за основним платежем - 100 749, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 375,00 грн.)

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Протеїн-Продакшн" судовий збір у розмірі 2294,00 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні, нуль копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук