Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Мельника Ю.М.,

суддів: Демянчук С.В., Ковалевича С.П.

секретар судового засідання Приходько Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 4 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим будинком ,

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 та просив суд усунути перешкоди, які чинить йому відповідачка, в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом вселення його в будинок та просив зобов"язати ОСОБА_3 надати йому ключі до вхідних дверей будинку, а також не чинити йому в подальшому перешкод у користуванні цим будинком.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що він є власником цього будинку , але з травня 2012 року його колишня дружина ОСОБА_3 перешкоджає йому користуватися будинком оскільки не надає йому ключі від вхідних дверей будинку чим позбавила його доступу до самого будинку та до його особистих речей і документів, а при його спробі вселитися в будинок вона влаштовує сварки.

В добровільному порядку усунути перешкоди в користуванні житловим будинком відповідачка відмовляється.

Рішенням Рівненського районного суду від 4 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 покликався на його незаконність та зазначав , що при постановленні рішення суд першої інстанції всупереч нормам матеріального права не врахував , що він є власником будинку ,а ОСОБА_3 , не будучи власником будинку, не дає йому можливості вселитися у будинок та користуватися своєю власністю.

Із цих підстав просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник, давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити в повному обсязі. __________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/1313/2013 Головуючий у 1 інстанції : Гнатущенко Ю.В.

Доповідач : Мельник Ю.М.

Відповідачка та її представники просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду - залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав .

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того , що позивачем не було надано суду доказів того , що відповідачка чинила перешкоди позивачеві у користуванні житловим будинком.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду з таких підстав. Із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до 2 серпня 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі і в шлюбі у них народилися діти - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_1 являється власником будинку АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти , користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно приписів ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено , що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На час виникнення спору між сторонами у вказаному будинку зареєстровані та проживають троє їх дітей .

Позивач зареєстрований у будинку , але не проживає, а відповідачка у цьому будинку не зареєстрована , але фактично проживає.

Відповідачка визнавала, що проживає у спірному житловому будинку і в неї є ключ від вхідних дверей будинку.

Позивач стверджує, що в нього немає ключа від вхідних дверей будинку , а відповідачка не надає йому дубліката ключа.

Апеляційний суд під час розгляду даної справи 9-го липня 2013 року оголосив перерву для того , щоб відповідачка передала позивачеві ключі від вхідних дверей , однак відповідачка йому ключ не передала.

При відсутності ключа від вхідних дверей позивач не може безперешкодно зайти у належний йому на праві власності будинок.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачка чинить позивачеві перешкоди у користуванні житловим будинком , який належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У зв"язку із цим вимоги позивача про усунення перешкод у користувані власністю шляхом вселення та вимоги про зобов"язання передати ключі від вхідних дверей спірного будинку підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції вказаного не врахував і без законних на те підстав відмовив у задоволенні позову в цій частині.

В той же час, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов"язання відповідача не чинити перешкод в користуванні житловим будинком в майбутньому .

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник , який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій , які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Позивач не довів суду першої та апеляційної інстанцій , що відповідачка має намір порушувати його право власності в майбутньому , а тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи наведене , колегія суддів прийшла до висновку , що рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов"язання надати ключі від вхідних дверей будинку скасувати та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову, а в решті рішення - залишити без зміни.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307 , п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду від 4 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову про вселення та зобов"язання надати ключі від вхідних дверей будинку скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

Вселити ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 та зобов"язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні цим будинокм.

Зобов"язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 дублікат ключа від вхідних дверей житлового будинок АДРЕСА_1.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді :