Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Кравченка С.І., Суржка А.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні 11 липня 2013 року в м. Києві матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2012 року про залишення без задоволення її скарги на постанову УДСБЕЗ УМВС України в Чернівецькій області від 31 серпня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за відсутності в їх діях складу злочину, та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2013 року, якою вказана постанова районного суду залишена без зміни.

31 серпня 2012 року оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернівецькій області капітаном міліції Цирушем С.В. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за відсутності в їх діях складу злочину.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до суду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2012 було залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_1, оскільки суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова за результатами повної, всебічної та об'єктивної перевірки проведена у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, є законною та обґрунтованою.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_1, залишено без задоволення, а постанову районного суду - без зміни.

У касаційній скарзі представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що перевірка по заяві ОСОБА_1 проведена неповно, що орган дізнання не вжив всіх необхідних оперативно - розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили, не опитав цих осіб, не дав належної оцінки борговим розпискам та бухгалтерським документам, а суди прийшли до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Стверджує, що суд першої інстанції належним чином не повідомив ні скаржника, ні його представника про час розгляду скарги, чим безпідставно позбавив останніх можливості взяти участь у розгляді скарги, надавати свої пояснення, висловлювати заперечення та доводи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу касатора, не заперечував проти скасування судових рішень у зв'язку з тим, що скаржник та його представник не були повідомлені про слухання справи, чим порушені їх процесуальні права; адвоката ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1, яка підтримала касаційну скаргу у повному обсязі; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд повинен витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушені справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та скаржника про час її розгляду, при необхідності заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, перевірити чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, і, в залежності від установленого, прийняти рішення про скасування такої постанови органу досудового слідства та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або рішення про залишення скарги без задоволення.

Суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону.

Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що в ній відсутні відомості про те, що скаржника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 було повідомлено про дату та час розгляду справи районним судом, та що таке повідомлення своєчасно дійшло до адресату.

Таким чином, судом були порушені вимоги ст.236-2 КПК України, оскільки ОСОБА_1 не було забезпечено право взяти участь у розгляді поданої його представником скарги в районному суді, внаслідок чого він був позбавлений можливості висловити суду свої доводи щодо обґрунтованості заявлених вимог.

Апеляційний суд при перегляді справи хоча і звернув увагу на допущене судом першої інстанції порушення, про те постанову районного суду не скасував, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 незаконно залишив без задоволення.

З урахування наведеного, на думку колегії суддів судові рішення підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід перевірити всі доводи скарги заявника у передбаченому законом порядку та з дотриманням вимог кримінально - процесуального кодексу постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2013 року по розгляду скарги ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 на постанову УДСБЕЗ УМВС України в Чернівецькій області від 31 серпня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за відсутності в їх діях складу злочину, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

СУДДІ:

В.І. Орлянська С.І.Кравченко А.В.Суржок