Судове рішення #31022849

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/965/13Головуючий суду першої інстанції:Григор`євська І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.


"17" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.,

СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.

При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Керченської міської ради АР Крим, третя особа - перша Керченська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на частку жилого будинку в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року,


В С Т А Н О В И Л А:


У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом про встановлення юридичного факту родинних відносин з її дядьком - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на спадщину, яка складається з ? частки жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_7.

Вимоги позову мотивовані тим, що після смерті її рідного дядьки ОСОБА_7 залишилася спадщина, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом відмовлено, оскільки спадкове майно (частина жилого будинку) не зареєстроване в БТІ, та є розбіжності в написанні імені її матері в свідоцтвах про народження та про шлюб.

Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволений частково:

встановлений юридичний факт того, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, доводиться рідним дядьком ОСОБА_6;

в решті вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у позові про визнання права власності за законом на частку будинку та ухвалити нове рішення в цій частині - про задоволення позову.

Так, у скарзі йдеться про те, що суд вийшов за межі позовних вимог; необґрунтовано залучив до участі у справі нотаріуса; судом не врахована неможливість отримання витягу з реєстру прав власності у зв'язку з відсутністю у позивача повного тексту судового рішення, яким за спадкодавцем визнано право власності на нерухоме майно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З урахуванням наведеної норми закону та змісту апеляційної скарги оскаржуване рішення підлягає перегляду лише в частині відмови у позові про визнання права власності на спадкове майно.

Вирішуючи спір в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для вирішення питання про визнання права власності за ОСОБА_6 на спадкове майно у судовому порядку.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає обґрунтованими, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді ? частки жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 5, 7, 50).

Право власності на вказане нерухоме майно визнано за ОСОБА_7 рішенням Керченського міського суду АР Крим від 06 травня 1997 року (а.с. 5) та зареєстровано за спадкодавцем у жовтні 1997 року в ОП Керченське бюро технічної інвентаризації під № 1264 (а.с. 6 зворот).

03 листопада 1997 року ОСОБА_7 склав заповіт, реєстр № 3 - 689, згідно з яким у випадку його смерті належне йому майно - ? частку жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, заповідав ОСОБА_8 (а.с. 8).

З заявою про прийняття спадщини позивачка до нотаріальної контори звернулася 19 жовтня 2012 року (а.с. 30).

Постановою державного нотаріуса Першої Керченської державної нотаріальної контори від 04 червня 2013 року ОСОБА_6 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку зазначеного будинку у зв'язку з наявністю розбіжності в написанні імені її матері в свідоцтвах про народження та про шлюб, та в зв'язку з відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, а саме - витягу з реєстру прав власності (а.с. 50).

При цьому, нотаріус послався на п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок) відповідно до якого якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Процедура державної реєстрації прав визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, N 1952-IV, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, якою затверджений Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту ст. ст. 1296 - 1299 ЦК України питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

З урахуванням фактичних обставин справи, а саме, вирішення у судовому порядку питання щодо родинних відносин спадкодавця та спадкоємця, наявності у матеріалах справи даних щодо державної реєстрації спадкового нерухомого майна у 1997 році в ОП Керченське бюро технічної інвентаризації (реєстровий № 1264), підстави відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з ненаданням спадкоємцем витягу з реєстру прав власності, колегія судді погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове нерухоме майно у судовому порядку.

Судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права.

Позивачкою не надано доказів неможливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом у порядку, встановленому цивільним законодавством.

Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при розгляді справи вийшов за межі позовних вимог не підтверджений матеріалами справи. Рішення прийнято судом у межах заявлених вимог.

Не може бути визнано підставою для скасування судового рішення залучення судом до участі у справі нотаріуса, а також роз'яснення позивачу положень ст. 50 Закону України «Про нотаріат», якою передбачена можливість оскарження дій нотаріуса.

Довід апеляційної скарги про неможливість отримання витягу з реєстру прав власності у зв'язку з наявністю у спадкоємця лише виписки з рішення суду про визнання за спадкодавцем права власності на нерухоме майно, а не повного тексту рішення, не заслуговує на увагу, оскільки не заснованій на законі.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів


У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Судді


Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація