08.07.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2790/1623/2013р. Головуючий у першій

інстанції Семенуха Т.Б.

Доповідач у апеляційній

Каьегорія 46 інстанції Володіна Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,,

секретар - Пасічник Г.В.,

за участю:

прокурора - Кожаріна Є.М.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - Обслуговуючий кооператив „Дачно-будівельний кооператив „Александрія", Севастопольська міська державна адміністрація, Головне управління держкомзему в м. Севастополі, про визнання недійсним державного акту та витребування на користь держави земельної ділянки, за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 25 квітня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 079109 на право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, розташовану в м. Севастополі по вул. Челюскінців № 61/108, кадастровий номер 8536900000:03:011:0074, виданий ОСОБА_5 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрованого за № 011088600706 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також про витребування на користь держави вказаної земельної ділянки з володіння ОСОБА_3, яка придбала її за договором купівлі-продажу від 26.11.2010 р.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідачем ОСОБА_5 безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави, отримано у власність земельну ділянку рекреаційного призначення на території міста відпочинку населення парку «Учкуєвка», площею 0,1000 га, розташовану в м.Севастополі по вул.Челюскінців, 61/108. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 02.04.2010 року. Як було з'ясовано при проведенні прокурорської перевірки, 02.04.2010 року за № 980-р Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановлення меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ «Учкуєвка» обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Александрия», яким не вирішувалося питання щодо надання відповідачеві земельної ділянки у власність. Крім того, вказане розпорядження видано Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень, так як відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 25.10.2001року, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження із розпорядженням землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Тобто спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави у особі уповноваженого на те органу Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її з чужого незаконного володіння набувача ОСОБА_3

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 25 квітня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Відповідач ОСОБА_3 просить рішення в частині задоволення вимог до неї скасувати, провадження по справі в цій частині закрити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, відповідача ОСОБА_3, і її представника, представника відповідача ОСОБА_5, які апеляційні скарги підтримали, наполягали на їх задоволенні, прокурора, якій просив апеляційні скарги відхилити і рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для набуття відповідачем ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, оскільки рішення про її надання видано не уповноваженим на це органом, державний акт на право власності на земельну ділянку виданий усупереч вимогам статей 116, 118 ЗК України, а тому земельна ділянка незаконно вибула з державної власності.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року № 980-р був виданий державний акт серії ЯИ №079109 від 02.04.2010 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8536900000:03:011:0074, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: вул.Челюскінців, №61/108 м. Севастополь, для індивідуального дачного будівництва (а.с.4,123).

Відповідно до ч.1 ст.116, ч.1 ст.149 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення їх у порядку, передбаченому цим Кодексом. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У матеріалах справи відсутні відомості, що підтверджують звернення відповідача ОСОБА_5 з відповідною заявою до Севастопольської міської Ради, стосовно неї відсутній акт індивідуальної дії - відповідне рішення сесії Севастопольської міської Ради про передачу у власність спірної земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: вул.Челюскінців, № 61/108 в м. Севастополі. Наявні в матеріалах справи документи підтверджують звернення до Севастопольської міської державної адміністрації ОК „Дачно-будівельний кооператив „Александрія" з заявою про надання земельної ділянки, а не відповідача ОСОБА_5, що не відповідає діючому земельному законодавству України.

Розпорядженням від 02.04.2010 р. № 980-р, яке зазначено як підстава набуття права власності відповідача на земельну ділянку (а.с. 4), земельна ділянка передана у власність ОК „ДБК „Александрія".

Жодного розпорядження уповноваженої установи щодо передачі земельної ділянки у власність відповідачу не існує.

Згідно положень абз. 1 п. 12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

За вказаних обставин колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог Земельного кодексу України для одержання безоплатно земельної ділянки у власність.

Колегія суддів Апеляційного суду м.Севастополя погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повноважень Севастопольської міської ради на розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі здійснюються саме Севастопольською міською Радою в силу п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.126 ЗК України (у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За змістом ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі розпорядження органу, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Таким чином, набуття ОСОБА_5 права власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №079109 не відповідає приписам ст.ст.116, 118 ЗК України, правова підстава для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку відсутня, у зв'язку з чим суд дійшов правильного висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову прокурору про визнання державного акту недійсним.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду у частині задоволення позову про витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, оскільки суд у названій частині правильно керувався положеннями ст.387 ЦК України, згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Доводи відповідачів про відсутність у Севастопольської міської ради повноважень щодо розпорядження землями, до складу яких входить спірна земельна ділянка, оскільки межі м.Севастополя не встановлені, не засновані на законі, суперечать вимогам п.12 Перехідних положень ЗК України. Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, в даному випадку не свідчить про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.12.2012р. у справі № 6-42309св12, рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012р. у справі № 6-39052св12.

Доводи відповідача про законність державного акту, оскільки є діючим розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року № 980-р „Про передачу у власність громадянам-членам ОК „Дачно-будівельний кооператив „Александрія" земельних ділянок", не являються підставою для відмови в позові, оскільки це розпорядження не містить висновків щодо передачі земельної ділянки у власність відповідачу.

Доводи апеляційних скарг відповідача ОСОБА_3 і її представника щодо відсутності правових підстав для вилучення у неї, як добросовісного набувача земельної ділянки, колегією суддів не приймаються, оскільки за змістом ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку визнаний недійсним, суд правомірно задовольнив позов в частині витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_3

Інші доводи відповідачів та їх представників, що викладені в апеляційних скаргах, не спростовують правильності висновків, зроблених судом першої інстанції, не містять правових підстав для скасування судового рішення, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 116,118, ЗК України, п. 12 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, України, ст.ст. 388, 328 ЦК України, ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий суддя: Л.В. Володіна

Судді: Л.М.Водяхіна

В.П.Клочко