Справа № 2-7355/11
Провадження № 22-ц/790/361/13 Головуючий 1 ін. - Федосенко В.В.
Категорія: «договірні» Доповідач - Бородін М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: Бородіна М.М.,
суддів - Міненкової Н.О., Ларенка В.І.,
при секретарі - Галушко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про розірвання договору довічного утримання (догляду) та виселення,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про розірвання договору довічного утримання (догляду) та виселення.
В обґрунтування підстав позову вказала, що 15 листопада 2005 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання.
За умовами вищевказаного договору позивач передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а відповідач взяла на себе зобов'язання довічно утримувати ОСОБА_3, надаючи їй необхідне харчування, одяг, ліки, забезпечувати за нею належний догляд та необхідну допомогу.
ОСОБА_3 зазначила, що відповідач належним чином умови договору довічного утримання не виконує. Починаючи з 2005 року з нею у спірній квартирі без дозволу позивача проживають її дочка та онук, що не передбачено умовами договору. Відповідач не надає їй необхідної допомоги, не забезпечує ліками та іншими медичними препаратами, повноцінним харчуванням, перешкоджає вільному пересуванню по квартирі, ставиться до неї із неповагою, при цьому в кімнаті постійно прохолодно, приміщення не провітрюється та в ньому не робиться прибирання.
При цьому за весь час проживання в квартирі відповідач не сплачувала комунальних послуг, заборгованість за які була стягнута рішенням суду з ОСОБА_3. До того ж позивач вказує на факти перешкоджання ОСОБА_2 у наданні їй медичної допомоги, умисно не допускає в квартиру лікарів.
За вказаних обставин, після того, як вона потрапила в лікарню, позивач тимчасово вимушена проживати у своєї онуки, яка забезпечує її всім необхідним.
Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 15 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зобов'язати КП «ХМБТІ» скасувати державну реєстрацію вказаного договору та виселити із спірної квартири.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2012 року позов задоволений. Розірвано договір довічного утримання (догляду), укладений 15 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Зобов'язано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати державну реєстрацію вказаного договору. Виселено з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 з усіма членами її сім'ї без надання іншого жилого приміщення.
Також рішення суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 239 грн. 95 коп..
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема апелянт вказує, що здійснює за позивачкою необхідний догляд, піклується про неї, забезпечує ліками та продуктами харчування, а спір щодо недійсності договору довічного утримання виник з ініціативи родичів ОСОБА_2.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Постановляючи рішення про розірвання договору довічного утримання суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 як набувач по вказаному договору не виконувалася своїх обов'язків.
Проте із такими висновками суду погодитися не можна.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, 15 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання (догляду). За умовами договору ОСОБА_3 передала у власністю ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, зі свого боку ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання довічно повністю утримувати ОСОБА_3 надаючи їй необхідне харчування, одяг, ліки, забезпечувати за нею належний догляд та необхідну допомогу (а.с. 10).
Вартість харчування, одягу, ліків та необхідної допомоги сторони оцінили в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно.
Пунктом 1ч. 1 ст. 755 ЦК України передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження позовних вимог ОСОБА_3 жодних фактичних даних, які свідчать про безпосереднє невиконання ОСОБА_2 зобов'язань по догляду за нею - не вказала, а колегія судді їх не встановила.
Посилання позивача на те, що відповідач протягом усього часу не сплачувала за комунальні послуги у даному випадку на відносини щодо виконання договору довічного утримання не впливає, оскільки такі обов'язки не були передбачені умовами договору.
Посилання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків по догляду за позивачкою не можуть бути безумовною підставою для розірвання спірного договору, оскільки вони не підкріплені іншими доказами у справі.
З моменту укладання договору у 2005 році ОСОБА_3 з будь-якими скаргами щодо дій ОСОБА_6 не зверталася. Посилання представника позивача відносно ненадання кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_3 медичною документацією по справі не підтверджено.
Більше того, ОСОБА_3 на неодноразові виклики апеляційного суду про обов'язкову явку для забезпечення всебічного розгляду справи у суд не з'явилася, пояснень щодо умов проживання по справі у судовому засіданні не надавала. Фактично позивач звернулася у суд лише у 2012 році, при цьому її інтереси представляє онука ОСОБА_7, яка почала приймати участь у догляді за бабусею лише з 2011 року. До того часу долею своєї бабусі вона не цікавилася та жодної участі у догляді за нею не приймала.
Про вказане свідчить також заповіт ОСОБА_3 від 06 червня 2005 року за умовами якого, вона заповіла все своє майно ОСОБА_2. Будь-якої допомоги від онуки ОСОБА_7 позивачка на той час не отримувала. Тому вимушена була укласти договір довічного утримання з іншою особою, а саме ОСОБА_2.
Щодо свого проживання у вищевказаній квартирі, ОСОБА_2 пояснила, що це було зроблено з дозволу позивача та необхідне для забезпечення належних умов догляду за нею, оскільки вона є особою похилого віку і через стан свого здоров'я потребує постійної допомоги в побуті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що районний суд постановив рішення як не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню із постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного та ст. ст. 313, 316, 317 ЦПК колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2012 року - скасувати.
Постановити нове рішення.
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про розірвання договору довічного утримання (догляду) та виселення - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: