Провадження № 2609/25147/12
Справа № 2-3371/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2013 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участю секретаря - Панченка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до директора ТОВ « Видавничий Дім Карма Паблішинг» ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за час затримки виплати заробітної плати ,-
ВСТАНОВИВ:
В липні 2013 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до директора ТОВ «Видавничий Дім Карма Паблішинг» ОСОБА_4, який за посиланнями позивачки є головним редактором видання « Код» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за час затримки виплати заробітної плати.
Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача на ії користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 2тис.грн., а також грошову компенсацію за весь час затримки виплати заробітної плати.
Крім того, позивач просила накласти на відповідача адміністративне стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.41 КУпАП та стягнути з нього на користь держави штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 11 липня 2011 року провадження по справі за позовом в частині накладення адміністративного стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.41 КУпАП та стягнення на користь держави штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян закрито.
В обґрунтування своїх вимоги, позивач посилається на те, що вона працювала позаштатним коректором у ТОВ « Видавничий дім Карма Паблішинг» з 01 грудня 2011 року по 27 лютого 2012 року. Вказує у позові про те, що обставини щодо знаходження ії з товариством у трудових відносинах може підтвердити показами свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які працювали у відповідача редакторами, а також ОСОБА_7, який працював у відповідача дизайнером. Також в підтвердження трудових відносин з відповідачем посилається на те, що у вихідних даних видання було розміщено ії ім`я та прізвище «коректор: ОСОБА_1». Посилається, що внаслідок одруження дівоче прізвище ОСОБА_1 було змінено на прізвище ОСОБА_1.
Позивач зазначає, що між нею та відповідачем було досягнуто домовленості про оплату праці у розмірі 2000 тис. грн. за кожний випуск щомісячного журналу « Код», який випускається відповідачем. Розмір заробітної плати, як вказує позивач був розрахований , виходячи з середньої оплати подібних робіт на ринку праці в Києві. Оскільки відповідачем заробітна плата за виконані роботи не була виплачена, а в добровільному порядку відповідач, відмовився виплатити належну їй заробітну плату, вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з`явилась, однак через канцелярію суду позивачем подана заява про відвід головуючому судді в якій вона між іншого просить розглядати справи у ії відсутність
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається із змісту позову , вимоги про стягнення заробітної плати заявлені, виходячи з трудових правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Як встановлено судом, позивач вже зверталась з подібним позовом до суду про стягнення заробітної плати з ТОВ« Видавничий Дім Карма Паблішинг» за виконання роботи щодо надання товариству роздрукованих на принтері макетів видання « Код», яке випускав відповідач, для виправлення мовних помилок.
Так, згідно з рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року , яке залишено без змін згідно з Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2013 року , в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Видавничий Дім Карма Паблішинг» про стягнення заробітної плати та компенсації за час затримки виплати заробітної плати відмовлено.
Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, при розгляді вищевказаних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю « Видавничий Дім Карма Паблішинг» судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказ про прийняття на роботу до товариства з позивачкою не укладався, будь-яких обставин щодо перебування ії з товариством у трудових відносинах не встановлено.
З урахуванням того, що будь-яких доказів щодо перебування у трудових відносинах з товариством, позивачкою не надано, що встановлено судовим рішенням, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заробітної плати до директора ТОВ «Видавничий Дім Карма Паблішинг» ОСОБА_4,задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, виходячи із принципів належності та допустимості доказів, суд вважає ,що покази свідків не можуть підтверджувати перебування особи у трудових відносинах, а також підтверджувати встановлений розмір заробітної плати.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову , суд виходить також із того, що в силу ст.ст.116, 117 КЗпП України обов`язок по виплаті працівникові належних йому сум покладається на відповідне підприємство, установу ,організацію. При цьому керівник установи, підприємства та організації , на яке покладається відповідальність по виплаті заробітної плати, виступає третьою стороною по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.21,24,116 КЗпП України, ст.ст.11,60,61,209,212-215,218,294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до директора ТОВ «Видавничий Дім Карма Паблішинг» ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за час затримки виплати заробітної плати відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: