Справа №2-311, 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2007 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:

головуючого - судді                                                   Халепи В.Г.

при секретарі                                                             Ставничій Н.П. з участю:

представників позивачки                                            ОСОБА_3

відповідачки                                        ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новограді - Волинському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 після уточнення позовних вимог своєї довірительки в судовому засіданні просила ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2, відповідачку по справі, повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку площею 40 кв. м., шириною 2 м. по лінії 14-17, і шириною 1 м. по лінії 1-17 (гаража), позначених на плані (а.с. 5, 26) за рахунок земельної ділянки відповідачки, що розташована біля домоволодіння під АДРЕСА_1. В позовній заяві зазначено, що позивачка являється власником домоволодіння АДРЕСА_2, на території якого є гараж, побудований з дозволу міськвиконкому та під"їздний шлях до нього. Земельна ділянка під гараж і під"їздний шлях надана рішенням міськвиконкому, яка була попередньо вилучена з лишків у власника домоволодіння по сусідству АДРЕСА_1. На даний час спірну земельну ділянку без належних на то підстав безпідставно утримує і користується відповідачка, новий власник домоволодіння по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала вищезазначені вимоги.

Представник відповідачки позов не визнала, вважаючи його безпідставним.

Заслухавши учасників слухання справи, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні позову з таких підстав.

Встановлено, що сторони є власниками суміжних земельних ділянок, які призначені для обслуговування індивідуальних житлових будинків і господарських будівель.

Відповідно до ксерокопій державного акта про право приватної власності на землю від 31.07.1995р. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 393 кв.м. (а.с. 18); ОСОБА_2 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 484 кв.м. на підставі державного акта про право приватної власності на землю від 12.03.2001р. (а.с. 20), яка відповідає площі земельної ділянки, переданої у приватну власність її попереднику ОСОБА_5 згідно державному акту про право приватної власності на землю від 27.08.1996р.(а.с. 18 на звороті). При цьому межа між суміжними земельними ділянками визначена на підстав рішення Новоград-Волинського міськвиконкому № 459 від 07.09.1979 року (а.с. 2, зворотна сторона), з 1995 року не переносилася і як видно з планів зовнішніх меж земельних ділянок в державних актах про право приватної власності на землю проходить безпосередньо по стіні гаража ОСОБА_1, що підтверджується і угодою між попереднім землекористувачем по АДРЕСА_1 ОСОБА_5. і ОСОБА_1. про поступку земельної ділянки для закінчення будівництва гаража останньою.

Позови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в технічному обслуговуванні та ремонті гаража, а також до Новоград-Волинської міської ради, ОСОБА_2 і ОСОБА_5. про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю біля домоволодінь НОМЕР_2 і НОМЕР_1 по АДРЕСА_1   раніше розглядалися Новоград-Волинським міськрайонний судом і рішеннями суду від 19.08.2004р. (а.с. 31) і від 15.11.2006р.( а. с 54), які набрали чинності, їй відмовлено в задоволенні позовів.

Позивачка посилається на висновок земельної експертизи від 25.05.2006р., призначеної ухвалою суду від 20.04.2006р. ( по справі № 2п-79, 2006р. за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради, ОСОБА_2 і ОСОБА_5. про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю біля домоволодінь НОМЕР_2 і НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, а.с. 29), де на запитання: в якій конкретно частині та в якому розмірі частково не відповідають межі і розмірам вказаним в державних актах, розміри і межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 зазначено, що розміри і межі земельної ділянки по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 практично відповідають конфігурації та розмірам які відображені в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку, а межі земельної ділянки по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2. частково не відповідають межам і розмірам, що вказані в державному акті про право приватної власності на землю, на 54 кв.м. більше, що відображено на планових матеріалах, які додаються до висновку експерта. Разом з тим, в цьому пункті висновку експерта вказано, що надати інформацію в якій частині є невідповідність державного акта про право приватної власності на земельну ділянку з фактичним користування на даний час неможливо так, як відсутні матеріали поквартальної зйомки даного кварталу. Враховуючи те, що матеріали землевідведення ділянки по АДРЕСА_2 відсутні, то межі визначені по фактичному користуванню і площа становить на даний час 0,0729 га., що відображено на планових матеріалах, які додаються до висновку експерта ( і значно перевищує розмір, зазначений в державному акті про право власності на землю).

З огляду наведеного суд приходить до висновку, що лишки землі виявлені у відповідачки не свідчать про неправильність встановлення межі між суміжними земельними ділянками сторін.

Враховуючи те, що земельні ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_5 (попередньому власнику домоволодіння, що належить на даний час ОСОБА_2) передані у власність у відповідності з вимогами ст. 17 Земельного кодексу України ( в ред. 1990р., що діяв на той час), з погодженням всіх суміжних землекористувачів, а межі земельних ділянок після придбання домоволодіння ОСОБА_2 не змінювалися і позивачкою в строки, встановлені законом для позовної давності не оспорювався, суд не знаходить підстав для відповідальності відповідачки за самовільне зайняття частини земельної ділянки, належної позивачці, передбаченої п."б" ч. 1 ст. 211 діючого ЗК України, а тому визнає позов необгрунтованим і відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 158, 211 ЗК України,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за місцем проживання по вАДРЕСА_2 відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

До апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд на рішення суду можуть бути подані: заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.