Справа № 2-643/07

РІШЕНННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2007 р.

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

у складі:       

головуючого - судді                                Заполовського В.Й.

при секретарі                                           Ситайло М.Г.

позивача                                                 ОСОБА_1

відповідача                                             ОСОБА_2

Розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3. до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

Встановив:

ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3., звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_2. та після уточнення позовних вимог просить постановити рішення суду яким визнати ОСОБА_2. такою, що втратила право користування житлом в належному його сину ОСОБА_3 будинку по АДРЕСА_1

В обґрунтування позову вказує, що з ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітнього сина ОСОБА_3., 1994 року народження, котрому за договором дарування він подарував будинок по АДРЕСА_1

В цьому будинку вони проживали як сім'я. В липні 2003 року ОСОБА_2. - відповідачка по справі переїхала на постійне проживання на АДРЕСА_2 у власне житло, де проживає до цього часу. Він з сином залишився проживати в будинку по АДРЕСА_1 де і проживають до цього часу після розірвання шлюбу 04.10.2006 року з ОСОБА_2. та за рішенням суду син ОСОБА_3 залишений на виховання йому.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить задовольнити його.

Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні.

При цьому визнала, що не проживає у будинку по АДРЕСА_1 приблизно з 2004 року, оскільки з позивачем погіршились сімейні стосунки. Проживає з того часу по АДРЕСА_2, 1/2 частина якого належить їй на праві приватної власності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали, суд прийшов до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2. проживали у зареєстрованому шлюбі з 1994 року, мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1994 року, котрому у 2001 році ОСОБА_1 було подаровано будинок по АДРЕСА_1, де і останні проживали.

В 2003 році ОСОБА_2. залишила проживання в зазначеному будинку та переїхала на постійне проживання у власне житло по АДРЕСА_2, де проживає до цього часу.

04.Х.2006 року рішенням суду шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2. розірвано, неповнолітнього сина залишено на виховання за цим рішенням, у ОСОБА_1 - позивача по справі.

Зазначені обставини стверджуються копією паспорта ОСОБА_1 (а.с. 5), копією рішення суду (а.с. 7), актом (а.с. 8), копією договору дарування (а.с. 13) оглянутими в судовому засіданні матеріалами цивільної справи № 2-1779 за 2003 рік.

Ці ж обставини фактично визнала в судовому засіданні ОСОБА_2. - відповідачка по справі.

Статтею 405 ч. 2 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин в ньому понад один рік.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність факту відсутності ОСОБА_2. в будинку АДРЕСА_1 на протязі більше одного року без поважних причин, що дає суду підстави для визнання позову обґрунтованим і задовольняє його.

Керуючись ст.ст. 3, 57, 2008, 212-215, 79, 88 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що визнати право користування житлом в належному ОСОБА_3 будинку по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заява про що може бути подана протягом 10 днів після його оголошення: апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляцію.