Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3764/13 Головуючий у 1-й інстанції: Шамота Л.В.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,-

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Бурчак» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

В позові зазначала, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки, площею 4,3908 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 12 березня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди землі зазначеної вище земельної ділянки, площею 4,3908 га, який був зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 жовтня 2007 року, строком на 10 років. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором оренди виконував не належним чином, за 2011 рік орендну плату за користування землею не сплатив, додаткові угоди до договору оренди не укладались, чим порушено умови договору оренди землі.

Пославшись на вказані обставини, просила суд розірвати укладений між нею та відповідачем договір оренди землі від 12 березня 2007 року та стягнути з відповідача на свою користь орендну плату за 2011 рік в розмірі 1458 грн. 96 коп., з урахуванням індексів інфляції та пені за кожен день прострочення грошового зобов'язання в сумі 10679 грн. 88 коп., а всього суму розмірі 12138 грн. 84 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 226 грн. 80 коп.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 уточнили позовні вимоги та просили суд стягнути з відповідача на користь позивачки суму грошового зобов'язання по виплаті орендної плати за 2011 рік з урахуванням індексу інфляції за 2011 рік та пені за кожен день прострочення грошового зобов'язання (1 рік) в розмірі 8099 грн.70 коп., посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди виконує не належним чином, орендну плату за користування землею за 2011 рік позивачці не сплатив, додаткові угоди не укладались. Позивачка зверталась до відповідача з письмовими заявами із проханням виплатити їй орендну плату, однак її звернення відповідач проігнорував, орендну плату не сплатив. Тобто, відповідачем порушено істотні умови договору оренди землі, внаслідок чого договір оренди землі має бути розірваний на вимогу позивачки. Щодо перерахування відповідачем поштовим переказом грошових коштів в якості орендної плати за 2011 - 2012 роки зазначили, що покладаються на вирішення спору судом, позивачка жодних коштів не отримувала, оскільки розмір перерахованих коштів не відповідає визначеному договором розміру орендної плати, відповідач в односторонньому порядку збільшив розмір орендної плати, не узгодивши це питання з позивачкою..

В судове засідання представник відповідача не з''вився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважав можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Однак, в попередніх судових засіданнях представник відповідача ОСОБА_7 позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачці направлявся відповідний лист з інформацією, що товариство проводить виплату орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, та проханням з'явитись за адресою: АДРЕСА_1, для отримання орендної плати за 2010 - 2011 роки, позивачка за отриманням орендної плати до офісу ТОВ «Агрофірма «Бурчак» не приходила. Відповіді на звернення позивачки відповідачем їй направлялись. Також представник відповідача вказував, що договором оренди землі не передбачено, що відповідач повинен перераховувати позивачу оренду плату, це позивачка повинна сама звертатися за отриманням орендної плати. Крім того, 23 січня 2013 року відповідач перерахував на ім'я позивачки грошові кошти в якості орендної плати за 2011 рік в сумі 1754 грн. 96 коп. та за 2012 рік в сумі 3070 грн.48 коп. Також представник відповідача вважав, що відповідачем не допущено жодного порушення договору оренди землі, систематичності в несплаті орендної плати немає, це позивачка не з'явилася за отримання орендної плати, тим самим своїми діями виявила небажання в її отриманні, чим порушила умови договору оренди землі. Крім того, представник відповідача вказував, що розрахунок суми заборгованості виконаний позивачем всупереч умовам договору оренди землі та нормам чинного законодавства. Тому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2013 року позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати - задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі, укладений 12 березня 2007 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак», про реєстрацію якого у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 жовтня 2007 року за

№ 040727300256.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за 2011 рік в розмірі 930 грн. 85 коп., інфляційні втрати за 2011 рік в розмірі 42 грн. 82 коп., пеню за весь час прострочення в розмірі 6813 грн. 82 коп. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 226 грн. 80 коп., а всього 8 014 грн. 29 коп. .

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Бурчак», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в позовних вимогах в частині розірвання договору оренди землі, стягнення пені та судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України підчас розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд, частково задовольнивши позов, виходив з наступного.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. «д» ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про оренду землі», внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 173928 від 20 червня 2006 року, позивачка є власником земельної ділянки, площею 4,3908 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки 2323381100:01:029:0082).

12 березня 2007 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір оренди землі, земельної ділянки загальною площею 4,3908 га, який був зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 жовтня 2007 року за № 040727300256, строком на 10 років.

Згідно акту визначення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків, на підставі договору оренди землі від 12 березня 2007 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 173928 від 20 червня 2006 року, орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ «Агрофірма «Бурчак» визначили межі земельної ділянки в натурі, яка знаходиться на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району площею 4,3908 га. Поворотні точки зовнішньої межі закріплені межовими знаками в кількості 6 штук, межові знаки пред'явлені орендарю і передаються йому на зберігання. Претензій при визначенні зовнішньої межі земельної ділянки в натурі не заявлено. Спірних питань немає.

Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 12 березня 2007 року, 12 березня 2007 року орендодавець - власник земельної ділянки ОСОБА_3 передала земельну ділянку кадастровий номер 2323381100:01:029:0082, площею 4,3908 га, розташовану на полі № 4, а орендар - ТОВ «Агрофірма «Бурчак» прийняв вказану земельну ділянку в оренду. Земельна ділянка знаходиться в стані - південні чорноземи малогумусні не еродовані, придатні до виконання сільськогосподарських робіт і посадки саду. Земельна ділянка не зайнята.

Дані обставини, встановлені судом, сторонами не оспорювалися. .

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює бухгалтером в ТОВ «Агрофірма «Бурчак», вони направляли позивачці листа, щоб вона з'явилася за отриманням орендної плати. В кінці 2011 року ніхто до ТОВ «Агрофірма «Бурчак» не звертався, а в січні 2012 року до них прийшов ОСОБА_6 та сказав, що вони не будуть отримувати орендну плату, після чого до них з цією вимогою ніхто не звертався. Їй невідомо, чому ОСОБА_3 не було в відомостях на натуральну плату, як припускає сам свідок, це може бути пов'язане з тим, що позивачка хотіла забрати свою земельну ділянку. Грошові кошти щодо виплати позивачу орендної плати не були депоновані, а пішли на інші потреби підприємства.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працювала в ТОВ «Агрофірма «Бурчак» і знає позивачку. У неї також є пай на сад і на ріллю. Їй приходив лист з ТОВ «Агрофірма «Бурчак» про те, що треба з'явитися до агрофірми для отримання орендної плати. 03 січня 2012 року вона прийшла до агрофірми, де зустріла ОСОБА_3, яка теж прийшла за орендною платою, однак агрофірма була закрита, не дочекались когось з працівників, розійшлись. Через деякий час вона отримала орендну плату за 2012 рік, а за 2011 рік орендну плату так і не отримала, оскільки представник агрофірми повідомив, що тім орендодавцям, чиї справи знаходяться в суді, орендну плату не отримають. Зі слів інших людей їй також відомо про те, що так кажуть всім людям, у яких спір з агрофірмою розглядається в суді.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що отримує орендну плату за ріллю в натуральній формі - зерном, а за сад - грошима. Так, восени 2012 року отримував зерно. Також бачив, як приїхав ОСОБА_6, після чого вдвох почали шукати прізвище того в списках, однак його в списках не було, після чого він сказав ОСОБА_6, щоб він їхав до агрофірми та з'ясував це питання. .

Таким чином, зі свідчень допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що відповідачем дійсно не було виплачено позивачці орендну плату за 2011 рік.

Суд вважав, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаних в судовому засіданні свідків, їх свідчення в цій частині не суперечать матеріалам справи, жодного суперечливого факту в судовому засіданні надано не було.

Крім того, за умовами п.1 договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

За умовами п. 9 договору оренди землі, орендна плата за 1,00 гектар земельної ділянки становить 212 грн. за 1 рік оренди і може бути сплачена у грошовій, натуральній або відробітковій формах. Розмір орендної плати встановлено з урахуванням індексації та без урахування податку з доходів фізичних осіб, який сплачується орендарем відповідно до чинного законодавства України. Номенклатура, кількість та вартість продукції, продукцією, яка вирощується орендарем, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем і орендарем та є додатком до цього договору.

За умовами п. 10 договору оренди землі, обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За умовами п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі - один раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна - до 20 числа останнього у звітному році місяці.

За умовами п. 14 договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

За умовами п. 38 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За умовами п.п.41, 42 договору оренди землі, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини.

Тобто, при укладенні договору оренди землі відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою протягом 10 років.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є внесення орендної плати в строк, в формі та розмірі, яка визначена в договорі оренди землі.

На виконання договору оренди землі позивачка передала земельну ділянку відповідачу, тим самим повністю виконала свої зобов'язання перед відповідачем за цим договором.

Однак, в порушення умов договору оренди землі, відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою за 2011 рік позивачці не сплатив, що згідно вимог

ст.610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, за 2011 рік орендна плата у визначені в договорі строки позивачці не була виплачена, останній була лише направлена пропозиція отримати орендну плату, лист із якою був нею отриманий 29 грудня 2012 року, однак коли вона з'явилася для отриманні орендної плати, офіс ТОВ «Агрофірма «Бурчак» був зачинений.

Згідно копії платіжної відомості на видачу орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2011 рік рілля, прізвище позивачки у відомості зазначено, як і зазначено розмір орендної плати - 1725 грн. 50 коп., проте її підпис в отриманні орендної плати відсутній.

Згідно заяви позивачки від 24 травня 2012 року, направленої нею на адресу відповідача, вона просила негайно виплатити їй орендну плату за 2011 рік за користування належною їй земельною ділянкою, що знаходиться в оренді у відповідача. Зазначена заява була отримана уповноваженою особою відповідача 29 травня 2012 року.

Згідно заяви позивача від 19 жовтня 2012 року, направленої на адресу відповідача, позивачка також просила негайно виплатити їй орендну плату за 2011 рік за користування належною їй земельною ділянкою. Зазначена заява була отримана уповноваженою особою відповідача 24 жовтня 2012 року.

Крім того, представником відповідача були надані копії повідомлень від 07 червня 2012 року, 07 жовтня 2012 року та 14 листопада 2012 року, відповідно до яких для отримання орендної плати позивачці потрібно з'явитися за адресою: АДРЕСА_1, де їй буде видана належна їй орендна плата. До повідомлень було додано копію журналу вхідних заяв та відповідей ТОВ «Агрофірма «Бурчак». Проте, жодних доказів щодо отримання позивачкою вказаних повідомлень під її особистий підпис відповідачем суду не надано, тому суд прийшов вірного висновку, що відсутні достатні підстави вважати, що ці повідомлення були отримані позивачем.

Суд правильно не прийняв до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідач сплатив позивачці орендну плату за 2011 рік, перерахувавши на ї ім'я грошові кошти в якості орендної плати за 2011 рік в сумі 1754 грн. 96 коп. та за 2012 рік в сумі 3070 грн. 48 коп., оскільки зазначені дії були вчинені відповідачем лише 23 січня 2013 року, тобто вже після відкриття провадження по справі та проведення попереднього судового засідання. До того ж, перерахований відповідачем розмір орендної плати за 2011 рік не відповідає ані розміру орендної плати, зазначеному у платіжній відомості на видачу за оренду земельної ділянки за 2011 рік рілля, ані розміру орендної плати, визначеному в договорі. При цьому суду не зрозуміло, з чого саме виходив відповідач, перераховуючи орендну плату саме в такому розмірі, з урахуванням того, що питання щодо збільшення розміру орендної плати з позивачкою не узгоджувались, будь-які пропозиції з цього приводу від нього не надходили, додаткові угоди не укладались. При цьому, строк виплати орендної плати за 2012 рік ще не настав, будь-які вимоги щодо орендної плати за 2012 рік позивачкою не заявлялись. Тому нею зазначені грошові кошти не були отримані. Зазначені дії відповідача не визнані судом, як належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, а перераховані суми не були прийняті до уваги.

Посилання представника відповідача на те, що позивачка сама не зверталась до ТОВ «Агрофірми «Бурчак» за отриманням орендної плати, і тим самим своїми діями виявила небажання в отриманні розрахунку з орендної плати за договором оренди землі, чим порушила умови договору оренди землі, а також на те, що відповідачем не допущено жодного порушення договору оренди землі, так само судом не були прийняті до уваги, оскільки орендодавець має право, а не обов'язок вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Так, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Тобто, зазначене право орендодавця кореспондується з обов'язком орендаря щодо своєчасного внесення орендної плати, та зазначені положення закону, які регулюють дані правовідносини, не вимагають систематичного порушення внесення орендної плати як умови для розірвання договору оренди землі.

Отже, враховуючи, що орендна плата за 2011 рік не була виплачена позивачці в строки, визначені договором оренди землі, перші дії щодо сплати орендної плати відповідачем були вчинені лише через рік та після звернення позивача до суду, тому суд прищ шов до обґрунтованого висновку, що має місце порушення користувачем земельної ділянки зобов'язання щодо сплати орендної плати, відповідач належним чином не виконував умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість за 2011 рік, що свідчить про невиконання умов договору оренди і є істотним порушенням договору оренди землі.

Таким чином, суд прийшов вірного висновку, що вказані докази у сукупності повністю підтверджують наявність підстав для розірвання договору оренди землі, в зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов укладеного договору оренди землі, а також у зв'язку із невиконання орендарем обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки. Доказів, які б спростували це, представником відповідача суду не надано, тому договір оренди землі має бути розірваний.

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду України, викладених у постанові від 25 червня 2011 року № 6-17цс11, відповідно до якої у разі систематичного невиконання орендарем обов'язків, передбачених ст.ст.24,25 Закону України від 06 жовтня 1998 року «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, взяті на себе зобов'язання виконує неналежним чином, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов укладеного договору оренди землі, суд обґрунтовано вважав, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму заборгованості по сплаті орендної плати за 2011 рік в розмірі 930 грн. 85 коп. (212 грн. (орендна плата за 1,00 гектар земельної ділянки) х 4,3908 га (загальна площа земельної ділянки) = 930 грн. 85 коп.).

Суд також визначив, що сума інфляційних за 2011 рік складає 42 грн. 82 коп., виходячи з наступного розрахунку : 930 грн. 85 коп. (сума заборгованості) х 104,6 % (індекс інфляції за 2011 рік) = 42 грн. 82 коп..

Сума пені за прострочення грошового зобов'язання відповідно до п.14 договору оренди землі (2 % від несплаченої суми за кожен день прострочення) за період з 20 січня 2012 року по 20 січня 2013 року, тобто за 366 днів (в межах строку позовної давності) складає 6813 грн. 82 коп., виходячи з наступного розрахунку: 2 % від суми прострочення в розмірі 930 грн. 85 коп. = 930 грн. 85 коп.(загальна сума боргу) : 100 х 2 = 18 грн.62 коп. х 366 (дні прострочення) = 6813 грн. 82 коп.

Посилання представника відповідача на те, що розрахунок суми заборгованості виконаний позивачем всупереч умовам договору оренди землі та нормам чинного законодавства, судом не вірно не прийняті до уваги, оскільки судом виконаний власний розрахунок суми заборгованості, відповідно до умов укладеного сторонами договору оренди землі та вимог чинного цивільного законодавства України.

Будь-яких спростувань щодо правильності вказаного розрахунку відповідачем не надані, як і не надано власний розрахунок зазначених вище сум.

Отже, суд дійшов правильного висновку, що вказані суми також підлягають стягненню з відповідача, оскільки ним було прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачкою.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, розірвання договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем, та стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по орендній платі за 2011 рік в розмірі 930 грн. 85 коп., інфляційних втрат за 2011 рік в розмірі 42 грн. 82 коп. і пені за весь час прострочення в розмірі 6813 грн. 82 коп.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи ТОВ»»Агрофірма Бурчак», викладені у апеляційній скарзі, аналогічні доводам відповідача у суді першої інстанції, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» відхилити

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: