Справа №2-236 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 листопада 2007 року

Першотравневий районний суд м. Чернівці, в складі головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Сушко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ "Чернівцігаз" про скасування наказу про звільнення та виплату грошової компенсації за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання наказу про звільнення незаконним та виплату матеріальної допомоги і моральної шкоди. Посилався позивач на те, що він згідно строковій трудовій угоді № 30 від 14/07/ 2005 p., повинен був виконувати обов'язки згідно вимог посадової інструкції інженера відділу обліку, реалізації за послуги з транспортування природного газу, щомісячно проводити аналіз заборгованості за транспортну роботу і виконувати доручення, розпорядження та накази голови правління та заступника голови правління. Згідно останнього, на позивача було покладено заступником генерального директора товариства Колесником В. М. (а після перерозподілу обов'язків між керівництвом, - фінансового директора Піжуріна А. А., а після нього, - 1-го заступника голови правління Мартиненка І. А.) обов'язки з організації виконання, контролю виконання, особисту участь у виконанні, правове та організаційне забезпечення виконання, виготовлення звітності та проведення щомісячного аналізу виконання дільницею з відключень завдань Чернівецької філії ДК "Газ України" та завдань ВАТ "Чернівцігаз" з відключень постачання та транспортування природного газу боржникам та тим, що користуються природним газом з порушенням правил безпеки. Позивачеві було надано робоче місце в відділі обліку, реалізації за послуги з транспортування природного газу ("відділі договорів"). На позивача мала розповсюджуватись дія правила внутрішнього трудового розпорядку і дія колективного договору. З кінця вересня 2006 р., без обговорення з позивачем та, відповідно, внесення змін в трудову угоду, йому було припинено підписання щомісячних актів виконаних робіт та відомостей на преміювання, - передбачених угодою для отримання грошової винагороди за виконувані обов'язки, оскільки у позивача була відсутня передбачена трудовою угодою робота, а колективним договором від 24 лютого 2006 р. передбачено, що нарахування премій працівникам, працюючим за угодами цивільно-правового характеру, за строковим договором, сумісникам - не проводиться. Так само, не було задоволено подане позивачем в 20-х числах вересня 2006 р. 1-му заступнику голови правління Мартиненко І. А письмове звернення про надання йому чергової відпустки. Оскільки, позивач з письмовим звернення у відділ кадрів про надання йому відпустки не звертався, наказ (розпорядження) про надання позивачеві відпустки не видавався. Відсутність позивача на роботі в період з 10 по 23 жовтня 2006 р. було розцінено відповідачем, як самовільне використання відпустки, тобто прогули, за що він, 24/10/2006 р. - день повернення на роботу, був відсторонений від роботи з продовженням не виплат йому заробітної плати, а 2/11/2006 р. звільнений наказом з роботи. Після звільнення позивача, відділ де їм виконувались обов'язки по роботі, фактично перестав існувати. Відділ обліку, реалізації за послуги з транспортування природного газу, в якому за угодою мав працювати позивач і де було його робоче місце, з 14/02006 р. було виведено із штатного розкладу, а замість нього було створено відділ розрахунків та договорів, в який позивача введено не було, відповідні зміни в трудову угоду внесені не були. Підходящої для позивача роботи, на даний час, в ВАТ "Чернівцігаз" не має. Разом з тим просив виплатити йому грошову компенсацію за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, яку він оцінює в 4000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2. свої позовні вимоги підтримали повністю та дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ВАТ "Чернівцігаз" в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що на їх думку ОСОБА_1. був звільнений на законних підствах , у зв"язку із прогулами. З боку адміністрації та керівництва ВАТ "Чернівцігаз" ніяких протизаконних дій відносно ОСОБА_1. не вчиняли. Просили в позові відмовити за безпідставністю.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, покази свідків прийшов до висновку, що позов обгрунтованний і підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 14.07.2005 між позивачем, та відповідачем, після неодноразових вимог заступника генерального директора товариства Колесника В. М., було укладено трудову угоду № 30, відповідно до якої позивач мав бути прийнятим у відділ обліку реалізації за послуги по транспортуванню природного газу, із зміною безстрокового трудового договору на строковий та збереженням в основному всіх інших умов праці, що діяли під час роботи позивача у відділі безпеки. З підписанням сторонами цієї угоди, на позивача дорученням посадових осіб, спочатку заст. ген директора Колесника В. Н., потім фінансового директора Піжуріна А.В., а за ним -першого заст. голови правління Мартиненка В. А. покладались обов'язки організовувати, контролювати виконання дільницею з відключень, особисто приймати участь у виконанні; надавати правове та організаційне забезпечення, щомісячно складати аналіз виконаної роботи, щоденно готувати звітність про виконувану товариством роботу з проведення по дорученням Чернівецької філії ДК "Газ України" та дорученням 1-го заступника голови правління Мартиненка І. А. відключень постачання та транспортування природного газу боржникам та порушникам правил безпеки користування газом, які позивачем виконувались в повній мірі, з дотримання законодавства та не допущення будь-яких порушень прав споживачів.

Після звернення позивача в 20-х числах вересня 2006 р. із встановленою в товаристві заявою з проханням про надання йому відпустки, не дивлячись на те, що як ветеран праці позивач мав право на відпустку в зручний для нього час і відповідно закону відмова в наданні відпустки чи її перенесення на інший час заборонена, оскільки надання відпустки це не прерогатива позивача, а його обов'язок , - ця заява його безпосереднім керівником - Мартиненко І. А. була залишена без розгляду та реагування. Повторна, подана на початку жовтня 2006 р. письмова заява про надання відпустки, Мартиненко 9/10/ 2006 р. була розглянута та узгоджена з позивачем, і з погодженої дати - 10/10/ 2006 р. позивач почав використовувати відпустку.

Однак керівництвом підприємства в односторонньому порядку анулювавши узгодження та власний дозвіл на відпустку; про це позивачеві не повідомили, на роботу його не повернули, завізовану заяву позивача про відпустку у відділ кадрів не передали; заявив про відсутність заяви позивача про відпустку та про відсутність наказу про відпустку і сформованою комісією, кожний день використання відпустки позивачем сформульовано актами про відсутність позивача на роботі, які, розцінили як прогули позивача, і без його вини . Однак, починаючи з вересня 2006 р. і до видання наказу про звільнення 2/11/ 2006 р., в порушення вимог ст. ст. 21, 94, 97 КЗпП України ст. ст. 526, 629 ЦК України та п. 1, 7 і 8 трудової угоди - про обов'язок відповідача виплачувати працівникові заробітну плату (грошову винагороду) та про заборону не виплачувати заробітну плату, - відповідач, в односторонньому порядку відмовив позивачеві в підписанні актів про виконані роботи та відомості на преміювання, чим припинив позивачеві щомісячні виплати заробітної плати.

Допитаний в залі судового засідання свідок ОСОБА_3. пояснив, що виконуючи обов'язки майстра - старшого дільниці з відключень він підпорядковувався по роботі ОСОБА_1. і на час його відсутності на роботі виконував його обов"язки . Він також пояснив про те, що наприкінці робочого дня 9/10/2006 р. він, позивач та 1-й заступник голови правління Мартиненко І. А., в кабінеті останнього на протязі пів години часу повністю узгодили всі питання відпустки позивачеві і Мартиненко дав дозвіл позивачеві на її використання з 10/10/ 2006 р. з покладення на цей час обов'язків позивача на майстра Савку, про що на пропозицію Мартиненка позивач власноручно дописав у своїй заяві про відпустку (а Савка скріпив її власноручним підписом), після чого Мартиненко її завізував та залишив у себе.

Також судом встановлено, що трудова угода укладена у відповідності з частиною 2 ст. 628 ЦК України (та ст. ст. 21-24 КЗпП), як змішаний, укладений на визначений термін строковий трудовий договір, що містить елементи трудових та цивільно-правових відносин які при виконані умов договору повинні були застосовуватися одночасно, не суперечливо та відповідно до якого:

 - мав бути виданий наказ про зарахування позивача на роботу, відповідно, його посаду введено його в штат, щомісячно, згідно акту виконаних робіт та табеля обліку витрачання робочого часу, виплачуватися 1070 грн., та всі заохочувальні виплати, а також виконуватися інші положення законодавства, що регулюють трудові та цивільно правові відносини та умови даної трудової угоди, зокрема: визначення конкретних трудових обов'язків, ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та розповсюдження їх умов на працівника, включення в графік відпусток та надання її; облік використання робочого часу; дотримання згідно умов угоди одночасно вимог і трудового і цивільного законодавства при звільненні з роботи, дострокове припинення угоди в односторонньому порядку, внесення в неї змін та доповнень; а також обов'язковість письмової згоди сторін в разі внесення змін та доповнень до угоди чи окремих її положень.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1. підтверджується про те, що виплачена без акту про виконані у вересні 2006 р. роботи та відомості про преміювання, сума заробітної плати за вересень

2006 р. була вирахувана в жовтні 2006 р. з сум компенсації за не використану відпустку. Вказаною довідкою підтверджується про те, що середній заробіток позивача за два місяця до припинення йому виплат заробітної плати, становить 1284 грн. Також підтверджується про те, що в жовтні та листопаді 2006 р. заробітна плата (в т. ч. заохочувальні виплати) позивачеві не нараховувалися і не виплачувалися.

Актами про відсутність позивача ОСОБА_1. на роботі встановлено, що вони складені на підтвердження відсутності позивача на роботі, починаючи з 10 по 12 і з 16 по 23 жовтня 2006 р. за виключенням дня, коли позивач виходив на роботу для складення звітності, та що в цих актах відсутні дані про причини відсутності позивача на роботі.

Наказом № 163 від 2/11/2006 р. "Про звільнення ОСОБА_1. з роботи" встановлено, що наказ видано "по особовому складу", про звільнення "за прогул без поважних причин", на підставі актів та пояснення позивача. Наказ підписано тимчасово виконуючим обов'язки голови правління ВАТ "Чернівцігаз" Андрущак Б. Г.

Згідно довідки №244 від 10.11.2006 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1. складала 1284 грн.

Разом з тим суд важає, що звільнення ОСОБА_1. з підприємства ВАТ "Чернівці газ" з посади фахівця з організації і контролю виконання дільницею відключень завдань Чернівецької філії ДК "Газ України"   здійснено з порушенням вимог законодавства про працю.

Суд вважає, що необхідно стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" на користь ОСОБА_1:

 - не виплачену йому заробітну плату (в тому числі преміювання) за вересень, жовтень і 1-2 листопада 2006 p., на загальну суму 2225,41 грн., з розрахунку: 1170 грн.

- грошова винагорода по угоді за відпрацьовані в вересні 2006 р. дні + 214 грн.

- премія за вересень 2006 р. + 583,64 грн.

- грошова винагорода по угоді за відпрацьовані в жовтні 2006 р. дні + 160,5 грн.

 -премія за жовтень 2006 р. + 97,27 грн. - винагорода по угоді за відпрацьовані в листопаді 2006 р. дні;

Середній заробіток (з розрахунку 1284 грн. за один місяць) за час вимушеного прогулу з 3 листопада 2006 р. по 01/07/2007 р., в сумі 10186,4 грн., з розрахунку: за втрачений заробіток у листопаді 2006 р. - 1198,4 грн. (з розрахунку: 42,8 грн.

- сума за один день х 28 днів) + 8988 грн. -сума втраченого заробітку за грудень 2006 p., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2007 р. ( з розрахунку: 1284 грн. х 7 міс).

Згідно ст..44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником законодавства про працю, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно з роз"ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними у п.5 постанови від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов"язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана, а також вини останнього в її заподіянні.

Суд вважає, що моральна шкода позивачеві спричинена по вині керівництва Ват "Чернівці газ", а тому суд вважає, що вимога позивача про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню , а саме стягненню з ВАТ "Чернівцігаз" коштів у розмірі 4000 грн. При цьому суд враховує характер, тривалість і тяжкість моральних страждань позивача, а також ступінь вини відповідача та виходить із вимог розумності та справедливості.

Наведені обставини підтверджуються дослідженими по справі доказами.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст..ст.. 44, 36, 40,46, 232, 235 КЗпП України, ст..ст.. 79,84, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати звільнення ОСОБА_1з роботи в ВАТ "Чернівцігаз" таким, що проведене без законної підстави.

Наказ № 163-к від 02/11/2006 р. про звільнення позивача на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, як виданий без законної підстави, скасувати.

Вважати позивача звільненим з роботи та припиненням дії трудової угоди по його вимозі до відповідача, в зв'язку з порушенням відповідачем - ВАТ "Чернівцігаз" умов трудової угоди № 30 від 14/07/2005 р. та вимог трудового законодавства, з розірванням 01/07/2007 р. строкового трудового договору (трудової угоди № ЗО від 14/07/2005 р.) на підставі ст. 39 КЗпП України, з виплатою позивачеві, у відповідності до вимог ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги.

Стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" на користь ОСОБА_1: - не виплачену йому заробітну плату (в тому числі преміювання) за вересень, жовтень і 1-2 листопада 2006 р., на загальну суму 2225,41 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 листопада 2006 р. по 01/07/2007 р., в сумі 10186 грн. 40 коп.; вихідну допомогу, в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 3852 грн.

Стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" на користь ОСОБА_1моральну шкоду у розмірі 4000 грн.

Стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" на користь ОСОБА_1витрат пов"язаних за зверненням за правовою допомогою у розмірі 1500 грн.

Стягнути з ВАТ "Чернівці газ" в дохід держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду спрви.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за один місяць.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької   області через Першотравневий районний суд м. Чернівці.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.