Справа №2-438/11

Провадження №2/646/36/2013

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2013 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Дідовець В.А.,

при секретарі – Бучакчийській К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи – Харківська міська рада, Комунальне підприємство «Жилкомсервіс») про усунення перешкод в користуванні власністю та знесення самочинної будівлі,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні нею права власності квартирою №6 будинку №227 по вул..Железнякова у м.Харкові та зобов’язати відповідача ОСОБА_2 знести самовільну забудову, розташовану в квартирі №3 будинку №227 та побудованої на місці приміщення літ.3-111. Свій позов мотивувала тим, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, квартира належить їй та її родині на підставі свідоцтва на право власності та розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку. Відповідач у справі ОСОБА_2 займає квартиру №8 та №3 по вул..Железнякова, 227 в м.Харкові. У 2008 році ОСОБА_2 без дозволу почала будівництво самочинної прибудови, а саме: вона знесла прибудову літ.3-111 площею 3,9 кв.м розміром 1,43х2,89х1,37 м та розпочала будівництво іншою прибудови розміром 3,31х2,50 м. Ця самовільна прибудова розташована поруч з вікнами позивача, таким чином вона буде затемрювати її вікна. Дозволу на прибудову позивач не давала. Позивач неодноразово зверталася до різних установ зі скаргами за фактом порушення її прав, після чого з серпня 2008 року відповідач припинила будівництво, але з травня 2010 р. вона його знову розпочала. Своїми діями ОСОБА_2 порушує її права власника квартири, в зв’язку з чим просила усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом знесення самочинної будівлі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримав свої вимоги та просили позов задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та пояснили, що у 2006 році відповідач поліпшила свої житлові умови, для чого обклала стару непридатну до користування дерев*яну прибудову №1 площею 3,9 кв.м колишньої квартири №3 цеглою, при цьому розміри прибудови вона не змінювала. Розмір прибудови змінився за рахунок кладки цегли на 0,35 см. Переобладнання робилося з дозволу всіх власників сусідніх квартир, в тому числі і ОСОБА_1М.У 2008 році позивач встановила від лівого куту її прибудови паркан вздовж всієї її квартири, який знаходиться безпосередньо під вікнами позивачки та впливає на освітлення її кімнат. Реконструйована прибудова до квартири є єдиним входом до неї та є належність квартири. Відповідач зазначила, що на сьогодні у зв’язку зі зміною діючого законодавства, проведені нею переобладнання та перебудови не вважаються самочинним будівництвом Відповідач вважає, що позивач не надано доказів порушення її прав власника і тому вважає позовні вимоги безпідставними, не підтвердженими доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи КП «Жилкомсервіс» у судовому засіданні позов підтримав, з наданих суду пояснень вбачається, що в матеріалах справи відсутні докази надання дозволу Харківської міської ради на виконання переобладнання чи перепланування жилого приміщення, тому вважав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи Харківської міської ради у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 є власником квартири №6 в житловому будинку №227 по вул..Железнякова в м.Харкові (а.с.13-14).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 неодноразово скаржилася з приводу будівництва самочинної прибудови до стіни квартири №8 мешканки цієї квартири відповідача у справі – ОСОБА_2 до Червонозаводської районної в м.Харкові ради (а.с.7, 11), до Харківської міської ради (а.с.8,12), начальнику ІДАБК у Харківській області (а.с.10).

Згідно з листом голови виконавчого комітету Червонозаводської районної в м.Харкові ради №ц-1341 від 7.08.08 р., в результаті розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.07.2008 р. було встановлено при виїзді на місце по вул.Железнякова, 227 спеціалістів житлово-комунального господарства, що факти, викладені в заяві ОСОБА_1, мають місце. За фактом самочинного будівництва прибудови власником квартири АДРЕСА_1 виконкомом районної ради направлено лист на адресу інспекції ДАБК в харківській області для застосування заходів у відповідності до діючого законодавства (а.с.9).

З листа Харківської міської ради №5667/9-11 від 22.06.2011 р. вбачається, що відповідно до інформації управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин від 22.06.2010 р. в ході обстеження земельної ділянки було встановлено, що ОСОБА_2 самочинно влаштовані прибудови до квартири №3 та №8 житлового будинку №227 по вул..Железнякова. Вищезазначені земельні ділянки використовувалися без правовстановлюючих документів на землю. (а.с.109).

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.357 ЦК України: співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласників у праві спільної часткової власності.

На підставі частини 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З повідомлень дозволяючих установ району вбачається, що ОСОБА_2 до початку будівництва не мала ані дозволу на нього, ані затвердженого проекту.

          Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Наявність самочинної прибудови, яка здійснюється відповідачем, перешкоджає позивачу належним чином користуватись своєю власністю.

          Згідно п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)”: позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК.

Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК).

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Як зазначено у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)”: знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.

П.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)” передбачено, що вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, масандр, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення ст..376 ЦК України до цих правовідносин не застосовуються. Проте у випадку, колди квартира в такому будинку розташована на першому (цокольному) поверсі й власник здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до правил ст..376 ЦК.

Наданий відповідачем акт від 7.07.2011 р., згідно якого сусіди - мешканці будинку №227 по вул..Железнякова в м.Харкові надали згоду на збереження прибудови ОСОБА_2, не спростовує наявність перешкод в користуванні квартирою №6 по вул..Железнякова, 227 в м.Харкові, оскільки її підпис у зазначеному акті відсутній (а.с.135).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про усунення перешкод в здійсненні ОСОБА_1 права власності квартирою №6 будинку №227 по вул..Железнякова у м.Харкові та зобов’язати відповідача ОСОБА_2 знести самовільну забудову, розташовану в квартирі №3 будинку №227 та побудованої на місці приміщення літ.3-111.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за потрібне стягнути з відповідача понесені позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду судові витрати у загальній сумі – 54 грн. (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст.357,376, 391 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)”, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні власністю – квартирою №6 будинку №227 по вул..Железнякова у м.Харкові та зобов’язати ОСОБА_2 знести самовільну забудову, розташовану в квартирі АДРЕСА_2 в м.харкові, побудованої на місці приміщення літ.3-111.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у розмірі 54 (п’ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2013 року.

Суддя -                                                                        В.А. Дідовець