Справа 22 ц- 4339 Суддя інстанції Пивоварова Ю.О.
категорія 25 Доповідач Бугрим Л.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
30 липня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі
Головуючого Бугрим Л.М
Суддів Зінов'євої А.Г. Рецебуринського Ю.Й.
При секретарі Іванові В.М.
За участю позивачки ОСОБА_1.,
Представника ВАТ „ Донецькобенерго"ОСОБА_2.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ВАТ „ Донецькобленерго" на рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 17 травня 2007 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ „ Донецькобленерго" в особі Докучаєвського РЄС про визнання акту незаконним, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 17 травня 2007року були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 Визнані неправомірними дії посадових осіб Докучаєвського РЕМ Донецьких Западних електричних мереж ВАТ ,, Донецькобленерго" в частині нарахування суми збитків у розмірі 5813 ,36 грн за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 17 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 В іншій частині вимог було відмовлено.
На вказане рішення ВАТ „ Донецькобленерго" подано апеляційну скаргу у якій ставиться питання про скасування судового рішення, оскільки висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта суд прийшов до взаємовиключного висновку визнаючи ,що акт складено правомірним з одного боку, а з другого боку визнав неправомірними нарахування оплати збитків за порушення вказаних правил .Розмір збитків було визначено у відповідності з затвердженою методикою.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2. підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати .постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні позивачка просила рішення суду залишити без зміни. Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, а по справі слід постановити нове рішення, яким відмовити у позові з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково та визнаючи неправомірними дії відповідача, суд першої інстанції виходив з того ,що факт без облікового споживання електроенергії споживачем ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому сума збитків у розмірі 5813 грн 36 коп нарахована безпідставно. Проте з таким висновками суду погодитись не можна,
У відповідності з вимогами ст.5 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності з вимогами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту порушених прав та інтересів відповідно до вимог цієї норми закону можуть бути: 1/ визнання права; 2/ визнання правочину недійсним ; 3/ припинення дії яка порушує право; 4/ відновлення становища ,яке існувало до порушення ; 5/ примусове виконання обов'язків в натурі; зміна право відношення; припинення правовідношення: 8/ відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди ; 9/ відшкодування моральної / немайнової шкоди /; 10/ визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування /їхніх посадових та службових осіб .
З наведених норм закону вбачається, що позивачка звертаючись до суду з позовом повинна була скористатись саме таким способом захисту права.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи предметом та підставою позову є правомірність складання акту про порушення правил користування електричною енергією працівниками ВАТ „ Донецькобленерго", яке було виявлено у позивачки.
У даному випадку акт сам по собі лише свідчить про порушення позивачкою правил у зв"язку з чим вона повинна сплатити збитки
Акт про порушення користування електроенергією був складений робітниками ВАТ „ Донецькобленерго" які діяли як посадові особи у відповідності з положенням Правил.
Таким чином, оскарження дій лише щодо факту складання акту як і самого акту який не встановлює для позивачки будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, є різновидом претензії і діючим законодавством України не передбачено такого способу захисту права.
Зазначений акт може бути може бути визнаний в якості доказу при вирішення іншого спору, де б оспорювались інші дії, рішення які були б обов'язковими для виконання відносно позивачки.
Проте, таких позовних вимог ніхто із сторін не заявляв, зокрема не заявлялись вимоги про стягнення з позивачки збитків, які нараховуються на підставі акту про порушення правил
Таким чином , розглядаючи такі вимоги та даючи оцінку акту, який є доказом лише при зверненні будь якої сторони з позовом у спосіб передбачений ст.. 16 ЦК України, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог на порушення положень ст.. 11 ЦПК України та не звернув уваги на те, що оскарження акта не пов"язувалось позивачкою з порушенням будь-якого її суб"ктивного права .
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердила, що складений акт сам по собі не порушує її законних прав та інтересів
Зазначені обставини є підставою для відмови позивачці у позові. Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд у відповідності з вимогами п. 4 ст. 309 ЦПК України вважає необхідним рішення суду скасувати та позивачці відмовити у позові.. Керуючись ст. ст.. 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України апеляційний суд
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу скаргу ВАТ „ Донецькобленерго" задовольнити частково.
Рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 17 травня 2007 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ „ Донецькобленерго" в особі Докучаєвського РЄС про визнання акту незаконним, відшкодування моральної шкоди скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у позові до ВАТ „ Донецькобленерго" м. Горлівки про визнання акту незаконним, відшкодуванні моральної шкоди .
Рішення суду набирає чинності після його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.