УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/855/13Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"25" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Генерального Консульства Російської Федерації у м. Сімферополі, Відділу реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, третя особа - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, про оспорювання батьківства, виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, Генерального Консульства Російської Федерації у м. Сімферополі, Відділу реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, у якому просить виключити з актового запису про народження від 27 січня 2012 року ОСОБА_9 відомості про батька - ОСОБА_6

Позовні вимоги мотивовані тим, що після народження ОСОБА_9 йому стало відомо, що він не є її батьком. Посилаючись на те, що позивач не є біологічним батьком дитини, між ними відсутній кровне споріднення, оскільки на час запліднення у сторін не було близькості, а відповідачка у той час допускала подружню зраду, просив задовольнити позов.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2013 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції надав не належної оцінки доказам, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної генетичної експертизи, оскільки висновки проведеної по справі експертизи суперечать іншим доказам, зокрема показанням свідків, які підтвердили суду факт подружньої зради з боку відповідачки та не врахував, що за родом своєї діяльності позивач був відсутній за місцем проживання на час ймовірного запліднення і не мав стосунків з відповідачкою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач згідно свідоцтва про народження є батьком дитини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено висновком судової молекулярно-генетичної експертизи, дитина народилася під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а позивачем не доведено відсутності кровного споріднення між ним та дитиною, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2008 року, який розірваний за рішенням мирового судді судової ділянки АДРЕСА_1 краю від 27.08.2012 року, яке 04 жовтня 2012 року набрало законної сили (а.с.6).

Позивач - ОСОБА_6 записаний батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 21 лютого 2012 року. Мати дитини - ОСОБА_7 (а.с.44-45).

Відповідно до вимог ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Отже предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ст. 10, 11, 60 ЦПК України).

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Матеріали справи не містять фактичних даних на підставі, яких можливо було б встановити відсутність кровного споріднення між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та те, що позивач не є батьком останньої. Позивачем на надано належних та допустимих доказів, які б виключали кровне споріднення між ним та дитиною.

Згідно висновку судової молекулярно- генетичної експертизи № 7/10 від 28 лютого 2013 року, ОСОБА_6 може бути біологічним батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Ймовірність даної події складає 99,99 %. Вказаним висновком встановлено, що ДНК-профіль ОСОБА_9 містить тільки ті генетичні ознаки (алелі), які визначені в ДНК-профілях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.44-45).

Підстави вважати вказаний висновок експерта сумнівним та необґрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, відсутні. З цих підстав ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 25 червня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судової молекулярно- генетичної експертизи.

Посилання апелянта на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції не врахував той факт, що позивач на час ймовірного запліднення не перебував за місцем проживання та не мав стосунків з матір'ю дитини, не можна визнати обґрунтованими, оскільки вказаний факт, зокрема відсутність позивача за місцем проживання за родом діяльності належними та допустимими доказами не підтверджений, у зв'язку з чим не беруться до уваги і твердження апелянта про відсутність стосунків з матір'ю дитини.

Суд першої інстанції обґрунтовано при вирішенні позову про оспорювання батьківства, не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки повідомлені вказаними особами обставини не є беззаперечними доказами відсутності кровного споріднення між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивачем, який записаний батьком дитини.

Аналіз зібраних по справі доказів, які всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем відсутності кровного споріднення між ним та дитиною - ОСОБА_9, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, фактичні обставини, належно оцінив докази, надані сторонами та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2013 року - відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В.Самойлова