Справа №22-ц/775/5547/ 2013 Головуючий у 1 інстанції Гаврилюк О.І.
Категорія: 27 Доповідач Лісовий О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., КІШКІНОЇ І.В.
При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2
на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним частини кредитного договору -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2013 року за позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» /далі Банк/ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 119 231,84 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним частини кредитного договору відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1 254,43 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Банку та повністю задовольнити її зустрічні позовні вимоги посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого матеріального та процесуального законодавства, суд на її думку безпідставно не застосував вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України не зменшивши розмір пені за несвоєчасне виконання нею зобов'язань за договором.
Банк звернувшись до суду із вказаним позовом зазначив, що на підставі укладеного кредитного договору між ним та ОСОБА_1 від 29 вересня 2008 року, остання отримала кредит у розмірі 20 000 грн. зі сплатою 34,80% річних за користування кредитом на суму залишку, з кінцевим строком повернення 27.09.2010 року, однак свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 7.08.2012 року становить 125 443,43 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги Банку суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та стягнув на користь Банку 18 069,12 грн. - заборгованість за кредитом, 6441,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 875,20 грн. - комісія за користування кредитом, 93 845,54 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, а всього 119231,84 грн. не погодившись з позовними вимогами Банку в частині стягнення з відповідачки на його користь штрафів у розмірі 250 грн. та 5 961,59 грн.
Заслухавши доповідача, представника ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника Банку, який просив рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав, рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 119 231,84 грн. та в частині стягнення судового збору підлягає зміні з ухваленням по справі нового рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України за таких підстав:
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційна скарга на вказане рішення суду від Банку не надійшла.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти / кредит/ у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що на підставі укладеного кредитного договору між ним та ОСОБА_1 від 29 вересня 2008 року /а.с. 6 - 11/, остання отримала кредит у розмірі 20 000 грн. зі сплатою 34,80% річних за користування кредитом на суму залишку, з кінцевим строком повернення 27.09.2010 року, однак свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 7.08.2012 року становить 125 443,43 грн.
На даний момент вказаний кредитний договір між сторонами не розірваний та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
За вказаним кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 не виконує свої зобов"язання перед Банком, остання не надала до суду доказів про те, що у неї відсутня заборгованість перед Банком за вказаним вище кредитним договором.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 не виконує умови договору та правильно стягнув з неї на користь Банку 18 069,12 грн. - заборгованість за кредитом, 6441,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 875,20 грн.
Що стосується розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, яку суд стягнув на користь Банку, то апеляційний суд виходить з наступного:
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки /пені/ може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У своєму рішенні суд першої інстанції мотивуючи відмову застосування вимог зазначеного вище закону вказав на те, що розмір пені 93 845,54 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором не перевищує розмір збитків і є набагато меншим від загальної заборгованості за кредитом та співмірним розміру нарахованих відсотків.
Однак такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки заборгованість за кредитом враховуючи тіло кредиту, відсотки за користування кредитом та комісію за користування кредитом становить 25 386, 30 грн., що є набагато меншим чим розмір нарахованої Банком пені, тому апеляційний суд вважає за необхідне зменшити пеню, яка підлягає стягненню на користь Банку з відповідачки , визначивши її у розмірі 26 000 грн., у зв»зку з чим підлягає зменшенню і розмір судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частиною 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками/усиновлювачам/, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Звертаючись до суду з позовною заявою про визнання недійсними частини кредитного договору, ОСОБА_1 не навела передбачені Законом підстави для визнання частини вказаного кредитного договору недійсними, із матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що сторони при укладенні кредитного договору та визначення його умов діяли добровільно, їх зовнішній вираз волі відповідав внутрішньому, а тому кожна сторона повинна була реально оцінювати ті обставини, які можуть вплинути на виконання зобов'язань, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її зустрічних позовних вимог про визнання частини кредитного договору недійсним.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України апеляційний суд -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 119 231,84 грн. та в частині стягнення судового збору змінити.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 18 069,12 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 6441,98 грн., комісію за користування кредитом у розмірі 875,20 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 26 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 513,86 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді