Справа № 2-1654/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2007 р. м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі: головуючої судці Негоди О.М.
при секретарі Тихонюк О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Митрофансвича про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2007 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації будинку комісією відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічний завод» не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим вона, як спадкоємець за законом, позбавлена можливості прийняття спадщини.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, вказані в позовній заяві, та зазначила, що 29 жовтня 2002 р. домоволодіння № 72, яке розташоване по вулиці Литвинова у м. Макіївці, було приватизовано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність. 19 жовтня 2006 р. її мати ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді частки будинку, спадкоємцями за законом першої черги якої є вона та її брат ОСОБА_2 У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за законом було відмовлено на підставі того, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності на домоволодіння не встановлено. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд визначити розмір частки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.
Відповідач ОСОБА_2 , позовні вимоги ОСОБА_3 визнав повністю, пояснивши, що невстановлення часток власників у праві спільної сумісної власності на приватизоване домоволодіння позбавляє їх вільного права розпорядження майном. Не заперечує проти визначення часток співвласників рівними.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.
Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комісією з приватизації житлового фонду відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічний завод» від 29 жовтня 2002 року, домоволодіння № 72 по вулиці Литвинова у місті Макіївці належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка».
19 жовтня 2006 р. ОСОБА_4 у віці 65 років померла, що підтверджено актовим записом № 2305 від 23 жовтня 2006 р. в Книзі реєстрації смертей міського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області.
ОСОБА_3 є рідною донькою ОСОБА_4, що документально підтверджено.
За таких підстав ОСОБА_3 згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України має право на спадщину, тому є належним позивачем по даній цивільній справі.
Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно
може належите особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності .
Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, і іншої домовленості між власниками не було, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спірному будинку суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить право на 1/2 частину вищезазначеної приватизованого будинку.
Згідно з приписом ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому визнає заявлений ОСОБА_3 позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідачу судом роз'яснені правові наслідки визнання позову.
Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № 2482 XII, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визначити частки ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Митрофа-
ноіича у спільній сумісній власності - приватизованому домоволодінні № 72 по вулиці Литвинова в Кіровському районі м. Макіївки рівними - по 1/2 кожному, визначити за кожним з них право власності на визначену долю майна.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровськии районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Кіровськии районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.