ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 червня 2013 року Справа № 5016/1355/2012(4/44)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Владимиренко С.В.,

Панової І.Ю.,

Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 14.02.2013

у справі№5016/1355/2012(4/44)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром"

доДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

простягнення 140099,08 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.09.2012 у справі №5016/1355/2012(4/44), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2012, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром" до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 140099,08 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 24488,20 грн., з яких 4798,38 грн. - інфляційні втрати, 19689,82 грн. - 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 114812,95 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 797,93 грн. - 3% річних) відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2013 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпром" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2013 у справі №5016/1355/2012(4/44), у якій просить скасувати постанови касаційної та апеляційної інстанцій повністю, а також рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 114812,95 грн. та 797,93 грн. - 3% річних; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром" процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 114812,95 грн. та 3% річних за період з 24.04.2012 по 10.07.2012 на суму 111063,56 грн. (сума, на яку було збільшено грошове зобов'язання відповідача в результаті набуття рішенням господарського суду у справі №5016/2496/2011(13/163) законної сили).

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2010 у справі №54/140-09, від 14.11.2012 у справі №9/5005/2198/2012, від 01.03.2012 у справі №18/1262/11, від 06.03.2012 у справ №5023/6458/11, від 24.01.2012 у справі №16/164(2010) мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема: статей 8, 625, 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2013 у справі №5016/1355/2012(4/44), суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на підставі статті 1048 ЦК України, оскільки договори поставки і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, застосування до спірних правовідносин положення статті 1048 ЦК України є безпідставним.

Однак, у постановах від 14.11.2012 у справі №9/5005/2198/2012, від 04.02.2010 у справі №54/140-09, на які посилається заявник, вирішуючи спір у подібних правовідносинах та за аналогічно матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин, суд касаційної інстанції дійшов протилежного правового висновку, а саме: визнав правомірним застосування судами попередніх інстанцій аналогії закону, які застосували до договору поставки положення закону про позику та нарахували відсотки за користування чужими грошовими коштами на підставі статті 1048 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту доданих до заяви судових рішень Вищого господарського суду України вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Разом з тим є безпідставним посилання заявника на різне застосування норм матеріального права, а саме: статтю 625 ЦК України у справі №5016/1135/2012(4/44), про перегляд якої просить заявник, та у справах №16/164(2010), №18/1262/11, на які він посилається, оскільки судові рішення в цих справах прийняті залежно від встановлених судами попередніх інстанцій різних фактичних обставин справи.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2012 у справі №5023/6458/11, на яку заявник посилається в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу №5016/1355/2012(4/44) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот

Судді: С.Бакуліна

С.Владимиренко

І.Панова

С.Шевчук