Справа № 1-241/2007 рік

ПОСТАНОВА

ЇМ "ЯМ УКРАЇНИ

06 грудня 2007 рокумісто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Поповича С. С

з участю секретаря Черкес У.О.

прокурора Кінаш М.А.

захисника адвоката ОСОБА_1

відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про

обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 166 КК України, -

установив:

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1С, захисник підсудної, заявила клопотання, підтримане підсудною котра також подала з цього приводу письмову заяву, про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття даної кримінальної справи у зв'язку з актом амністії, мотивуючи свою позицію тим, що підсудна на момент вчинення злочину була і є на даний час інвалідом третьої групи.

Прокурор проти заявленого клопотання не заперечує.

Вислухавши клопотання, вивчивши матеріали справи суд виходить з наступного.

Підсудна обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 166 КК України ( злісне невиконання матір"ю встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми).

Наявні у справі документи, зокрема і довідка спеціалізованої психіатричної МСЕК від 05 листопада 2007 року, підтверджують, що підсудна дійсно була і є інвалідом третьої групи.

В той же час Закон України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року, набрав чинності з 09 червня 2007 року, ст. 1, пункт є) передбачає, що звільняються від покарання у вигляді в тому числі і позбавлення волі особи, що можуть бути засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років та за злочини вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання не більше десяти років позбавлення волі, які на день набрання чинності цим Законом у встановленому порядку визнані інвалідами в тому числі і третьої групи. Підсудна на час набрання чинності вказаним Законом була визнана інвалідом третьої групи.

Санкція ст. 166 КК України передбачає покарання в межах п'яти років позбавлення волі. Тобто, при обвинуваченні підсудної за даною статтею КК України до неї слід застосувати вказаний Закон України „Про амністію".

Обов"язковою умовою застосування амністії є згода підсудної. Підсудна просить застосувати щодо неї амністію, про що подала суду письмову заяву.

Обставин, які передбачені ст. 7 вказаного Закону при яких амністія не може бути застосована в даному випадку немає.

Відповідно до ст. 6 п. 4 КПК України порушена кримінальна справа при таких обставинах підлягає закриттю.

Верховний Суд України у своєму листі від 19 липня 2005 року про порядок застосування амністії роз"яснив, що незалежно від того коли виникли підстави для

2

звільнення від кримінальної відповідальності, в тому числі і в стадії її розгляду по суті, суд не доводячи справу до кінця повинен винести постанову про закриття справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 п. 4 КПК України, Законом України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року, суд -

постановив:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, а провадження по кримінальній справі про її обвинувачення за ст. 166 КК України закрити.

До вступу постанови у законну силу запобіжний захід засудженій змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її з-під варти в залі суду.

На постанову протягом семи діб з моменту її проголошення може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.