Справа № 2а-206/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2008 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Борзаниці С.В.
при секретарі Семенюк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом ОСОБА 1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій з відмови в проведенні виплати заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА 1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідач в порушення вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому виплачував щорічну допомогу на оздоровлення не в повному обсязі, виплата повинна складати з врахуванням раніш виплаченої:
За 2003 р. – не проведена виплата
За 2004 р. – ( 237 грн. х 4 ) = 948 грн. – 21,50 грн. = 926,5 грн.
За 2005 р. – ( 332 грн. х 4 ) = 1328 грн. – 90 грн. = 1238 грн.
За 2006 р. – ( 400 грн. х 4 ) = 1600 грн. – 90 грн. = 1510 грн.
За 2007 р. – ( 440 грн. х 4 ) = 1760 грн. – 90 грн. = 1670 грн.
За 2008 р. – ( 525 грн. х 4 ) = 2100 грн. – 90 грн. = 2010 грн.,
а всього йому не доплачено щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 8302 грн. 50 коп., яку він просить стягнути з відповідача.
Позивач підтримав свої вимоги, просить їх задовольнити.
Представник позивача позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких обставин.
В судовому засіданні встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач з 08.05.2003 року є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії і інвалідом третьої групи (а.с.10).
Згідно листу за № 09-3239 від 03.09.2008 року управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області та поясненням представника відповідача позивачу виплачено щорічну допомогу на оздоровлення: за 2003 рік – компенсація на оздоровлення не виплачувалася, оскільки позивач не звертався за її призначенням; за 2004 рік – 21,50 грн. у грудні 2004 року; за 2005 рік – 90 грн. у грудні 2005 року; за 2006 рік - 90 грн. у грудні 2006 року; за 2007 р. – 90 грн. у липні 2007 року; за 2008 р. – 90 грн. у квітні 2008 року (а.с.6).
Абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на час виплат) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Також абзацами 3 та 4 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на час виплат) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам III групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат та учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Частиною 7 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Пунктами 1, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року N 256 з наступними змінами, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року N 1687 були внесені зміни до вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 та затвердженого нею Порядку про покладення на управління праці та соціального захисту населення додаткових завдань щодо ведення персоніфікованого обліку, нарахування та сплати передбачених законодавчими актами пільгових виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, з 2003 року функції по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були покладені на управління праці та соціального захисту населення, тому позивач правильно пред’являє вимоги про стягнення недоплачених сум на оздоровлення з 2003 року.
Згідно листу № 09-3239 від 03 вересня 2008 року УПСЗН Первомайської міської ради Луганської області щорічна грошова допомога за 2003 рік на оздоровлення позивачеві не виплачувалась тому, що позивач не звертався за її призначенням.
Пунктом 4 Порядку виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого наказом Мінпраці № 1 від 4 січня 2000 року (який втратив чинність 29 грудня 2006 року згідно наказу Мінпраці № 473 від 12 грудня 2006 року), передбачено, що підставою для призначення допомоги є копія посвідчення встановленого зразка або інший документ, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; паспорт або інший документ, який засвідчує місце проживання; письмова заява особи, якій провадиться виплата допомоги,та довідка з місця роботи або органу, що виплачує пенсію, із зазначенням терміну останньої виплати допомоги. Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік, дії відповідача щодо не виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу в 2003 році є правомірними.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Згідно до вимог ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості і зростання мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений розмір щорічної допомоги як величина кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановлена Законом на час здійснення виплати.
В запереченні відповідач зазначив, що при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення керувався статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка встановлює обов’язковість виконання рішень Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними та місцевими органами державної виконавчої влади. Проте в цій статті функції щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до принципу верховенства права та законності – суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободі визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
За таких обставин суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2004-2005 та у 2007-2008 роках розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 р. та з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 р., за якими всупереч нормам спеціального закону, встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Дії відповідача по виплаті щорічної допомоги відповідачеві на оздоровлення за 2006 рік в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 р., суд вважає правомірними, оскільки дія абзаців 3 та 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2006 рік в частині виплати компенсацій : у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно з пунктом : 77 Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 21 3235-ІУ та відповідність цього зупинення конституційним нормам Конституційним судом до теперішнього часу не розглядалася.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в України визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27 червня 1996 р. стосовно преюдиції нормативних актів.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність дій щодо виплат сум на оздоровлення позивачеві у 2004-2005 та 2007-2008 роках в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 р. та з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 р., а не в розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачеві виплата одноразової компенсації на оздоровлення за 2004 рік була проведена у грудні 2004 року. Відповідно до ст. 89 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» розмір мінімальної заробітної плати на період з 1 вересня 2004 року по 31 грудня 2004 року становив 237 гривень на місяць. Таким чином, відповідно до вимог ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір одноразової компенсації на оздоровлення за 2004 рік позивачеві повинен складати 948 грн. (237 грн. х 4 = 948 грн.). З урахуванням виплаченої суми 21,5 грн. стягненню підлягає сума 926,5 грн. (948 грн. – 21,5 грн. = 926,5 грн.).
Позивачеві виплата одноразової компенсації на оздоровлення за 2005 рік була проведена у грудні 2005 року. Відповідно до ст. 83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати на період з 1 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року становив 332 гривні на місяць. Таким чином, відповідно до вимог ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір одноразової компенсації на оздоровлення за 2005 рік позивачеві повинен складати 1328 грн. (332 грн. х 4 = 1328 грн.). З урахуванням виплаченої суми 90 грн. стягненню підлягає сума 1238 грн. (1328 грн. – 90 грн. = 1238 грн.).
Позивачеві виплата одноразової компенсації на оздоровлення за 2007 рік була проведена у липні 2007 року. Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати на період з 1 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року становив 440 гривень на місяць. Таким чином, відповідно до вимог ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір одноразової компенсації на оздоровлення за 2007 рік позивачеві повинен складати 1760 грн. (440 грн. х 4 = 1760 грн.). З урахуванням виплаченої суми 90 грн. стягненню підлягає сума 1670 грн. (1760 грн. – 90 грн. = 1670 грн.).
Позивачеві виплата одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік була проведена у квітні 2008 року. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розмір мінімальної заробітної плати на період з 1 квітня 2008 року по 30 вересня 2008 року становив 525 гривень на місяць. Таким чином, відповідно до вимог ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік позивачеві повинен складати 2100 грн. (525 грн. х 4 = 2100 грн.). З урахуванням виплаченої суми 90 грн. стягненню підлягає сума 2010 грн. (2100 грн. – 90 грн. = 2010 грн.).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті одноразової компенсації на оздоровлення за 2004-2005 роки та 2007 рік в розмірах, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірними. З відповідача підлягає стягненню щорічна допомога на оздоровлення за 2004 - 2005 та 2007-2008 роки в сумі 5844 грн. 50 коп. В стягненні щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 та 2006 роки слід відмовити на підставі вище зазначених обставин.
На підставі викладеного та керуючись вимогами Конституції України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , ст. ст. 8, 9, 11, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області протиправними з відмови у проведенні виплати заборгованості з щорічної разової грошової допомоги ОСОБА 1 за 2004-2005 та 2007-2008 роки.
Стягнути на користь ОСОБА 1 з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області 5844 грн. 50 коп. за рахунок Державного бюджету України.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА 1 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 та 2006 роки за їх необґрунтованістю.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в адміністративному суді Донецької області через Первомайський міський суд.
Суддя підпис
З оригіналом згідно: суддя Первомайського міського суду
Луганської області С.В.Борзаниця