Справа №2-8816/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2007р. Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Сугачової О.О., . при секретарі Охрімєнко А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя та визнання за нею права власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1.
В подальшому позивач уточнила позовні вимоги тим, що просить визнати лише за нею право власності на зазначену вище квартиру.
В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначила, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 06.08.1994р. Подружжя мають доньку - ОСОБА_4, 1995 року народження. Чоловік 31.08.2001р. придбав спірну квартиру, при цьому, батьки позивача надали для цього гроші, оформивши право власності на ОСОБА_2, вважаючи, що це зміцнить стосунки між подружжям та вплине на достатні умови щодо сумісного мешкання. Однак, сім'я розпалася, Оскільки в квартирі постійно мешкає позивач із неповнолітньою донькою, просить відступити від рівних часток при розподілу майна подружжя та визнати лише за позивачем право власності на квартиру.
Відповідач в судовому засідання позивні вимоги визнав, надавши суду письмову заяву щодо згоди на визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 лише за ОСОБА_3
Вислухавши сторони по справі, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Так, згідно копії договору купівлі-продажу, серії АЕВ № 461742 от 31.08.2001р. вбачається, що ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).
Із відомостей КП «Харківського бюро технічної інвентаризації» за № 23-45022 від 21.08.2007р. вбачається, що право власності на зазначену вище квартиру зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 9).
Із копії свідоцтва про укладення шлюбу, НОМЕР_1 від 06.08.1994р., актовий запис № 1053 вбачається, що між сторонами шлюб зареєстрований 06.08.1994р (а.с. 10).
Отже, судом встановлено, що спірна квартира придбана ОСОБА_2 у період шлюбу із позивачем.
Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного Кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст. 70 ч.3 Сімейного Кодексу України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.
Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що донька ОСОБА_4, 1995 року народження, (а.с. 11) мешкає у вказаній квартирі разом з мати.
Відповідно до вимог ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше на визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Оскільки з боку відповідача надійшла заява про згоду щодо визнання за дружиною права власності на квартиру, суд надійшов до висновку, що спільне майно подружжя, придбане у період шлюбу, у вигляді квартири АДРЕСА_1 може бути визнане за правом власності за одним із подружжя, тобто за ОСОБА_3, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст. ст. 60, 70 Сімейного Кодексу України та ст. ст. 208, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності квартиру № 86, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з поділом сумісного спільного майна подружжя.
Рішення суду може бути оскаржена сторонами по справ шляхом подання заяви про апеляційне оскарження у 5-ти денний термін, а далі шляхом подання апеляційної скарги у 20-ти денний термін.