Справа № 2-214/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого /судді -Романенко В.А.

при секретарі - Макаренко І.І., Соловей Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш»про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш»про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, посилаючись на те, що він працював менеджером відділу маркетинга на ТОВ «Завод «Строммаш»з 01.10.2006 року.

Наказом № 43-К від 07.07.2009 року він був звільнений за власним бажанням. При розрахунку йому не виплатили частину заробітної плати. В зв'язку з відмовою адміністрації заводу надати йому документи, які необхідні для визначення суми заборгованості, визначити її немає можливості.

Територіальна державна інспекція праці у Черкаській області підтвердила правомірність його вимог.

Просить суд стягнути з ТОВ «Завод «Строммаш»суму заборгованості по заробітній платі з врахуванням вимог ст. 117 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-УШ.

В подальшому позивач декілька раз змінював позовні вимоги.

21 листопада 2011 року ОСОБА_1 надав останню уточнюючу позовну заяву, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш»на його користь суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 3728,43 грн.; середній заробіток за час затримки належних сум заробітної плати згідно вимог ст. 117 Кодексу Законів про Працю України у розмірі 17018,08 грн.; компенсацію рівня інфляції за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 738,23 грн.; 32,00 грн. за оплату довідки про індекс інфляції; 10000 грн. за неодноразове завдання моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав змінені позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями не звертався. На попередніх судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, свої ставлення до позовних вимог позивача виклав у запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, свідка, на підставі повного всебічного з'ясування обставин справи суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Завод «Строммаш»підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

Виходячи з вимог диспозитивністі цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи виключно в межах позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Статтею 10 ЦПК України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.10.2006 року був прийнятий на посаду -менеджера відділу маркетингу на ТОВ «Завод «Строммаш», 07.07.2009 року звільнений за власним бажанням.

Представником відповідача до матеріалів справи додані акти від 08.01.2009 року, 15.01.2009 року, 22.01.2009 року, 28.01.2009 року, 19.02.2009 року, 26.02.2009 року, 17.03.2009 року, 18.03.2009 року, 19.03.2009 року, 23.03.2009 року, 26.03.2009 року, 31.05.2009 року, 27.05.2009 року, 28.05.2009 року, за підписом Плато О.В. -начальника відділу кадрі, Батюк О.П. начальник ПРБ, Коваль В.О. заступника директора по якості -начальника відділу маркетингу а також доповідні записки від 29.01.2009 року, 28.02.2009 року, 31.03.2009 року, 29.05.2009 року, за підписом заступника директора по якості -начальника відділу маркетингу В.О. Коваль, якими зафіксовано відсутність менеджера відділу маркетингу ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин та без зазначення будь-яких пояснень.

Суд не бере до уваги вищевказані акти та доповідні записки, оскільки згідно листа територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 12 серпня 2009 року інспекцією проводилася перевірка додержання законодавства про працю у ТОВ «Завод «Строммаш», якою встановлено, що звільнення ОСОБА_1 проведено згідно наданої заяви та наказу підприємства від 07.07.2009 року № 43-к «Про звільнення»за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) 07 липня 2009 року. У день звільнення ОСОБА_1 видано належним чином оформлену трудову книжку, про що свідчить особистий розпис у книзі обліку руху трудових книжок підприємства. При цьому, в порушення вимог наказу Міністерства статистики України від 05.12.2008 року № 489, ОСОБА_1 не ознайомлено з наказом після підписання його керівником підприємства.

Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено 08.07.2009 року згідно платіжних відомостей від 08.07.2009 року, що є порушенням вимог ст. 47, 116 КЗпП України щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу в день звільнення працівника провести з ним повний розрахунок.

Накази керівника підприємства від 17.10.2008 року № 124 та від 02.01.2009 року № 1/а щодо проведення ОСОБА_1 відповідно з 20.10.2008 року по 30 листопада 2008 року та з 02.01.2009 року по час звільнення на чотириденний робочий тиждень, прийняті з порушенням вимог ст.ст. 32, 56 КЗпП України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, розмірів оплати праці, режиму роботи, у тому числі і зменшення тривалості роботи не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження.

У порушення вимог ст. 84 КЗпП України, ст. 26 ЗУ «Про відпустки»щодо надання відпусток без збереження заробітної плати за сімейними обставинами не більше 15 календарних днів ОСОБА_1 згідно заяв надавалися відпустки протягом січня-лютого, липня 2009 року загальною кількістю 40 днів. Крім цього проаналізувавши табелі обліку робочого часу, особові рахунки за березень-липень 2009 року встановлено, що з 17 по 31 березня 2009 року та з 01 по 17 квітня 2009 року за наказами керівника підприємства ОСОБА_1 також надавались аналогічні відпустки, але підстав (заяв) для їх надання адміністрацією підприємства на час перевірки не надано, а у табелі за березень 2009 року відсутні відомості про такі відпустки, що є порушенням вимог ст. 30 ЗУ «Про оплату праці»щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу забезпечувати достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці.

Відповідно до постанови територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 28 вересня 2009 року інспекцією проводилася перевірка додержання законодавства про працю на ТОВ «Завод «Строммаш»та виконання припису від 17.08.20009 року. Повторною перевіркою встановлено невиконання законних вимог посадової особи держналядпраці, у тому числі не забезпечено вимоги п. 1 припису щодо проведення оплати праці ОСОБА_1 за період роботи з жовтня 2008 року по липень 2009 року у відповідність з вимогами законодавства про працю з урахуванням вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», чим порушено вимоги ст.ст. 96, 97, 115, 116 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці»щодо формування тарифної системи оплати праці (схеми посадових окладів), строків, періодичності виплати заробітної плати, строків розрахунку при звільненні. Директора підприємства ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 186-6 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Відповідач не надав суду доказів про скасування вказаної постанови.

Суд критично оцінює акти від 08.01.2009 року, 15.01.2009 року, 22.01.2009 року, 28.01.2009 року, 19.02.2009 року, 26.02.2009 року, 17.03.2009 року, 18.03.2009 року, 19.03.2009 року, 23.03.2009 року, 26.03.2009 року, 31.05.2009 року, 27.05.2009 року, 28.05.2009 року, за підписом Плато О.В. -начальника відділу кадрі, Батюк О.П. начальник ПРБ, Коваль В.О. заступника директора по якості -начальника відділу маркетингу а також доповідні записки від 29.01.2009 року, 28.02.2009 року, 31.03.2009 року, 29.05.2009 року, за підписом заступника директора по якості -начальника відділу маркетингу В.О. Коваль, якими зафіксовано відсутність менеджера відділу маркетингу ОСОБА_1 на робочому місці, остільки у ОСОБА_1 з цього приводу не відбирались пояснення, про складені акти та доповідні записки позивач не був повідомлений, ознайомлений та їх не підписував.

Згідно з частиною 3 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Робота на умовах неповного робочого часу регламентується статтею 56 КЗпП України. Вона передбачає, що за угодою між працівником і власником може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Представником відповідача не надано суду жодного доказу про те, що позивач ОСОБА_1 погодився працювати при зміні в організації виробництва та умов праці. Також відповідачем не надано суду доказу про те, що ОСОБА_1 за вказаний період надавалась робота, яку він не виконував.

На підставі ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Крім того, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2011 року позов ОСОБА_6 до ТОВ «Завод «Строммаш»про стягнення заробітної плати відповідно до ст. 113 КЗпП України та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково та стягнуто заробітну плату за час простою та частину моральної шкоди. Ухвалою від 03.11.2011 року колегією суддів судової палати у цивільних справа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Апеляційного суду залишило без змін.

Вищевказаними рішеннями встановлено, що на ТОВ «Завод «Строммаш»дійсно був простой не з вини працівника.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 з 02.11.2009 року він прийнятий на посаду менеджера зовнішньоекономічної діяльності ПП «Імнексагро».

В разі якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане до іншої роботи, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

Тарифна ставка ОСОБА_1 становить 1700 грн.

Суд розглядає справу у межах позовних вимог.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить:

- п'ятниці (середній денний заробіток 100% ст. 32,46,97, 103 КЗпП України): 2008 рік -жовтень 2 х 1700/23 =147,83 грн., листопад 4 х 1700/20 = 340 грн.; 2009 рік -січень 4 х 1700/20 = 340 грн., лютий 2 х 1700/20 = 170 грн., березень 3 х 1700/21 = 242,86 грн., квітень 1 х 1700/21 = 80,95 грн., травень 3, 5 х 1700/18 = 330,55 грн., липень 1 х 1700/23 = 73,91 грн., а всього 1726,10 грн.

- простій з ініціативи адміністрації (2/3 заробітної плати ст. 113 КЗпП України): 2009 рік -січень 14 дн. х 1700/20 х 2/3 + 3 год. х 1700/160 х 2/3 = 814,58 грн., лютий 6 х 1700/20 х 2/3 = 340 грн., березень 9 х 1700/21 х 2/3 = 485,71 грн., травень 3,5 х 1700/18 х 2/3 = 220,37 грн., червень 2,5 х 1700/20 х 2/3 = 141,67 грн., а всього 2002,33 грн.

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП України): 2009 рік -липень 18 х 1700/23 = 1330,43 грн., серпень 20 х 1700/20 = 1700грн., вересень 21 х 1700/21 = 1700 грн., жовтень 22 х 1700/22 = 1700 грн., листопад (21 х 1700/21) -745 = 955 грн., грудень (23 х 1700/23) -745 грн. = 955 грн.; 2010 рік -січень (19 х 1700/19) -870 = 830 грн., лютий (20 х 1700/20) -870 = 830 грн., березень (22 х 1700/22) -885,64 = 814,36 грн., квітень (21 х 1700/21) - 922,71 = 777,29 грн., травень (21 х 1700/21) - 922,71 = 777,29 грн., червень (21 х 1700/21) - 922,71 = 777,29 грн., липень (22 х 1700/22) -922,86 = 777,14 грн., серпень (22 х 1700/22) -922,86 = 777,14 грн., вересень (22 х 1700/22) -922,86 = 777,14 грн., жовтень (21 х 1700/21) -930 = 770 грн., листопад (21 х 1700/21) -930 = 770 грн., а всього 17018,08 грн.

- компенсація рівня інфляції за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з вересня 2009 року (термін виконання припису територіальної державної інспекції праці у Черкаській області) по жовтень 2011 року: 3728,43 грн. х 19,8/100 = 738,23 грн.

Всього заборгованість складає: 1726,10 грн. + 2002,33 грн. + 17018,08 грн. + 738,23 грн. = 21484,74 грн.

Позивач вказує, що неправомірні дії адміністрації ТОВ «Завод «Строммаш»принизили його людську гідність, завдали моральних страждань через виникнення у нього боргів та значного погіршення його матеріального становища, що змусили його прикладати важкі зусилля для організації свого життя та життя його родини. Моральну шкоду оцінює в 10000 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено - моральна шкода підлягає відшкодуванню лише в разі наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з ТОВ «Завод «Строммаш»на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 21484,74 грн., витрат. за оплату довідки про індекс інфляції у розмірі 30 грн., моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 113, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, постановою пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки», постановою пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТОВ «Завод «Строммаш»на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 21514,74 грн.

Стягнути з ТОВ «Завод «Строммаш»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.

Стягнути з ТОВ «Завод «Строммаш»судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: