Судове рішення #30951702

Справа №436/412/13-ц

Провадження №2/436/476/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


05 липня 2013р. м. Луганськ

Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,

при секретарі КОРОБКІНІЙ О.В.,

за участю представника позивача ЛУКЯНЕНКО М.А.,

відповідача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з газопостачання та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання, -


ВСТАНОВИВ:


Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з метою задоволення комунально-побутових потреб споживав природний газ, для чого ним використовувалися газові прилади: газова плита ПГ-4, опалювально-варильна піч. Нарахування плати за надані послуги з газопостачання здійснювалося відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Оплата за спожитий природний газ здійснювалася відповідачем не в повному обсязі, що підтверджується витягом з особового рахунку НОМЕР_1. Заборгованість за надані послуги з газопостачання станом на 01.04.2009р. склала 4405,24 гривень. 02.04.2009р. між сторонами було укладено договір №8212 про реструктуризацію заборгованості на вказану суму у строк до 02.04.2011р., із щомісячною сплатою 183 гривень 55 копійок. Однак, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з надані послуги у сумі 4405,24 гривень, а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити та пояснив, що газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, на об'єкт з особовим рахунком НОМЕР_2 здійснювалося позивачем до 01.07.2004 року включно, після чого було припинено. З даного періоду газопостачання не здійснювалося та оплата за надані послуги не нараховувалася. Об'єкт з особовим рахунком НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу ВСС №303410 від 27.05.2005р. Раніше вказаний рахунок належав ОСОБА_5 Крім того, представник позивача зазначив, що 02.04.2009р. між сторонами було укладено договір реструктуризації заборгованості на суму 4405,24 гривні, укладаючи який відповідач фактично визнав суму наявної у нього заборгованості та вчинив дії що переривають перебіг строку позовної давності.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та подав зустрічний позов про визнання договору про реструктуризацію заборгованості недійсним. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що він є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 06.08.2004р. та договору купівлі-продажу від 27.05.2005р. Після набуття права власності на частину будівлі з особовим рахунком НОМЕР_1, ОСОБА_2 дізнався про наявність заборгованості з газопостачання за попереднім власником у сумі 4405,24 гривні яка виникла у період з 2000р. по червень 2004р. Дана частина будівлі є зруйнованою та непридатною для проживання, газопостачання до неї припинено. Однак, незважаючи на не надання послуг з газопостачання за о/рНОМЕР_1, відповідачем під тиском позивача було підписано договір про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання №8212 від 02.04.2009р. Вказаний договір є недійсним, оскільки заборгованість у сумі 4405,24 гривні була накопичена попереднім власником будинку, з яким і мав бути укладений договір реструктуризації, у зв'язку з цим ОСОБА_2 не повинен виконувати чуже зобов'язання. Договір реструктуризації заборгованості був підписаний відповідачем через наявність погрози відключення будинку в якому мешкають його малолітні діти від системи опалення у холодний період року - квітень 2009р.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала суду аналогічні пояснення та зазначила, що підставою для визнання договору недійсним є укладення правочину під впливом тяжкої життєвої обставини на вкрай невигідних для ОСОБА_2 умовах. Такою обставиною, у даному випадку, є відсутність газопостачання до будинку з о/рНОМЕР_1 з моменту придбання житла у 2005 році та до укладення договору про реструктуризацію заборгованості у квітні 2009 року. Крім того, у зв'язку з тим, що договір про реструктуризацію заборгованості містить в собі затверджений графік погашення із щомісячною сплатою по 183,55 гривні, перебіг строку позовної давності почався з 10.05.2009р., та, на момент звернення до суду з даним позовом, вже сплинув.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 зареєстрований та мешкає відповідач ОСОБА_2 (а.с.23), на ім'я якого відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 для оплати за послуги з газопостачання за частину будівлі, яка дорівнює 39/100.

Право власності на дану частину будівлі було набуто відповідачем на підставі договору купівлі-продажу 39/100 часток житлового домоволодіння від 27.05.2005р. ВВС №303110, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.37-38). Як убачається з тексту даного договору, на момент його укладання 39/100 частини будівлі знаходились у стані, придатному для використання за цільовим призначенням, будь-яких недоліків або дефектів виявлено не було (пункт 1.5). Крім того, згідно п.4.3. договору, ОСОБА_2 був ознайомлений про наявність заборгованості за комунальні послуги і інші послуги, пов'язані з використанням 39/100 часток. При цьому, незважаючи на оціночну вартість відчужуваного об'єкта нерухомості за даними МКП БТІ у розмірі 17 846,00 гривень, сторони дійшли згоди щодо його продажу за 2 500,00 гривень. Вказаний договір посвідчено нотаріально, право власності на нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с.39).

Згідно довідки «Луганськгаз», заборгованість за об'єктом з особовим рахунком НОМЕР_1, який раніше належав ОСОБА_5, утворилась за період з 1997р. по 01.07.2004р. та на теперішній час складає 4 405,24 гривень. З 01.07.2004р. нарахування оплати за природний газ не проводиться (а.с.81-82).

Про обізнаність відповідача про наявність заборгованості з газопостачання у сумі 4405,24 гривні свідчать також додані ним до своїх заперечень витяги з особового рахунку НОМЕР_1, сформовані 28.07.2005р. (а.с.99-102).

Тобто, як на момент придбання у власність 39/100 часток будинку, так і після оформлення договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 був ознайомлений з наявністю заборгованості за комунальні послуги, у тому числі і за послуги з газопостачання, оговорив з продавцем даний пункт під час укладання правочину, придбавши при цьому у власність об'єкт нерухомості за ціну, яка у понад сім разів менше за оціночну вартість, визначену МКП БТІ.

02.04.2009р. між сторонами було укладено договір №8112 про реструктуризацію заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1, відповідно до якого ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства надало ОСОБА_2 розстрочку у погашенні заборгованості з газопостачання, що утворилася станом на 01.04.2009р. у сумі 4405,24 гривень на період з 02.04.2009р. по 02.04.2011р. зі сплатою до 10 числа кожного місяця заборгованості у сумі 183,55 гривень (а.с.17).

Даний договір укладений з урахуванням волевиявлення відповідача на підставі відповідної заяви ОСОБА_2 (а.с.66).

В період укладення договору реструктуризації заборгованості сторони діяли добросовісно і дійшли домовленості відносно всіх основних і суттєвих його умов, в тому числі про юридичну природу договору, строк його дії, коло обов'язків і прав кожної з сторін. Зазначені умови договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, його форма і зміст відповідають ст. 203 ЦК України. Після укладення договору 02.04.2009р. та до моменту звернення позивача до суду 18.02.2013р. ОСОБА_2 його не оспорював.

Таким чином, укладаючи договір реструктуризації заборгованості №8212 від 02.04.2009р., ОСОБА_2 фактично вчинив дії, які свідчать про визнання ним заборгованості за послуги з газопостачання та переривають строк позовної давності на звернення до суду. При цьому, як вбачається з тексту вказаного договору, строк його діє закінчується 02.04.2011р., та саме з даного часу, згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, і має обчислюватися новий перебіг строку позовної давності.

З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 4405,24 гривні за надані послуги з газопостачання, наявність якої відповідач визнав укладаючи договір реструктуризації, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства про визнання договору про реструктуризацію заборгованості недійсним у зв'язку з його укладенням під впливом тяжкої життєвої обставини на вкрай невигідних для умовах суд виходить з наступного.

Згідно ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої життєвої обставини на вкрай невигідних для умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При цьому, згідно п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р., саме особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Однак, в порушення вказаних вимог, ані відповідачем, ані його представниками не було доведено того факту, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах, а також не доведено факту наявності такої тяжкої обставини взагалі. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та наданих ОСОБА_2 пояснень, на момент придбання житла за договором купівлі-продажу у 2005 році, відповідач, якому на той час вже належала інша частина будинку, був обізнаний про припинення газопостачання до об'єкту з о/р НОМЕР_1 та не мав будь-яких претензій щодо технічного стану нерухомо майна. Крім того, після придбання житла у 2005 році та до укладення договору про реструктуризацію заборгованості у 2009 році, відповідач, на протязі чотирьох років мав можливість врегулювати спірні правовідносини на тих умовах та у такий спосіб, які б влаштовували обидві сторони правочину, та не ставили ОСОБА_2 у вкрай тяжкі життєві обставини. Крім того, суд враховує, що саме по собі несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, не може бути підставою для визнання договору недійсним з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України.

За таких обставин підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, укладеного між сторонами, з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини - не вбачається.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору в розмірі 229 гривня 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 233, 57, 264, 267, 509, 526, 901-903 ЦК України, ст. 67 ЖК України, суд,-


В И Р І Ш И В :


Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства заборгованість за надані послуги з газопостачання у сумі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.



ГОЛОВУЮЧИЙ: А.О. ТЕМНІКОВА



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація