АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1626/1267/12
Номер провадження 11/786/494/2013
Категорія ч.1 ст. 115 КК; О.Т.
Головуючий у 1-й інстанції Беркута Леонід Григорович
Доповідач ап. інст. Мілаш С. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Мілаша С.П.
Суддів: Бурди К.І., Томилка В.П.
з участю прокурора Гринь А.С.
засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією прокурора Решитилівського району на вирок Решитилівського районного суду Полтавської області від 8 квітня 2013 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Дніпродзерджинськ Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,-
засуджений за ч.1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.
Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 24 липня 2012 року, близько 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу приміщення магазину ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_4 із яким він цього дня вживав спиртні напої, спочатку наніс останньому багато численні удари руками по тулубу, а в подальшому, впавши на землю разом з ним в ході боротьби затиснув шию останнього в ліктьовому суглобі своєї руки, чим перешкодив можливості дихати та утримував потерпілого таким чином на протязі 10 - 15 хв., при цьому придавлював тулуб ОСОБА_4 до землі вагою свого тіла, доки останній не перестав чинити опір та рухатись, в результаті чого позбавив його життя.
Смерть ОСОБА_4 настала в результаті асфіксії.
Після чого, з метою приховування вчиненого ним вбивства, ОСОБА_2 відтягнув труп ОСОБА_4 за кущі за магазином на смітник та принісши з дому каністру з дизельним паливом, облив ним та потім підпалив тіло ОСОБА_4, а сам втік з місця злочину.
В апеляції прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_2 та постановити новий вирок, яким засудити останнього на 9 років позбавлення волі. Вказує, що судом не було взято до уваги те, що злочин вчинений ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння і згідно ст.12 КК України є особливо тяжким.
Засуджений та інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Гринь А.С. на підтримання апеляції, думку потерпілої та засудженого ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених судом доказах, є обґрунтованими і апелянтом в апеляції не оспорюються.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, є правильною.
При обранні покарання засудженому суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, даних, що характеризують його особу, обставини, які пом'якшують покарання, зокрема щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, та обставину, яка його обтяжує - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, судом враховано, що засуджений в цілому за місцем проживання характеризується позитивно, не судимий, має на утриманні батьків похилого віку, думку потерпілої, яка просила суворо не карати ОСОБА_2, стан здоров'я засудженого, який згідно довідки Полтавського обласного центру профілактики Віл-Інфекції та боротьби зі снідом ( а.с.51 т.3), перебуває на офіційному обліку з приводу ВІЛ - інфекції з 1.02.2012 р. з діагнозом ВІЛ-інфекція, 3-я клінічна стадія.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано дійшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 мінімального покарання, яке передбачене санкцією ч.1 статті 115 КК України.
Дане покарання, на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для скасування чи зміни вироку суду не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України в редакції 1960 року та п. 11 Перехідних положень КПК України, колегія судів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора Решитилівського району залишити без задоволення, а вирок Решитилівського районного суду Полтавської області від 8 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
С У Д Д І :
Мілаш С.П. Бурда К.І. Томилко В.П.