Головуючий суду 1 інстанції - Александрова Н.В.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 2-70/11

Провадження № 22ц/782/1912/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Назарової М.В.

суддів Галан Н.М., Лісіциної А.І.

при секретарі Зеленській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 березня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Сєвєродонецького нотаріального округу ОСОБА_4, Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області, Управління житлово-комунального господарства, державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_17, державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_18 ОСОБА_7, приватного нотаріуса Сєвєродонецького нотаріального округу ОСОБА_8, комунального підприємства «Сєвєродонецьке Бюро технічної інвентаризації», ПМП «Рекламне агентство «А-плюс», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання незаконними договорів купівлі-продажу квартири, анулювання реєстраційного запису про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради, стягнення моральної шкоди, визнання незаконним свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, анулювання реєстраційного запису дублікату свідоцтва про право на спадщину на частку квартири, визнання права власності на ? частку квартири, визнання незаконним свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески, визнання права власності на грошовий вклад, визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на ? частку квартири, анулювання реєстраційних записів дублікатів свідоцтв про право власності на ? частку квартири, визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку квартири, визнання недійсної об»яви в газеті, анулювання реєстраційного запису права власності на квартиру, стягнення матеріальної шкоди, усунення перешкод в оплаті квартплати та комунальних послуг, встановлення факту прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який згодом уточнив, та просив визнати незаконним договір купівлі-продажу ВКМ № 569394 від 23.07.08 р. квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького нотаріального округу /позовна заява від 23.09.08 р. / а.с. 5 том.1, а.с. 23-25 том 1/; анулювати реєстраційний запис про право власності на нерухоме майно КП «СБТ1» № 19721253 від 30.07.08 р. на ім'я ОСОБА_3 /а.с. 7 том 1 а.с.23-25 - позовна заява від 23.09.08 р./; визнати незаконним рішення № 44 від 19.06.2008 р. Розкішнянської сільради виконавчого комітету Лутугинського р-ну Луганської області /а.с. 14 том 1- рішення, а.с. 59 том 1- позовна заява від 08.12.08 р./; стягнути з ОСОБА_3 та Розкішнянської сільради на його користь моральну шкоду в cумі 2000 грн. /а.с. 60 том 1 - позовна заява від 08.12.08 р./; стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30,00 грн. /а.с. 22, 25 том 1-квитанції, а.с. 23-24 том 1 позовна заява від 23.09.2008 року/; визнати незаконним свідоцтво про право на спадщину за законом ВАМ № 343145 на 1/2 частку квартири, виданого Першою Сєвєродонецькою державною нотконторою 25.07.03 р. на ім'я ОСОБА_11 /а.с. 79 том 2 - свідоцтво, а.с. 214-221 том 1- позовна заява від 04.12.09 р./; анулювати реєстраційний запис КП «СБТ1» від 08.07.08 р. за № 19448991 дубліката та про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири /а.с. 28, 39 том 3, а.с. 214-221 том 1 позовна заява від 04.12.09 р./; визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, яка належала його померлому батьку ОСОБА_12 і яку він прийняв згідно з Законом, який діяв на момент смерті батька / а.с. 46 том 1- св-во про народження, а.с. 45 том 1-пенсійне посвідчення, а.с. 196 том 1- ордер, а.с. 178, 179 том будинкова книга, а.с. 214-221 том 1 - позовна заява об'єднана від 04.12.09 р/; визнати незаконним свідоцтво про право на спадщину за законом ВАМ № 343146 на грошові внески, виданого Сєвєродонецькою державною нотконторою 25.07.03 р. на ОСОБА_11 /а.с.80 том 2- свідоцтво, а.с. 214-221 том 1- позовна заява від 04.12.09 р./; визнати за ним право власності на грошовий вклад, рахунок № НОМЕР_1, відкритий 25.09.2003 р. на ім"я ОСОБА_11 /а.с. 80 том 2- свідоцтво, відповідь ВБОЗтаК №70/01-10/86 від 08.02.13 р./; визнати його дії такими, що свідчать про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 /а.с. 16 том 1 - довідка з місця проживання, а.с. 137 том 2-ордер, а.с. 178-179 том 2 - будинкова книга, а.с.176-п. 6 том 2- позовна заява від 17.01.11 р./; визнати недійсним дублікат свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_11, виданого 03.06.2008 р. УЖКГ замість зіпсованого /а.с. 143 том 1, а.с. 19 том 2 - дублікат, а.с. 214-221 том 1 - позовна заява від 04.12.09 р./; анулювати реєстраційний запис КП «СБТ1» від 08.07.08 р. за № 19448418 дублікату свідоцтва про право власності на ? частку квартири на ім'я ОСОБА_11 /а.с. 30 том 3-реєстр а.с. 214-221 том 1-позовна заява від 04.12.09 р./; визнати недійсним дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом ВКО №115008 на ? частку квартири виданого 20.05.08 р. державним нотаріусом першої Сєвєродонецької держнотконтори замість втраченого з моменту його видачі /а.с.150 т. 1, а.с. 20,67 том 2 - дублікат, а.с. 214 - 221- позовна заява від 04.12.09 р./; анулювати реєстровий запис КП «СБТ1» від 08.07.08 р. за № 19448827 дублікату прав власності на ? частку квартири, виданого Першою Сєвєродонецькою нотаріальною конторою, виданого 25.07.03 р. на ім'я ОСОБА_11 /а.с. 69 том. 2 -дублікат, а.с. 214-221 том 1-позовна заява від 04.12.09 р./; визнати недійсною об'яву в газеті «Проспект» №19 від 08.05.08 р.- вважати недійсними документи про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на право спадщини за законом /а.с. 48, 95 том 2 - об'яви в газеті а.с. 214-221- позовна заява від 04.12.09 р./; визнати незаконним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ВМЕ № 369718 від 21.05.09 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_15 з моменту його посвідчення /а.с. 70 том 2- договір, а. с. 214-221 том 1 - позовна заява від 04.12.09 р/; анулювати реєстраційний запис КП «СБТ1» від 27.05.09 р. № 22844476 прав власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 /а.с. 72 том 2, а. с. 214- 221 том 1-позовна заява від 04.12.09 р./; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 солідарно на його користь матеріальну шкоду в cyмi 1500 грн. / а.с. 214-221 том 1- позовна заява від 04.12.09 р./; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 солідарно на його користь моральну шкоду в cyмi 5000,00 грн. /а.с. 125. том 1-позовна заява від 13.05.09 р., а.с. 214-221 том 1 - позовна заява від 04.12.09 р./; усунути перешкоди в оплаті квартплати та комунальних послуг /а.с . 214-221 том 1 позовна заява від 04.12.09 р./.

В обґрунтування позову посилався на те, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1, з 1966 року. Квартира була приватизована його батьками ОСОБА_12 та ОСОБА_11 06.12.1994 року і належала їм на праві спільної приватної власності. Він постійно проживав з батьками у вищевказаній квартирі однією сім'єю, але на реєстраційному обліку до 05.03.1998 року перебував у гуртожитку. Після смерті батька 14.01.1998 р. залишилось спадкове майно, яке складалося з 1/2 частки квартири, в якій він проживав і проживає до теперішнього часу, а також в Ощадбанку грошовий вклад. Він та його матір ОСОБА_11 прийняли спадщину, оскільки постійно проживали з померлим ОСОБА_12 в квартирі однією сім'єю. 05.03.1998 року він був поставлений на реєстраційний облік у вищеназваній квартирі як член сім'ї, і вони стали проживати тільки вдвох з матір'ю. Він та його матір ОСОБА_11 звернулись до Першої державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом, однак державний нотаріус ОСОБА_6 відмовила йому у цьому з мотивів того, що він не перебував на обліку в квартирі на час смерті батька, тому право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, яка належала померлому батьку, розповсюджується тільки на його матір. 25.07.2003 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру на його матір. Він та його мати тоді не знали, що свідоцтво було видано незаконно, з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України 2004 року, ст. 48 ЦК від 18 липня 1963 року, що діяв на той час. Так само 25.07.2003 року було видано і свідоцтво про право на спадщину на матір щодо грошових внесків на трьох рахунках з усіма відсотками, які належали ОСОБА_12 Вважає, що з вини нотаріуса його було позбавлено права на спадщину за законом. Тільки в березні 2009 року йому стало відомо, що він мав право в 2003 році одержати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, в якій він проживає; що до 08.07.2008 року його матері ОСОБА_11 належала тільки частина квартири; що в газеті «Проспект» № 19 від 08.05.08 року була надана неправдива об'ява про втрату документів на квартиру, які знаходились в той час у нього.

В травні 2007 року його мати виїхала на тимчасове проживання до своєї дочки, тобто його сестри ОСОБА_10, в с. Розкішне Лутугинського р-ну Луганської області, а 15.09.07 року була знята з реєстраційного обліку в спірній квартирі ОСОБА_10 за довіреністю матері. Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 18.02.08 року за позовом ОСОБА_10 та клопотанням Розкішнянської сільради Лутугінського району Луганської області його мати ОСОБА_11 була визнана недієздатною, над нею встановлена опіка, а опікуном призначена її дочка, тобто його сестра ОСОБА_10, незважаючи на те, що мати ніколи не страждала психічним захворюванням і на обліку у лікаря психіатра в м. Сєвєродонецьку не перебувала. 23.07.2008 року ОСОБА_10 продала спірну квартиру, в якій він проживає, і яка згідно документам, одержаним незаконним шляхом введення в оману, з 09.08.08 року стала повністю належати його матері ОСОБА_11 Квартира була продана на підставі документів, які одержані шляхом введення відповідних посадових осіб УЖКГ, Першої державної нотаріальної контори, редакції газети «Проспект» в оману. В газеті «Проспект» № 19 від 08.05.08 року була опублікована об'ява вважати недійсними втрачені документи на квартиру за адресою АДРЕСА_1 свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я завідомо неправдивою, оскільки ці документи не втрачені і вони знаходяться у нього, про що достовірно було відомо ОСОБА_10 Дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири виданий 09.08.08 року державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 замість втраченого.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково: встановлено факт, що ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом після ОСОБА_12, померлого 14 січня 1998 року; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги повністю, крім зазначених позовних вимог просить стягнути з відповідачів на його користь судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 229,40 грн., оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Доводами апеляційної скарги є те, що суд становив факт прийняття спадщини, у той час, коли позивач просив визнати його дії такими, що свідчать про прийняття спадщини за законом; суд навмисно не вказав в порушення про первісні позовні вимоги ОСОБА_3 до позивача про усунення перешкод в користуванні спірним житлом; всі позовні вимоги до інших позивачів виникли з вини ОСОБА_3 після подання ним вказаної позовної заяви; позовні вимоги ОСОБА_3 до нього були заявлені безпідставно - їх треба було пред'являти до ОСОБА_10; позовні вимоги навмисно викладені судом хаотично, щоб в них не можна було розібратися, у вступній та резолютивних частинах рішення не вказано, про які саме договори, свідоцтва про право на спадщину, дублікати свідоцтв про право власності, визнання право власності, визнання недійсною об'яви в газеті йдеться; решта доводів апеляційної скарги є фактично підставами позову.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Вказане рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив обставини справи, характер правовідносин сторін та норми права які їх регулюють та дійшов обґрунтованого та правильного висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 549 ЦК України /1963 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин/ визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частини 1, 2 ст. 550 ЦК України /1963 року/ строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Згідно ст. 552 ЦК України /1963 року/ спадкоємець, який вступив у володіння і управління спадковим майном до з'явлення інших спадкоємців не вправі розпоряджатися спадковим майном (продавати, заставляти та iнш.), поки не мине шість місяців з дня відкриття спадщини або поки не буде одержано ним свідоцтво про право на спадщину. До закінчення зазначеного строку або до одержання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець вправі робити за рахунок спадкового майна лише такі витрати: на покриття витрат по догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його похорони; на утримання ociб, які перебували на утриманні спадкодавця; на задоволення претензій, що випливають з законодавства про працю, та інших претензій, прирівняних до них; по охороні спадкового майна i по управлінню ним.

Відповідно ч. 1 ст. 562 ЦК України /1963 року/ поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_11 та ОСОБА_12, про що свідчить свідоцтво про народження /а.с. 46 том 1/.

Відповідно до дубліката свідоцтва про право власності на житло, виданого Сєвєродонецьким ДВП об'єднання «Азот» від 06.12.1994 року, згідно розпорядження № 1802 від 09.11.1994 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 приватизували квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 143-144 том 1/.

ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер /а.с. 149 том 1/.

Сторони не оспорюють, що після смерті ОСОБА_12 та відкриття спадщини позивач зареєструвався у спірній квартирі протягом шести місяців, і, таким чином, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Проте, суду не надані докази того, що він звертався до нотаріальної контори із відповідною заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, а йому в цьому було відмовлено.

Тому висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог і встановлення факту того, що ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 свого батька ОСОБА_12, ґрунтуються на вимогах закону і відповідають матеріалам справи.

Доводи апеляційної інстанції в цій частині, а саме - що суд встановив факт прийняття спадщини, у той час, коли позивач просив визнати його дії такими, що свідчать про прийняття спадщини за законом - не спростовують правильних висновків суду, адже належним способом захисту прав ОСОБА_2 є встановлення такого факту, і належить його розглядати саме в позовному провадженні адже відповідно до вимог ч. 4 ст. 256 ЦПК України саме у позовному провадженні слід розглядати справи, якщо вбачається спір про право.

Інші висновки суду також ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що після смерті ОСОБА_12 його дружина ОСОБА_11 згідно своєї заяви від 25.07.2003 року /а.с. 73 том 2/ отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори 25 липня 2003 року, в реєстрі №1-2336, та успадкувала належну ОСОБА_12 ? частку квартири АДРЕСА_1 /а.с. 150 том 1/, а згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованому державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори 25 липня 2003 року, в реєстрі №1-2338, успадкувала належні ОСОБА_12 грошові внески у філії Ощадбанку № 7854/01 м. Сєвєродонецька Луганської області на рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 /а.с. 80 том 2/.

Із копії заяви ОСОБА_10 про зняття з реєстраційного обліку від 15.09.2007 року, довіреності, посвідченої Розкішнянською сільською радою Лутугинського району Луганської області від 16.08.2007 року, ОСОБА_11 була знята з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою /а.с. 55-56 том 1/.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19448991 від 08.07.2008 року право власності на спірну квартиру було зареєстроване за ОСОБА_11 в цілому на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 03.06.2008 року, виданого Управлінням ЖКГ міськради, та дублікату вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину /а.с. 28 том 3/.

Відповідно до копії рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 18 лютого 1008 року за заявою ОСОБА_10 - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, було визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та її опікуном призначено заявницю.

Рішення набрало чинності 28.02.2008 року /а.с. 15 том 1/.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області № 777 від 22.04.2008 року ОСОБА_10 було надано дозвіл від імені недієздатної надання доручення на ім'я ОСОБА_16 для поновлення втрачених документів на спірну квартиру /а.с. 153 том 1/.

Згідно із об'явою в газеті «Проспект» № 19 від 08.05.2008 року втрачені документи за адресою: АДРЕСА_1 свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та свідоцтво про право власності на спадкування за законом на ім'я ОСОБА_11 вважати недійсним /а.с. 48 том 2/.

Відповідно рішення № 44 від 19.06.2008 року виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради опікуну ОСОБА_10 дозволено продаж зазначеної квартири від імені недієздатною ОСОБА_11 /а.с. 14 том 1/.

Згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 23.07.2008 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, реєстровий № 3059, ОСОБА_10 /від імені недієздатної ОСОБА_11./ продала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 29 том 3/.

Відповідно до витягу № 6274317 від 23.07.2008 року даний договір був зареєстрований в державному реєстрі правочинів /а.с. 30 том 3/.

Згідно витягу № 19721253 від 30.07.2008 року за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на зазначену квартиру /а.с. 31 том 3/.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 21.05.2009 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_15, реєстровий № 1536, ОСОБА_3 продав ОСОБА_7 вищевказану квартиру /а.с. 32 том 3/.

Згідно витягу № 7301876 від 21.05.2009 року даний договір був зареєстрований в державному реєстрі правочинів /а.с. 33 том 3/.

Відповідно до витягу № 22844476 від 27.05.2009 року за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 34 том 3/.

Розглядаючи справу в межах позовних вимог і за доводами апеляційної скарги, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не надані суду докази того, що він звертався із письмовою заявою до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, і йому в цьому було відмовлено у передбачений законом спосіб, то на підставі ч. 1 ст. 550 ЦК України 1963 року йому слід відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Як правильним є і висновок суду про те, що виходячи з положень ст. 552 ЦК України 1963 року ОСОБА_11, знаючи про наявність інших спадкоємців, фактично прийняла спадщину, так як мешкала на час її відкриття зі спадкодавцем та виконала вимоги цієї статті стосовно її зберігання, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому суду не надані відомості про те, що інші спадкоємці заявляли про свої вимоги ані до, ані після цього.

Враховуючи ч. 2 ст. 550, ч. 1 ст. 562 ЦК України 1963 року, що також закріплене і в ст. 1280 ЦК України 2004 року, оскільки за час життя ОСОБА_11 позивач не звернувся до неї із вимогами про поділ спадкового майна, а спадкове майно у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 було реалізовано спадкоємцем, то позивач мав лише право вимагати від спадкоємця ОСОБА_11 відшкодування відповідно до його частки в спадщині коштів, виручених від реалізації майна, або її спадкоємців.

Так само, правильно встановлено, що з урахуванням того, що ОСОБА_10 не приймала спадщину після померлого батька та не заявляла про прийняття спадщини відповідно до діючого на той час законодавства, розмір частки позивача ОСОБА_2 у спадщині ОСОБА_12 становив би 1/4 частку. Згідно наданих доказів ОСОБА_11 за життя розпорядилась спадковим майном, і воно на час розгляду справи належить на праві власності іншим особам та вже не є спадщиною.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого виконавчим комітетом Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області 27 січня 2009 року, ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 актовий запис № 10 /а.с. 96 том 1/.

Отже, в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими.

Як необґрунтованими є і вимоги про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_11, виданого 03.06.2008 року УЖКГ замість зіпсованого, визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом ВКО №115008 на 1/2 частку квартири, виданого 20.05.08 року державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори замість втраченого з моменту його видачі, визнання недійсною об'яви в газеті «Проспект» № 19 від 08.05.08 року вважати недійсними документів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на право спадщини за законом, так як судом першої інстанції правильно встановлено, що правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1, які на відповідній правовій підставі належали ОСОБА_11, перебували у позивача ОСОБА_2, у власника ОСОБА_11 їх не було, оригінали цих документів знаходились у позивача, що він підтвердив в судовому засіданні. За таких обставин у ОСОБА_10, як опікуна були підстави відновлювати ці документи та отримувати їх дублікати.

Щодо спадщини у вигляді грошових вкладів, то судом також зроблений правильний висновок про відмову в їх задоволенні. Позивач мав право лише на 1/4 частку цих коштів, ОСОБА_11 переоформила рахунки, належні померлому. Отже, відповідні позовні вимоги можуть бути пред'явлені позивачем до осіб, які належним чином прийняли спадщину після смерті ОСОБА_11 та в межах прийнятої ними спадщини - такі вимоги позивачем в межах теперішньої справи не заявлено.

Решта вимог позивача грунтуються на тих підставах, що правочин, вчинений на підставі договору купівлі-продажу ВКМ № 569394 від 23.07.08 року квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_3, укладений з порушенням через те, що ОСОБА_10 не мала права відчужувати дану квартиру, так як діяла не в інтересах ОСОБА_11, суд не може прийняти до уваги в зв'язку з тим, що даний правочин вчинено на підставі рішення Лутугінського районного суду Луганської області від 18 лютого 2008 року за заявою ОСОБА_10, яким було визнано недієздатною ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та встановлено над нею опіку, де опікуном призначено ОСОБА_10 Дане рішення суду позивачем не оскаржувалось, набуло законної сили, на підставі цього рішення було видане рішення виконавчого комітету Розкішнянської селищної ради № 44 від 19 червня 2008 року, яким ОСОБА_10 було надано дозвіл на продаж квартири ОСОБА_11, а пояснення позивача щодо правомірності винесення такого рішення тільки Сєвєродонцькою міською радою, тобто за місцем знаходження майна, суд не бере до уваги, так як законодавством не встановлено обов'язку органу місцевого самоврядування за місцем знаходження майна приймати такі рішення, а вимоги, які стосуються недійсності договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ВМЕ № 369718 від 21.05.09 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, грунтуються лише на недійсності попереднього правочину.

Тому суд цілком правомірно відмовив в їх задоволенні.

Вимоги щодо усунення перешкод в оплаті квартплати та комунальних послуг також є необгрунтованими, оскільки позивачем не надано суду доказів щодо наявності таких перешкод, та ким саме вони чиняться.

Що стосується вимог про анулювання реєстраційного запису від 08.07.08 року № 19448991 дубліката про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, анулювання реєстраційного запису КП «СБТІ» від 08.07.08 року за № 19448418 дублікату свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири на ім'я ОСОБА_11, анулювання реєстрового запису КП «СБТІ» від 08.07.08 року за № 19448827 дублікату прав власності на 1/2 частку квартири, виданого Першою Сєвєродонецькою нотаріальною конторою, виданого 25.07.03 року на ім'я ОСОБА_11, анулювання реєстраційного запису про право власності на нерухоме майно КП «СБТІ» № 19721253 від 30.07.08 р. на ім'я ОСОБА_3, анулювання реєстраційного запису КП «СБТІ» від 27.05.09 р. № 22844476 прав власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7, то вони також не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що це лише номера та дати витягів, а не реєстраційні записи, згідно законодавства скасуванню підлягає державна реєстрація прав власності, але позивачем такі вимоги не заявлені.

Встановивши вищезазначені обставини, суд дійшов правильного висновку і про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог.

Таким чином, ні в апеляційній скарзі, ні в позовній заяві апелянтом не наведено підстав, з яких його позовні вимоги повинні бути задоволені.

Доводи апеляційної скарги, які є фактично підставами позову і яким судом першої інстанції дана правильна оцінка, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: