Справа № 2-220/08

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м  У к р а ї н и

 

17 вересня 2008 року                Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді   -  Сірої Г.І.,

при секретарі    -  Печеновій Л.В.,

та осіб, які приймають участь у справі:

представника позивача ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Сумської філії - Діденка Є.С.,

відповідача        -  ОСОБА_1.,

представника ОСОБА_1. - ОСОБА_2.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Сумської філії закритого акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення 8499 грн. 11 коп. за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Сумської філії закритого акціонерного товариства "ПриватБанк" про визнання недійсним кредитного договору,

 

в с т а н о в и в:

 

21 квітня 2008 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 8499 грн. 11 коп. за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги таким чином.

Відповідно до укладеного договору №SUK1RK00610244 від 01 листопада 2005 року ОСОБА_1 01.11.2005 року отримав кредит у розмірі 6500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.10.2008 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати, за який приймається період з “1” по “5” число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 346,41 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Відповідно до п.4 умов договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов”язань, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 даних умов, Банк має право нараховувати пеню, а Позичальник зобов”язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості, але не менше однієї гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов”язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'зання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв”язку з зазначеними порушеннями зобов'зань за кредитним договором відповідач станом на 14.04.2008 року має заборгованість, яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 4770,75 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 2300,82 грн.;

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 760,50 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'зань за договором - 667,04 грн.

Всього - 8499,11 грн., які ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” просить за рішенням суду стягнути з ОСОБА_1 та судові витрати по справі в розмірі 114,99 грн.

Не погодившись з позовними вимогами ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” ОСОБА_1 12 червня 2008 року звернувся з зустрічним позовом до СФ ЗАТ "ПриватБанк" про визнання недійсним кредитного договору №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року та договору застави рухомого майна №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року, які укладено від його імені з Кролевецьким відділенням “ПриватБанку”, мотивуючи свої вимоги наступним чином.

У своєму позові ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі СФ ЗАТ “ПриватБанк” посилаються на те, що ним був укладений з Кролевецьким відділенням “ПриватБанку” кредитний договір №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року по якому він отримав кредит у розмірі 6500 грн. Із доданих до позовної заяви копії кредитного договору та договору застави рухомого майна, на придбання якого він ніби брав кредит, він помітив, що на них стоїть не його підпис. Зазначених договорів він з Кролевецьким відділенням “ПриватБанку” 01.11.2005 року не укладав і кредиту по них не отримував, про їх існування він навіть не здогадувався. У судовому засіданні представники Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” надали докази того, що майже протягом двох років зазначений кредит погашався, але він жодного разу не вносив платежів по кредиту.

Вказаний зустрічний позов ОСОБА_1. до СФ ЗАТ "ПриватБанк" був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом СФ ЗАТ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення 8499 грн. 11 коп. за кредитним договором.

У судовому засіданні представник Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” Діденко Є.С. позовні вимоги ЗАТ КБ “ПриватБанк” підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ЗАТ КБ “ПриватБанк” не визнав, пояснюючи це тим, що наприкінці 2005 року його знайома ОСОБА_1 попросила його бути поручителем при укладенні договору кредиту. Він їй повідомив, що до Банку не піде, однак надав їй свій паспорт та довідку про доходи. Яким чином був оформлений кредит в Кролевецькому відділенні “ПриватБанку” на його ім”я він не знає. Однак, вивчивши копії договорів він впевнився в тому, що на них стоїть не його підпис. Йому до пред”явлення позову ЗАТ КБ “ПриватБанк” про стягнення з нього заборгованості по кредиту не було відомо, що від його імені укладався договір на отримання кредиту в розмірі 6500 грн. в Кролевецькому відділенні “ПриватБанку”. Щомісячних платежів по кредиту він жодного разу не вносив, оскільки йому не було відомо про наявність цих договорів.

Представник Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” Діденко Є.С. пояснив, що за фактом отримання коштів за кредитним договором №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року у розмірі 6500 грн. на ім”я ОСОБА_1. вбачаються ознаки шахрайства з фінансовими ресурсами Банку як з боку ОСОБА_1 так і з боку працівників Кролевецького відділення “ПриватБанку”, тому він вважає, що позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Сумської філії закритого акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення 8499 грн. 11 коп. порушені права ОСОБА_1. і його зустрічний позов слід визнати.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши зібрані у справі докази, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії - 01 листопада 2005 року уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №SUK1RK00610244, відповідно до якого надав ОСОБА_1 кредитні грошові кошти в сумі 6500,00 грн. на строк до 30.10.2008 року, зі сплатою за їх використання 24% річних (а.с.4-6).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” уклав з ОСОБА_1. договір застави рухомого майна (а.с.7-9), згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання обов'язків у повному обсязі (сплати суми основного боргу, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та інших витрат).

В порушення зазначених умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов”язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв”язку з зазначеними порушеннями зобов'зань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 14.04.2008 року має заборгованість- 8499,11 грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 4770,75 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 2300,82 грн.;

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 760,50 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'зань за договором - 667,04 грн.

ОСОБА_1 заперечує факт укладання будь-яких договорів з ЗАТ КБ “ПриватБанк”, так як і заперечує належність йому підписів в кредитному договорі №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року та договорі застави рухомого майна №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року, які укладено від його імені з Кролевецьким відділенням “ПриватБанку”, а тому просить суд визнати зазначені договори недійсними.

Підставами для визнання договору недійсним є порушення загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З положень ч.3, ч.5 ст.203 ЦК України вбачається, що однією з вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину є те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною третьою та п”ятою ст.203 ЦК України.

В судовому засіданні при розгляді справи наявними в справі доказами, які досліджені в судовому засіданні, були встановлені підстави відповідно до ст. 203 ЦК України, згідно яких необхідно визнати кредитний договір №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року, укладений між Банком і ОСОБА_1., недійсним, оскільки ОСОБА_1 не підписував зазначених договорів, а отже було відсутнє його волевиявлення щодо укладення даних договорів, а також ці договори не були спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними - отримання саме ОСОБА_1 кредиту на придбання товарів народного споживання. В зв”язку з цим договір застави рухомого майна №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року також необхідно визнати недійсним, оскільки він укладений на забезпечення договору кредиту, і крім цього, на ньому також відсутній підпис ОСОБА_1. Вказаних обставин не заперечував представник СФ ЗАТ “ПриватБанк”.

Суд не може погодитись з доводами представника позивача Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” Діденка Є.С. стосовно того, що з ОСОБА_1. підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 8499 грн. 11 коп., оскільки є достатньо підстав для визнання правочину - кредитного договору №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року недійсним, що також не заперечується представником СФ ЗАТ “ПриватБанк”, оскільки даний договір укладений з порушенням чинного законодавства і порушує права і законні інтереси ОСОБА_1.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Сумської філії закритого акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення 8499 грн. 11 коп. за кредитним договором слід відмовити.

Згідно ст.236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачались лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Тобто, визнаючи правочин - кредитний договір №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року недійсним, сторона звільняється від зобов'язань, передбачених цим договором, а саме:  боргових зобов'язань щодо повного повернення кредиту та відсотків за користування ним, інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов”язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. Таким чином, визнаний недійсним кредитний договір №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року спричиняє недійсність договору застави рухомого майна №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року.

Отже, проаналізувавши доводи ОСОБА_1., суд приходить до висновку, що його позовні вимоги цілком законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню, тобто кредитний договір №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року та договір застави рухомого майна №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року, укладені між ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” і ОСОБА_1 слід визнати недійсними.

 

Відповідно до ч.3, ч.5 ст.203, ч.1 ст.215, ст.236, ч.2 ст.548 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 215, 218 ЦПК України,-

 

в и р і ш и в:

 

зустрічний позов задовольнити.

Визнати кредитний договір №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року та договір застави рухомого майна №SUK1RK00610244 від 01.11.2005 року, укладені між ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” і ОСОБА_1 недійсним.

ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Сумської філії ЗАТ “ПриватБанк” в позові до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 8499 грн. 11 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом поданя заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

 

 

 

 

Суддя: