Справа №2/235/2437/13-ц

Провадження 2/235/1016/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецькоі області у складі:

головуючого - судді Халаджи О.В.,

при секретарі Афендіковій О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання порядку користування житловим будинком, який знаходиться у праві спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим позовом до ОСОБА_3 про визнання порядку користування житловим будинком, який знаходиться у праві спільної часткової власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач у судовому засіданні зазначила, що вони з відповідачкою ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності є власницями житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, укладеного між ними та їх батьком ОСОБА_4, посвідченим нотаріально. Згідно зазначеного договору позивачка є власницею 2/3 частини будинку та земельної ділянки, а відповідачка власницею 1/3 частини будинку та земельної ділянки.

Після смерті батьків між сторонами по справі постійно виникали непорозуміння з приводу розпорядження та користування саме зазначеним житловим будинком і як вказує позивачка відповідачка не надає згоди ані на продаж будинку, ані на будь який його розподіл. Однак позивачка зазначила, що вона має певні захворювання та немолодий вік і через те їй самій важко доглядати за будинком, тоді як відповідачка постійно проживає у місті Дніпропетровськ, а тому вона б хотіла визначитись із порядком користування у їх спільній з відповідачкою частковій власності, щоб мати змогу пустити у відведене їй для користування приміщення квартирантів.

У своєму позові позивачка просила визначити порядок користування житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виділення їй у користування у зазначеному будинку дві житлові кімнати площею 12 м2 та 6,8 м2, відповідачці виділити у користування жилу кімнату площею 6,0 м2. Коридор, кухню, веранду та комору у житловому будинку залишити в загальному користуванні. Окрім того виділити у користування відповідачці ОСОБА_3 у літній кухні приміщення для відпочинку та комору, а приміщення для приготування їжи і опалення у літній кухні залишити у спільному користуванні, також залишити у спільному користуванні сарай, льох, туалет, душ, замощення та огорожу залишити у спільному користуванні.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивачки та зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності та оскільки досягти миром угоди про користування будинком не можливо, то просив визначити порядок користування будинком згідно позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та зазначила, що позивачка обманним шляхом отримала від батька у дар саме 2/3 частини будинку, залишивши їх третю, нині покійну рідну сестру без долі у будинку. Також зазначила, що вона бажає зберегти пам'ять про батьків та не продавати будинок, до якого вона приїжджає кожного місяця, обробляє землю та радіє тому, що їй є де зупинитися та відвідати та пом'янути батьків на кладовищі. До того вважає, що якщо позивача пустить до будинку квартирантів то їй ніде буде навіть зупинитись по приїзду на батьківщину і таким чином буде порушено її право власності.

Також відповідачка зазначила, що запропонований позивачкою порядок розподілу приміщень у користування є не справедливим, оскільки їй пропонується кімната меншою площиною і тому вона просила у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити.

Вислухавши думку сторін та перевіривши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що дійсно позивачці ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок та земельна ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, укладеного між ними та їх батьком ОСОБА_4, посвідченим нотаріально. Згідно зазначеного договору позивачка є власницею 2/3 частини будинку та земельної ділянки, а відповідачка власницею 1/3 частини будинку та земельної ділянки, що підтверджується копією договору дарування, витягами з реєстру прав на нерухоме майно та документами про сімейний стан сторін (а.с. 4-11).

Технічним паспортом на житловий будинок підтверджено дійсну наявність всіх зазначених у позові об'єктів, щодо яких позивачкою пропонується визначення порядку користування і відповідачкою цей факт не оспорюється (а.с. 12-18).

Відповідно до висновків судової будівельно - технічної експертизи № 5541/23-222/23 від 23.01.2013 року, яка була проведена у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки нерухомого майна в натурі, який був залишений без розгляду, зробити розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, на дві частини в натурі у будь-яких частках, з організацією двох квартир, які б відповідали вимогам Державних будівельних норм, не можливо (а.с. 19-24).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні.

Згідно висновків вищенаведеною судової будівельно - технічної експертизи № 5541/23-222/23 від 23.01.2013 року, яка сторонами не оспорюється, не має технічної можливості зробити розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, на дві частини в натурі у будь-яких частках, з організацією двох квартир, які б відповідали вимогам Державних будівельних норм.

За таких обставин жодне із інших запропонованих позивачкою варіантів буде порушувати право будь - кого з власників на непорушне право власності та буде обмежувати їх у здійсненні права власності та з цих підстав заперечення відповідачки щодо нерівного розподілу у користуванні житловим будинком є цілком обґрунтованим, бо їй у користування позивачкою пропонуються кімната меншою площею, що суперечить вимогам ст. 358 ч3 ЦК України про гарантоване право кожного із співвласників на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка б відповідала його частці у праві спільної часткової власності.

На підставі ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання порядку користування житловим будинком, який знаходиться у праві спільної часткової власності відмовити.

Повернути ОСОБА_1 надлишково сплачену суму судового збору у розмірі 755,70 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: