Головуючий суддя у 1-й інстанції: Хацько Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Огурецького В.П., Смірнової В.В.

секретаря Борлова Д.В.

за участю прокурора Мінькова А.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який здійснював повноваження прокурора у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 19 квітня 2013 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, громадянина України, судимого: 1) 13 грудня 1996 року Київським районним судом м.Донецька за ч.3 ст.141, ст..44 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 23 січня 2006 року Київським районним судом м.Донецька за ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, 304, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Цим же вироком також визнано винними ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, щодо яких вирок не оскаржено.

ВСТАНОВИЛА:

Як визнав суд, в ніч з 29 січня 2013 року на 30 січня 2013 року, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до дому АДРЕСА_2, де, розподіливши обов'язки, відповідно до яких ОСОБА_3 залишилася біля будинку стежити за обстановкою, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння, де діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проникли до літньої кухні, звідки викрали 1 чавунну плиту вартістю 70 грн., 1 чавунну плиту вартістю 26 грн., 1 чавунну плиту вартістю 35 грн., що належали потерпілій ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі прокурор, який здійснював повноваження прокурора у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи встановлених судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, просить вирок суду першої інстанції скасувати з огляду призначеного останньому надмірно м'якого покарання, яке, на його думку, не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Посилався на те, що суд при призначенні покарання не врахував в достатній мірі обставини, що мають істотне значення по справі. У зв'язку з цим просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який не підтримав доводи апеляційної скарги, думку обвинуваченого про необгрунтованість апеляційної скарги та законність вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та відповідно кваліфікував дії останнього.

А тому висновки суду стосовно фактичних обставин справи, винності обвинуваченого, правильності кваліфікації його дій, які не оскаржувалися в апеляційній скарзі, згідно зі ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1, суд належним чином врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, а саме ті обставини, що останній свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, має постійне місце проживання, у побуті характеризується задовільно, має малолітню доньку, саме правопорушення не потягло суттєвих наслідків для потерпілої, якій повернено викрадене, що в сукупності стало підставою до обґрунтованого рішення суду про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Призначене покарання ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність ухвалення щодо обвинуваченого ОСОБА_1 нового вироку та призначення йому більш суворого покарання є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Порушень судом вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку у даній справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,407,418 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який здійснював повноваження прокурора у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 19 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області