копія

Провадження № 11/792/378/13

Справа № 2218/24150/2012 Головуючий в 1-й інстанції Лисяк Г.І.

Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Дуфнік Л.М.,

суддів Вітюка В.Ж., Матущака М.С.,

з участю прокурора Бондар Н.Д.,

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2013 року, -

В с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2013 року кримінальну справу за обвинуваченням за ч.2 ст.186, ч.3 ст.187 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лисогірка Теофіпольського району Хмельницької області, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, судимого Теофіпольським районним судом 12 липня 1995 року за ст.86-1, ст.44 КК України (в ред. 1960 року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, Шевченківським районним судом м.Києва 10 листопада 2003 року за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі,

і за обвинуваченням за ч.3 ст.187 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Миколаїв Хмельницького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, із середньою освітою, перебуває в цивільному шлюбі, на утриманні одна малолітня дитина, в силу ст.89 КК України не судимого,

повернуто прокурору Хмельницького району на додаткове розслідування.

Відповідно до обвинувального висновку органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він , будучи раніше судимим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, на шлях виправлення не став і 17 серпня 2009 року близько 24 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку №8 по вулиці Привокзальній в м. Києві за попередньою змовою із ОСОБА_3, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито, повторно викрав майно ОСОБА_4, а саме золотий ланцюжок вартістю 1820 грн. та золотий хрестик вартістю 800 грн., чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2620 грн.

21 липня 2012 року близько 01 год. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою на невстановленому транспортному засобі приїхали з м.Хмельницького до с.Червона Зірка Хмельницького району Хмельницької області, де з метою заволодіння чужим майном, увійшовши через незачинені двері до будинку, розташованого по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вчинили на останніх розбійний напад, заволодівши грошовими коштами в сумі 20000 грн. та мобільним телефоном «Нокіа 1200» IMEI, чим заподіяли потерпілим шкоду на загальну суму 20344 грн.

Крім того, вчинивши раніше розбій, 09 серпня 2012 року близько 19 год. 30хв. в м. Васильків Київської області, ОСОБА_2 вчинив розбійний напад з проникненням в житло на ОСОБА_7, внаслідок якого заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, та заволодів гаманцем вартістю 20 грн., в якому були грошові кошти в сумі 1200 грн., заподіявши ОСОБА_7 шкоду на загальну суму 1220 грн.

Повертаючи справу за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 на додаткове розслідування з підстав неправильності досудового слідства, суд мотивував своє рішення тим, що під час провадження досудового слідства по даній кримінальній справі процесуальні дії були проведені без забезпечення захисником ОСОБА_1, який виявляв і виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, що є порушенням його права на захист, яке не можу бути усунуте в суді. Крім того, у своїй постанові місцевий суд вказав, що в ході досудового слідства доцільно було б встановити місце знаходження співучасника ОСОБА_2 у пограбуванні ОСОБА_4 - ОСОБА_3 і допитати його.

У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи просить скасувати постанову місцевого суду, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення про направлення справи прокурору для організації досудового слідства є немотивованим, а обставини, зазначені в постанові суду, не є підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. При цьому прокурор зазначає, що відповідно до ст.45 КПК України 1960 року в справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самостійно реалізувати свої права, участь захисника є обов'язковою з моменту встановлення цих вад. Наявність психічного розладу у підсудного ОСОБА_1 . була встановлена в процесі судового розгляду, однак відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи цей розлад не позбавляв і не позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій і він є осудним, на що не звернув увагу місцевий суд. Прокурор також вказує, що не може бути підставою для повернення кримінальної справи для провадження досудового слідства і вказівка суду про необхідність встановлення місця знаходження співучасника ОСОБА_2 у пограбуванні ОСОБА_4 - ОСОБА_3 і допиту його, оскільки виділення матеріалів щодо ОСОБА_3 в окреме провадження здійснено на законних підставах і відсутність ОСОБА_3 не може негативно відбитися на розгляді справи.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, підсудного ОСОБА_2, який повністю згідний з постановою суду, оскільки ОСОБА_4 пограбував саме ОСОБА_3, а він був лише свідком цього, підсудного ОСОБА_1, який заперечив проти задоволення апеляції прокурора, пояснивши, що в ході досудового слідства від повідомляв слідчому про лікування у психіатричній лікарні в зв'язку з тяжкою черепно-мозковою травмою і від адвоката був вимушений відмовитися, оскільки після відмови давати будь-які покази слідчі дії з його участю проводилися лише один раз перед закінченням досудового слідства по справі, яке слідчий поспішав завершити у встановлений строк, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства може мати, коли ця неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з вимогами п.3 ст.64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого. До обставин, що характеризують особу обвинуваченого, належать і дані про стан його здоров'я, а також обставини, що впливають на забезпечення в процесі доказування реалізації обвинуваченим своїх законних прав ( наприклад, наявність у обвинуваченого фізичних або психічних вад).

Однак, як вбачається з матеріалів справи дані про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування не були належним чином встановлені, хоча, як пояснив ОСОБА_1 в апеляційному суді, він повідомляв слідчому про черепно-мозкову травму і лікування у психіатричній лікарні, однак слідчий про це ніде не зазначив. Недотримання під час досудового розслідування вимог закону про необхідність встановлювати стан здоров'я обвинуваченого призвело в даному випадку до порушення права обвинуваченого ОСОБА_1, у якого є психічні вади, на захист, незважаючи на те, що він визнаний осудним.

Крім того, відмову ОСОБА_1 від захисника під час досудового розслідування колегія суддів вважає вимушеною, оскільки постанову про притягнення як обвинуваченого було оголошено і вручено її копію ОСОБА_1 у передостанній день встановленого строку досудового розслідування, чим підтверджуються пояснення ОСОБА_1 в апеляційному суді в тій частині, що слідчий поспішав завершити розслідування і змусив його написати відмову від захисника ( т.3, а.с.216-225).

Необґрунтованими вважає колегія суддів і доводи прокурора в апеляції про те, що відсутність ОСОБА_3, щодо якого матеріали кримінальної справи виділені в установленому законом порядку в окреме провадження, не може негативно відбитися на правильності вирішення справи , оскільки ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так в суді свою вину у пограбуванні потерпілої ОСОБА_4 не визнає, зазначаючи, що він був лише свідком цього злочину, за адресою , вказаною в обвинувальному висновку потерпіла ОСОБА_4 не виявлена і в суд не доставлена. Тому суд першої інстанції в постанові правильно вказав на доцільність встановлення місця перебування ОСОБА_3 та його допиту по даному епізоду обвинувачення ОСОБА_2 під час додаткового розслідування даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.11 «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2013 року про на правлення на додаткове розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.186, ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 за ч.3 ст.187 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Дуфнік Л.М.