АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 33/796/839/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Каліушко Ф.А.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Бець О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2013 року суддя судової колегії з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, іншого учасника ДТП ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09.04.2013 року,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 визнаний виним в тому, що 18 лютого 2013 року, приблизно о 08 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Урлівська та АнниАхматової в м. Києві, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил Дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, оскільки постанова Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_2, обставини події ДТП у протоколі про адміністративне правопорушення викладені по-іншому ніж в постанові, а саме вказано, що він не дотримався бокового інтервалу, а не безпечного інтервалу, як зазначено в постанові, хоча п. 13.1 ПДР України визначено, що водій повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Крім того, в поясненнях водія ОСОБА_4 від 18.02.2013 року маються виправлення марки автомобіля з «БМВ» на «Мерседес», отже причетним до ДТП міг бути автомобіль марки «БМВ» і ОСОБА_4 може помилятися щодо марки автомобіля причетного до ДТП. В його поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення, він вказав, що не згоден з ним, а в пояснення написав, що нікого не вдарив, до скоєння даної ДТП він не причетний. Отже, оскаржувана постанова суперечить фактичним обставинам справи, зокрема його поясненням, фотографіям, схемі місця ДТП, винесена і ґрунтується на суперечливих поясненнях зацікавленої особи ОСОБА_4
Також ОСОБА_2, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він не отримував будь-якого повідомлення про розгляд адміністративної справи і в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення його належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Про постанову суду він дізнався лише 13.05.2013 року, коли отримав її в звичайному конверті, отже строк апеляційного оскарження ним пропущений з поважних причин, він був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема дати пояснення, подати докази, заявити клопотання.
Розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю його таким, що підлягає задоволенню, оскільки строк подачі ОСОБА_2 апеляційної скарги був пропущений ним з поважних причин, оскільки доказів належного повідомлення про розгляд справи 09 квітня 2013 року матеріали справи не містять. Крім того, постанова суду була направлена ОСОБА_2 лише 29 квітня 2013 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, обов"язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв"язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді скоєння ДТП та пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З матеріалів адміністративної справи та наданих доказів в їх сукупності вбачається саме причинно-наслідковий зв»язок між діями водія ОСОБА_2 у виді порушення ним правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів.
Як вважає суд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 в порушенні ним вимог п. 13.1 Правил Дорожнього руху України є законним та обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ 2 № 175264 від 12.03.2013 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди, рапортом інспектора ДПС від 18.02.2013 року, в якому зазначено номерний знак автомобіля, причетного до ДТП НОМЕР_1, поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_4
Як пояснила інший учасник ДТП ОСОБА_4, 18.02.2013 року, приблизно о 8.30 год., на перехресті вулиць Урлівська та Анни Ахматової в м. Києві, з лівої сторони від неї дуже близько рухався автомобіль «Мерседес» в попутному напрямку, який під час випередження її автомобіля не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з її автомобілем, після чого зупинився. При даній ДТП її автомобілі було пошкоджено заднє ліве крило та дзеркало заднього виду з лівої сторони. За кермом автомобіля був саме ОСОБА_2, однак він заявив їй що поспішає, що вона не доведе його причетність до скоєння даної ДТП, оскільки в нього багато юристів, відмовився дочекатися працівників ВДАІ і з місця пригоди поїхав. Вона стверджує і наполягає на тому, що саме ОСОБА_2 скоїв дану ДТП і вона бере на себе відповідальність про правдивість її слів, жодних причин його обмовляти в неї не має. Вона двічі його бачила, перший раз 18.02.2013 року, як водія, який вийшов з автомобілю «Мерседес» на місці скоєння ДТП, а вдруге при зустрічі 12.03.2013 року в ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, де вона його також впізнала. Крім того, як вона пояснила, вона як жінка, в перший раз помилилась, вказавши в поясненнях від 18.02.2013 року спочатку іншу марку автомобіля, а тому саме вона виправила помилку в своїх поясненнях. Крім того, вона записала і в свій щоденник державний номерний знак автомобіля, який скоїв зіткнення, про що вона повідомила ВДАІ, приблизно в обідній час.
Отже, за свідченнями іншого учасника ДТП ОСОБА_4, які вона дала і в суді апеляційної інстанції, за кермом автомобіля«Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_2
ОСОБА_2, в свою чергу, не зміг спростувати в судовому засіданні наявність пошкоджень на його автомобілі «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 і надати суду докази, які підтверджують, звідки на правій стороні його автомобіля наявні потертості та подряпини переднього бамперу з правої сторони, заднього бамперу з правої сторони, заднього правого крила, які зафіксовані 12 березня 2013 працівниками ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві і фотографії яких додані до матеріалів адміністративної справи (а.с.4-5).
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, що обставини події ДТП у протоколі про адміністративне правопорушення викладені по-іншому, ніж в постанові, оскільки в протоколі було зазначено про не дотримання «бокового» інтервалу, а в постанові суду про не дотримання «безпечного» інтервалу, не може впливати на законність прийнятого судом рішення та бути підставою для скасування постанови суду, тим більше в постанові суду термін цього порушення зазначено правильно, у відповідності до вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України.
Отже, всупереч твердженням апелянта, суд першої інстанції об'єктивно та неупереджено дослідив всі наявні докази, які містяться в матеріалах справи, дав їм належну оцінку в плані достовірності та достатності для висновків суду по суті справи щодо винуватості в ДТП саме ОСОБА_2
Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_2 у скоєнні даної ДТП, а тому його апеляційну скаргу на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2013 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2013 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.