АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7662/13 Головуючий у 1-й інстанції - Руденко В.В.

Справа № 2-199/67/13 Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія: 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Міхеєвої В.Ю., Макарова М.О.,

при секретарі Чоха К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_1, в якому посилався на те, що йому та відповідачу на праві власності належить по 1/2 частині домоволодіння АДРЕСА_1. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 1977 року було визначено порядок користування земельною ділянкою вказаного домоволодіння. Проте, відповідачем, порушуючи встановлений порядок, самовільно знесено частину споруд та встановлено паркан на частині земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивача, закривши прохід до його частини будинку. Добровільно усунути перешкоди відповідач відмовляється, тому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 93 кв.м., яка виділена у спільне користування; передати ключі від воріт; не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою розміром 3,5 м. * 6,65 м., яка знаходиться у користуванні позивача, знести паркан, що на ній встановлений та встановити його на минуле місце, побудувати літній душ, знести насадження та бордюри на ділянці, яка виділена у спільне користування (а.с. 4-7, 107-109).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення паркану із земельної ділянки площею 182 кв.м., що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 та надання вільного доступу до земельної ділянки площею 93 кв.м., що знаходиться в загальному користуванні співвласників, в іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с. 137-138).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового по суті справи (а.с. 141-142).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до роз"яснень у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами), виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 1977 року рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська було встановлено порядок користування будинком та земельною ділянкою домоволодіння № 32 по вул. Військова в м.Дніпропетровську, згідно якого у користування ОСОБА_5 - власника 1/2 частини вказаного домоволодіння, надано земельну ділянку площею182 кв.м, у користування ОСОБА_6 - власника іншої 1/2 частини домоволодіння, надано земельну ділянку площею 183 кв.м., земельну ділянку площею 93 кв.м - залишено у сумісному користуванні співвласників (а.с. 20, 130-132). Зазначене рашення суду було виконано судовим виконавцем з участю сторін, про що свідчить акт від 17 січня 1978 року (а.с.73,131).

На час розгляду справи 1/2 частина домолодіння з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_5, належить позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26 вересня 2000 року державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №4-1198 (а.с. 10, 12).

Власником іншої 1/2 частини вказаного домоволодіння є ОСОБА_1, яка успадкувала, та, відповідно до наданих нею у суді апеляційної інстанції пояснень, отримала свідоцтво про право на спадщину на частину домоволодіння після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, власником якої він був на підставі договору дарування від 09.08.1980 р. (а.с. 10, 29, 32).

Відповідно до п.п. а,г,е ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки згідно до наявного в матеріалах справи технічного звіту щодо геодезичного обміру меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та доданого до нього акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 65-72), вбачається порушення права позивача у користуванні як земельною ділянкою площею 182 кв.м., що виділена йому, так і земельною ділянкою площею 93 кв.м, яка перебуває у спільному користуванні сторін.

Факт встановлення сім'єю відповідача паркану, який обмежив доступ до ділянки, що перебуває у спільному користуванні сторін, ОСОБА_1 не заперечувала.

Доводи апеляційної скарги стосовно неврахування судом норм ст. 360 ЦК України, згідно до якої співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном, не можуть бути підставами для скасування рішення першої інстанції, оскільки відповідач вимог стосовно компенсації понесених витрат по утриманню земельної ділянки не заявляв.

З матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, тому доводи апеляційної скарги про неповне з"ясування судом обставин у справі та їх неправильну оцінку, є необгрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: