К О П І Я

Провадження № 11-кп/792/83/13

Справа № 686/2289/13-к Головуюча в 1-й інстанції Дручкова С.П.

Категорія: ч.1 ст.115 КК України Доповідач Вітюк В.< П >.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Вітюка В.Ж.,

суддів Дуфнік Л.М., Матущака М.С.,

з участю секретаря с/з Лук’янчук О.М.,

прокурора Бондар Н.Д.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, уродженку с.Чернелівці Деражнянського району Хмельницької області, мешканку АДРЕСА_1, з середньою освітою, яка має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючу, раніше не судиму, -

засуджено за ч.1 ст.115 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.

Зараховано відповідно до ст.72 КК України в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 14 грудня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області експертні витрати в сумі 441 грн. 36 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.

За вироком суду, 14 грудня 2012 року ОСОБА_3, разом із ОСОБА_4, попередньо вживши спиртні напої у знайомої ОСОБА_5, повернулись додому в квартиру АДРЕСА_2, близько 17 год. 30 хв., вчинили між собою сварку, з приводу підозри продажу ОСОБА_4, сиру. В ході сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виникла бійка, в ході якої ОСОБА_3, кулаками нанесла близько 16 ударів ОСОБА_4, по голові, тулубу, руках та ногах. В подальшому ОСОБА_3, з метою позбавлення життя потерпілого, схопила в праву руку кухонний ніж, який знаходився на столі в кухні, та умисно нанесла вказаним ножем два удари в ліву половину передньої поверхні грудної клітки ОСОБА_4, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого у плевральну порожнину поранення передньої поверхні грудної клітини зліва на рівні середньо-ключичної лінії з ушкодженням міжреберних м'язів, реберної плеври, серцевої сорочки та серця, рани передньої поверхні грудної клітини зліва на рівні середньо-ключичної лінії, від яких останній помер на місці.

В своїй апеляції, як вбачається з її змісту, обвинувачена ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати її дії з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України та пом'якшити призначене покарання.

Апелянт вважає, що оскаржуваний вирок суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норми матеріального права, що в свою чергу призвело до призначення їй надто суворого покарання.

Зазначає, що першим розпочав бійку саме потерпілий, а вона здійснювала лише самооборону. Цей факт підтверджується висновком судово-медичної експертизи №2035.

Вказує, що не наносила два удари потерпілому, оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи №843 у потерпілого ОСОБА_4 виявлено лише одне проникаюче поранення, а інше є лише раною поверхні грудної клітини, без проникнення у плевральну порожнину.

Стверджує, що відповідно до зазначеного висновку тілесні ушкодження у вигляді крововиливів передніх поверхонь стегон, передпліччя та інші, могли виникнути як від ударів тупими предметами так і при ударах до них.

Звертає увагу на те, що місцевий суд не взяв до уваги обставини, що пом'якшують засудженій покарання, а саме те, що вона раніше не судима, вперше вчинила злочин, має на утриманні неповнолітнього сина, у скоєному фактично повністю розкаялася, сприяла слідству.

В своїй апеляції, захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України та пом'якшити призначене покарання.

Вважає, що місцевим судом неправильно застосовано кримінальний закон, дії ОСОБА_3 неправильно кваліфіковані, оскільки призначене судом покарання є занадто суворим і не відповідає тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину та особі обвинуваченої.

Захисник зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_3 місцевим судом не в повній мірі враховані пом'якшуючі відповідальність обставини.

Вказує, що обвинувачена раніше не судима, вперше вчинила злочин, у неї є неповнолітній син, який залишається з опікуном, судом першої інстанції зовсім не врахована неправомірна поведінка потерпілого, у вчиненому фактично повністю, а не частково розкаялася, визнала свою вину, в тому, що дійсно нанесла два удари ножем потерпілому у відповідь на його удар і зробила це з метою захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримку поданих апеляцій з посиланням на зазначені у них доводи, прокурора, який проти задоволення апеляційних скарг заперечував, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають в силу наступних підстав.

Винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала частково та показала, що вбивати свого чоловіка вона не мала наміру, а лише здійснювала самооборону, оскільки першим розпочав бійку саме потерпілий. Щодо тілесних ушкоджень виявлених на тілі чоловіка, що відносяться до легких тілесних ушкоджень пояснювала, що у ОСОБА_4 була епілепсія і тому, ушкодження він міг отримати раніше коли у нього був приступ.

Об'єктивно вина обвинуваченої підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який показав, що обвинувачена разом з його братом ОСОБА_4 на протязі останніх років зловживали алкогольними напоями, між ними часто виникали сварки;

- даними протоколу огляду місця події від 14 грудня 2012 року, фото-таблицями та план-схемою до нього згідно з яким, під час огляду квартири АДРЕСА_3, вилучено ніж кухонний, чотири сліди пальців рук, чоловічу кофту сірого кольору (а.с.29-40);

- показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що 14 грудня 2012 року за викликом швидкої допомоги вони прибули в квартиру обвинуваченої, ОСОБА_4 був уже мертвий, у нього було виявлено два ножових поранення, обвинувачена перебувала в стані алкогольного сп'яніння;

- даними висновків експертів № 843 від 30.01.2013 року та №45 від 25.01.2013 року, згідно з якими у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження, у вигляді проникаючого у плевральну порожнину поранення передньої поверхні грудної клітини зліва на рівні середньо-ключичної лінії з ушкодженням міжреберних м'язів, реберної плеври, серцевої сорочки та серця, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тілесним ушкодженням, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті; рана передньої поверхні грудної клітини зліва на рівні середньо - ключичної лінії є легким тілесним ушкодженням, що супроводжується короткочасним розладом здоров'я, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебуває. Тілесні ушкодження заподіяні незадовго до настання смерті двома ударами (діями) плоским, колючо-ріжучим предметом, можливо і клинком господарського ножа, вилученого під час проведення огляду місця події 14.12.2012 року та наданого для проведення медико - криміналістичної експертизи;

- показаннями експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про те, що тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого були нанесені ножем в область грудної клітини, є двома паралельними ушкодженнями, за своїм характером вказують на те, що ушкодження бути спричиненні ударом і не можуть бути спричиненні при падінні потерпілого на ніж.

Всім цим доказам в їх сукупності місцевий суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_3 у скоєному злочині, кваліфікувавши її злочинні дії за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Твердження обвинуваченої, що вона не пам'ятає як наносила удари потерпілому, так як перебувала в стані сильного душевного хвилювання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1 від 09.01.2013 року відповідно до якого, зазначено, що обвинувачена ОСОБА_3, на період інкримінованого їй злочину, будь-яким психічним розладом не страждала, в тому числі могла усвідомлювати свої дії, передбачати їх наслідки та керувати ними, в момент скоєння злочину в стані сильного душевного хвилювання не знаходилась, на період вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення була і є на теперішній час осудною (а.с.93-94).

Що ж стосується доводів обвинуваченої та її захисника стосовно тілесних ушкоджень, які могли утворитись у ОСОБА_4 під час приступу епілепсії, то вони є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно з висновком експерта №843 від 30.01.2013 року на тілі потерпілого виявлено крововиливи передніх поверхонь стегон у нижніх третинах, тильної поверхні правої кисті, задньої поверхні правого променево-зап"ястного суглобу, задньої поверхні лівого передпліччя у нижній третині, крововилив та садно зовнішньої поверхні лівого плечового суглобу, крововилив зовнішньої поверхні лівого стегна у середній третині, крововилив та садно передньої поверхні грудної клітини зліва в проекції ключиці, крововиливи передньої поверхні грудної клітини зліва, крововиливи у середній частині лобно-тім"яної ділянки голови, які є легкими тілесними ушкодженнями і могли утворитись внаслідок щонайменше 16 травмуючих дій твердих тупих предметів - кулаків, ніг, інших тупих предметів, заподіяння їх внаслідок падіння з власного росту є малоймовірним (а.с. 46-49).

Вищевказане виключає також посилання обвинуваченої та її захисника на те, що ОСОБА_3 нанесла удари ножем в область серця потерпілому, захищаючись від нього, так як локалізація та кількість ударів, які нанесла обвинувачена своєму чоловіку свідчить про стійкість та цілеспрямованість її умислу на умисне позбавлення життя ОСОБА_4, а його удар в лице обвинуваченої лише прискорив реалізацію даного умислу.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3, місцевий суд врахував, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково визнала свою вину, має на утриманні неповнолітню дитину, однак злочин вчинила в стані алкогольного сп'яніння, тому обґрунтовано, визначив його у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.

В цілому, покарання обвинуваченій ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винної, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, та тих, на які обвинувачена та її захисник посилається в своїх апеляціях.

Порушень вимог кримінального процесуального закону в ході досудового слідства та розгляду справи в суді не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк