ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 25/141/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,

суддів:Погребняка В.Я.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт"

на постанову та постановугосподарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року

у справі № 25/141/09 господарського суду Запорізької області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт"

провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: від Приватного акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" - Зубов В.Ф., дов. б/н від 02.01.2013 року; від Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" - Шубін О.Л., дов. № 70 від 30.01.2013 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" - Окружкін А.А., дов. № 57 від 17.07.2012 року; від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - Дирда І.Є., дов. № 31/10-015 від 24.04.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2009 року за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" та Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" порушено справу № 25/141/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату (далі - ТОВ ВБК "Моноліт") в порядку ст.ст. 7, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року у справі № 25/141/09 (суддя - Шевченко Т.М.) визнано банкрутом ТОВ ВБК "Моноліт", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 25/141/09 (головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя - Кододова О.В., суддя - Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу ТОВ ВБК "Моноліт" на постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.12 року у справі № 25/141/09 про визнання банкрутом ТОВ ВБК "Моноліт" залишено без задоволення. Постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року у справі № 25/141/09 про визнання банкрутом ТОВ ВБК "Моноліт" залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 25/141/09, ТОВ ВБК "Моноліт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зупинити виконання постанови господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року у справі № 25/141/09 до закінчення її перегляду в порядку касації. Скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 25/141/09. Матеріали судової справи № 25/141/09 повернути до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 110 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону про банкрутство.

Ліквідатор ТОВ ВБК "Моноліт" Кравченко Р.М. подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ ВБК "Моноліт", в якому просить постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 25/141/09 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, виходив з того, що протягом провадження у справі про банкрутство кредиторами, боржником чи розпорядником майна не було запропоновано та не знайдено жодних шляхів відновлення платоспроможності підприємства-боржника, мирова угода не укладена, комітетом кредиторів вирішено звернутись із клопотанням до суду про відкриття ліквідаційної процедури, а з обставин справи достовірно вбачається про нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника, мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2012 року до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання голови комітету кредиторів ПАТ "ТАСкомбанк" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кравченка Р.М., який виконував обов'язки розпорядника майна.

До клопотання голови комітету кредиторів додано рішення комітету кредиторів ТОВ ВБК "Моноліт", оформлене протоколом від 14.11.2012 року, про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону про банкрутство на розпорядника майна боржника покладено обов`язок здійснення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника та надання господарському суду і комітетові кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2012 року до господарського суду першої інстанції надійшов звіт розпорядника майна за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника. Розпорядником майна зроблено висновок про недостатність власних активів ТОВ ВБК "Моноліт" для погашення вимог кредиторів, та про те, що задоволення вимог кредиторів можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Зокрема, відповідно до звіту про фінансово-господарський стан боржника ознак фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства не виявлено; подальша діяльність боржника не має економічного змісту у зв'язку з відсутністю реальних умов для організації виробничої діяльності та повноцінного матеріального забезпечення власними ресурсами та залученими інвестиціями. На дату проведення аналізу має місце значна поточна заборгованість боржника перед бюджетом - близько 300 тис. грн., а також заборгованість по заробітній платі близько 250 тис. грн.; пропозицій щодо відновлення платоспроможності боржника від потенційних інвесторів не надходило, а ті, які надходили, відхилені комітетом кредиторів, оскільки заявниками на вимогу комітету кредиторів не надано всієї необхідної інформації для вирішення даного питання. Встановлено недостатність власних активів ТОВ ВБК "Моноліт" для погашення вимог кредиторів, та на думку розпорядника майна, задоволення вимог кредиторів можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції досліджено звіт про фінансово-майновий стан боржника, здійснено порівняння показників прибутку підприємства, ліквідності його активів, даних пасиву ТОВ ВБК "Моноліт" та встановлено, що фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником доказів в підтвердження своїх доводів щодо спроможності підприємства здійснювати виробничу діяльність, достатність активів для повного розрахунку із кредиторами та виходу з процедури банкрутства не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 205 ГК України у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник), відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу, визнається неспроможним. Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

Виходячи з вимог ст. 22 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про необхідність визнання банкрутом ТОВ ВБК "Моноліт" та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

Викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують вказаного висновку судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, оскаржувана постанова господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 25/141/09 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 25/141/09 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю.

Судді: Погребняк В.Я.

Хандурін М.І.